Рішення

від 20.11.2006 по справі 519/10-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

519/10-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" листопада 2006 р.                                                              Справа № 519/10-06

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до  Комунального підприємства «Світанок 2000», с. Бузова, Києво-Святошинський район

про стягнення 15677,47  грн.

суддя  Тищенко О.В.

За участю представників сторін

позивача –Рак О.В.  (довіреність від 18.09.200р. № 271/10)

відповідача – Сичов А. І.(довіреність від 05.10.2006р. № 207)

У судовому засіданні, яке відбулося 20.11.2006р. за згодою присутніх представників сторін судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч.2 ст.85 ГПК України.

Обставини справи:  

          Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (позивач) звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Світанок 2000»(відповідач)  15677,47 грн, з яких:  9427,93 грн. –основного боргу,  808,39 грн. –пені, 4980,39  грн. –інфляційних втрат, 460,76 грн. –3% річних.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 20.11.2006р.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору на постачання природного газу  для вироблення  теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 29.12.2004р. № 06/04-1577-ТЕ-17, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі  9427,93 грн.

          Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2006р. позовні вимоги підтримав так як вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.  

          Представником відповідача під час розгляду справи 20.11.2006р. подано відзив на позовну заяву від 17.11.2006р. № 253 в якому останній  суму основного боргу в розмірі  9427,93 грн. визнає, проте, заперечує проти нарахування 808,39 грн. –пені, 4980,39  грн. –інфляційних втрат, 460,76 грн. –3% річних,  в обрунтування посилається на укладення Договорів з населенням про реструктуризацію заборгованості.

          Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в сукупності, суд

встановив:

Між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (постачальник) та Комунальним підприємством «Світанок 2000»(покупець) укладено Договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії  для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 29.12.2004р. № 06/03-1577-ТЕ-17 (Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується продати покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

          Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає покупцю в січні 2005р. газ в обсязі до 30,0 тис..куб.м.

          Пунктами 3.3. та 3.4 Договору передбачено, що кількість газу, поставленого покупцю закріплюється щомісячними актами –приймання передачі газу, які підписуються постачальником і покупцем. Акти приймання –передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

          Відповідно до п. 5.1 договору ціна за 1000,0 куб. м. газу  з врахуванням вартості транспортування газу територією України становить для платників податку на додану вартість 200,50 грн., з них: вартість газу 153,00 грн., вартість транспортування газу 47,50грн.; для неплатників податку на додану вартість 210,25 грн. (ПДВ 20% - 40,25 грн.), з них: вартість газу 153,75 грн., крім того ПДВ 20% - 30,75 грн.; вартість транспортування газу 47,50 грн., крім того ПДВ 20% - 9,50 грн.

          Порядок і строк розрахунків за поставлений газ передбачений п. 6.1 Договору в якому зазначено, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20, 30 числа  місяця поставки газу.

          Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування здійснюється на підставі Акту приймання-передачі до 10 числа, наступного за місцем поставки газу .

          Також, сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 04.01.2005р. до Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії  для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 29.12.2004р. № 06/03-1577-ТЕ-17.

          Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 постачальник передає покупцю  в період з 01.02.2005р. по 30.04.2005р. газ в обсязі до 125,0 тис. куб.м.

          Відповідно до п. 3  Додаткової угоди № 1 ціна 1000,0 м. куб. з врахуванням вартості транспортування газу територією України становить 241,5 грн., з них: вартість газу 153,75 грн., вартість транспортування газу 47,50 грн.

          31.03.2005р.  сторонами було підписано угоду про розірвання Договору постачання природного газу для вироблення теплової енергії  для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 29.12.2004р. № 06/03-1577-ТЕ-17, в якій зазначено, що Договір  постачання природного газу для вироблення теплової енергії  для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 29.12.2004р. № 06/03-1577-ТЕ-17 втратив чинність в частині постачання природного газу з 01.04.2005р.

          Як свідчать матеріали справи позивач свої зобов”язання щодо поставки газу виконав повністю, поставивши відповідачу газ обсягом 102,159 тис. куб. м. на загальну суму 24671,40грн., що підтверджується доданим до справи Актами приймання-передачі від 31.01.2005р., 28.02.2005р., від 31.03.2005р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

          Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати виконав тільки частково, борг за поставлений природний газ сплатив в сумі 15243,47 грн.

          Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 9427,93 грн.

          Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України.  (ст. 525 ЦК України).

          Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9427,93 грн. заборгованості є обгрунтованими та правомірними.

          Позивачем відповідно до п. 7.2, п. 7.4 Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” нарахована пеня в розмірі 808,39 грн., яка підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 1 Закон України „Про реструкторизацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті за газ та електроенергію” від 20.02.2003р. № 554-ІV заборгованість   з  квартирної  плати  (плати  за утримання житла) та плати за комунальні  послуги  (водо-,  тепло-, газопостачання,  послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі  -  житлово-комунальні послуги)  наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим   Законом   перед   надавачами   житлово-комунальних   послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми  боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

          Оскільки відповідачем було укладено Договори з населенням про реструктуризацію заборгованості, яка виникла до 2003р., Договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії  для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-1577-ТЕ-17 укладено 29.12.2004р., а газ поставлено відповідачу в 2005р., то до даних  правовідносин суд не застосовує Закон України „Про реструкторизацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті за газ та електроенергію” від 20.02.2003р. № 554-ІV.

          Також, позивачем було нараховано  суму інфляційних втрат в розмірі 4980,39 грн. та суму 3% річних в розмірі  460,76 грн.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов”язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 4980,39 грн. та трьох відсотків річних у сумі 460,76 грн. є обгрунтованими документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

          Таким, чином стягненню підлягає сума основного боргу в розмірі 9427,93 грн., 4980,39 грн. інфляційних втрат, 460,76 три відсотки річних та  808,39 грн. пені.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних  вимог.

          Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України господарський суд

                                                                       В И Р І Ш И В:

      1.   Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Світанок 2000»(08120, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, 15, код ЄДРПОУ 31254835) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 9427,93 грн. основного боргу, 4980,39 грн. інфляційних втрат, три відсотки річних у сумі 460,76  грн. та  808,39 грн. пені,  також судові витрати державне мито в сумі   156,77 грн. та 118,00  грн. витрати на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу.

               Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

      Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Тищенко О.В.