Рішення

від 11.12.2006 по справі 318/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

318/17-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.12.06                                                                                           Справа №  318/17-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Х"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркан"

про                стягнення 6610,84 грн.

                                                                                                        Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:         Зварич Б.М.;

відповідача:     Карпунчев В.П.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Х" (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркан" (далі –Відповідач) про стягнення 6610,84 грн. заборгованості, з яких 6210 грн. –основний борг, 400,84 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору поставки № 01-05-01 від 05.01.2006р., щодо оплати отриманої продукції.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів розгляд справи відкладався.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач подав відзив на позов від 11.12.2006р., в якому він зазначив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Х" визнає, а саме: основний борг в сумі –6210 грн., пеню в сумі –400,84 грн. та державне мито в сумі -  102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі –118 грн. Водночас, відповідач заявив клопотання про розстрочення виконання рішення суду у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства та арештом коштів на його рахунку в банку. Позивач проти поданого клопотання заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд  в с т а н о в и в:

05.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Меркан” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітал-Х" було укладено Договір поставки № 01-05-01 та Протокол № 1 до нього. Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає склобій безбарвний ТУ У 85-02126811-029-2000, в подальшому за текстом „Продукцію", і сплачує її вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до п.п 2.1, 2.2, 3.3 Договору відвантаження продукції здійснюється   автомобільним транспортом за рахунок покупця. Поставка здійснюється партіями. Мінімальною нормою відвантаження продукції є 1 (один) вантажний автомобіль.

В разі виявлення при прийнятті продукції нестачі та невідповідності якості продукції вимогам  НД виклик представника постачальника є обов'язковим.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата продукції здійснюється за договірними цінами, погодженими додатком до договору, який є його невід'ємною частиною. Ціна може змінюватись. Зміна ціни погоджується протоколом. Відповідно до п. 1 Протоколу № 1 до Договору  відпускна ціна разом з ПДВ за одну тонну продукції (склобій безбарвний ТУ У 85-02126811-029-2000) становить - 275 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за продукцію, що постачається, здійснюється покупцем на протязі 2-х робочих днів на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на партію продукції, з моменту приймання партії товару на складі покупця.  

На підставі Договору поставки № 01-05-01 від 05.01.2006р. позивач поставив, а відповідач отримав за довіреністю серія ЯМЖ № 747553 продукцію (склобій безбарвний ТУ У 85-02126811-029-2000) в кількості 20700 кг. на загальну суму разом з ПДВ 6210 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000026 від 09.06.2006р. (копія в матеріалах справи). Позивачем у відповідності до умов Договору виставлено відповідачу Рахунок-фактуру № СФ-0000022 від 09.06.2006р.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за поставлену позивачем продукцію не розрахувався.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 33 від 27.07.2006р. з вимогою провести оплату в сумі 6340,10 грн., з яких 6210 грн. –основний платіж, 130,10 грн. –пеня, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркан" умов Договору поставки № 01-05-01 від 05.01.2006р., яка залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукції згідно з Договором поставки № 01-05-01 від 05.01.2006р та видатковою накладною становить –6210 грн.

Крім того, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркан" визнав позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Х", про  що зазначив у відзиві на позов від 11.12.2006р., а саме: основний борг в сумі –6210 грн., пеню в сумі –400,84 грн. та державне мито в сумі -  102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі –118 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 692 ЦК України та умовами Договору замовник зобов'язаний оплатити продукцію в строки обумовлені Договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості за одержану продукцію (склобій безбарвний ТУ У 85-02126811-029-2000) за Договором поставки № 01-05-01 від 05.01.2006р. у сумі 6210 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ, діючих в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення оплати поставленої партії продукції.

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 400,84 грн.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства та арештом коштів на його рахунку в банку суд відхиляє, оскільки наведені відповідачем обставини, на думку суду, не є підставами, з якими ст. 121 ГПК України пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду. До того ж, відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу для розстрочення виконання рішення суду.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркан" (юридична адреса: 08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Леніна, 68; фактична адреса: м. Київ, Залізничне шосе, 45, код 32669132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал-Х ” (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 317, код ЄДРПОУ 30919373) 6610,84 грн. –заборгованості, з яких 6210 грн. –основний борг, 400,84 грн. –пеня., а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Видати наказ.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.