Рішення

від 19.08.2013 по справі 914/2741/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2013 р. Справа № 914/2741/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест», м.Київ

до відповідача: Адвокатське об'єднання Адвокатська компанія «Сидорович та партнери», м.Львів

про стягнення 4406,51грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від позивача: Дзюба Г.Л. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Приватним акціонерним товариством «Фарлеп-Інвест», м.Київ до Адвокатського об'єднання Адвокатської компанії «Сидорович та партнери», м.Львів про стягнення 4406,51грн., з яких 4278,17грн. основного боргу та 128,34грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 16.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.07.2013 року. Ухвалою суду від 30.07.2013р. розгляд справи відкладено на 13.08.2013р. Окрім цього, вказаною ухвалою задоволено клопотання відповідача (вх.№29954/13 від 26.07.2013р.) про витребування доказів від позивача у зв'язку із неможливістю подати їх особисто, а саме: підтвердження сертифікації системи розрахунків за послуги, яку використовує дана компанія та підтвердження періодичного проведення метрологічних повірок лічильників.

Представник позивача в судове засідання 13.08.2013р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, подав письмові пояснення до позовної заяви (вх.№32721/13 від 13.08.2013р.) та документи на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2013р. (вх.№32258/13 від 12.08.2013р.).

Представники відповідача в судове засідання 13.08.2013р. з'явились, проти позову заперечили, заявили усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості подати додаткові докази в підтвердження своїх заперечень.

Клопотання відповідача судом задоволено, в судовому засіданні 13.08.2013р. оголошено перерву до 19.08.2013р.

Представникам сторін роз'яснювались їх права, передбачені ст. ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 19.08.2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях. Ствердив, зокрема, що згідно договору від 25 березня 2005 року №L6027 про надання доступу до мережі Інтернет, укладеним між Львівським ДП «Фарлеп» та АО АК «Сидорович та партнери», позивач надав відповідачу послуги, за які останній не розрахувався і його заборгованість за травень 2012 року становить 4278,17грн. Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 128,34грн. 3% річних. Просив позов задоволити.

Відповідачем явки представника в судовому засіданні 19.08.2013р. не забезпечено, поважності причин не повідомлено.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв»язку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступне:

25 березня 2005 року між АО АК «Сидорович та партнери» (надалі - відповідач) та Львівським ДП«Фарлеп» укладено договір №L6027 про надання доступу до мережі Інтернет згідно умов якого позивач взяв на себе обов»язок надавати відповідачу послугу згідно замовлення, яке визначене у додатку №1 до договору, а відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати вартість спожитих телекомунікаційних послуг (п. 4.1 договору) в повному обсязі.

31 грудня 2008 року за рішенням зборів акціонерів Львівське ДП «Фарлеп» реорганізоване шляхом приєднання його до ПрАТ «Фарлеп-Інвест» . ПрАТ «Фарлеп-Інвест» виступає правонаступником Львівського ДП «Фарлеп» у повному обсязі.

Рахунок за послуги Інтернет, згідно п. 4.2. договору, виставляється до третього числа поточного місяця. Згідно п. 4.3. договору, відповідач має право опротестувати даний рахунок протягом 5 робочих днів з моменту його виставлення (тобто у будь-якому разі не пізніше 10 числа місяця). Пунктом 4.4 договору передбачено, що якщо протягом 5-ти робочих днів з моменту виставлення рахунок не буде опротестований він вважається прийнятим до оплати.

Як зазначається позивачем, до травня 2012 року відповідач своєчасно оплачував надані послуги. Однак, у травні 2012 року у відповідача виявилось різке порівняно з попередніми періодами збільшення трафіку Інтернет. Позивачем виставлено відповідачу рахунок за надані послуги у травні 2012 року №4393010512 від 01.06.2013р. на суму 4278,17грн.

22 червня 2012 року позивачу надійшов лист від відповідача, в якому він заперечує перевищення трафіку за травень 2012 року та стверджує що самостійно провів внутрішнє розслідування та не виявив жодних «слідів завантаження інформації».

Зважаючи на лист відповідача, позивачем сформовано робочу комісію, до складу якої входив також представник відповідача, якою 27 червня 2012 року проведено перевірку технічного обладнання, що забезпечувало доступ відповідача до мережі Інтернет. Сторонніх підключень до мережі відповідача комісією виявлено не було.

Незважаючи на висновок комісії та пропущений строк опротестування рахунку, відповідач відмовився оплачувати рахунок за послуги Інтернет за травень 2012 року та у вересні 2012 року припинив дію договору.

В результаті невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті телекомунікаційних послуг у нього виникла заборгованість перед позивачем за травень 2012 року в сумі 4278,17 грн.

Окрім того, відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з червня 2012 року по червень 2013 року в сумі 128,34грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вказує, зокрема, що до червня 2012 року позивач належним чином надавав послуги, передбачені договором, відтак, АО АК «Сидорович та партнери» своєчасно та у встановлених розмірах оплачувало отримані послуги.

Однак, у червні 2012 року АО АК «Сидорович та партнери» отримано рахунок на оплату послуг передачі даних за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012р. № 4393010512 від 01.06.2012 р. та акт виконаних робіт, в якому значилося нарахування за зовнішній трафік в сумі 4 278,17 грн.

Як вказується відповідачем, рахунок на оплату послуг передачі даних за травень 2012 року надійшов на адресу відповідача лише 19.06.2012 р., а тому опротестувати рахунок у строк, передбачений п. 4.3. договору, відповідачу не надано можливості.

Відповідачем зазначається, що максимальна сума рахунку на оплату послуг передачі даних за один місяць, які надходили на адресу відповідача до травня 2012 року, не перевищувала 110,00 грн., що підтверджується копіями відповідних рахунків за період з 01.04.2011р. до 31.07.2012р. (долучено до матеріалів справи) у зв'язку з чим, відповідальним працівником АО АК «Сидорович та партнери» було проведено аналіз статистики роботи в мережі на основі даних, доступних у особистому кабінеті на сайті компанії «Фарлеп».

Як з'ясувалося, вищевказана сума - це сума оплати за перевищення загального трафіку в розмірі 80011 Мегабайт за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., більша частина якого була використана з 24.05.2012 р. по 25.05.2012 р.

Відтак, за вказівкою керуючого справами АО АК «Сидорович та партнери», по факту перевищення ліміту трафіку відповідальним працівником проведено внутрішнє розслідування. Під час такого розслідування перевірено робочі станції персоналу компанії, здійснено аналіз системних журналів роботи робочих станції та сервера компанії, а також проведено опитування працівників компанії. За результатами проведеного розслідування встановлено, що на робочих станціях не виявлено слідів завантаження настільки великих об'ємів інформації, не зафіксовано жодних слідів вірусної активності, яка б могла спричинити генерування такого трафіку, а у системних журналах не знайдено жодної активності, яку можна пов'язати із підвищеною активністю в сегменті WAN.

За заявою відповідача, 27.06.2012 р. до його офісу скеровано робочу комісію, за результатами перевірки якої складено акт, згідно якого комісія перевірила технічне обладнання, яке забезпечувало доступ відповідача до мережі Інтернет та на час проведення такої перевірки сторонніх підключень до мережі відповідача не виявила.

Відповідач наголошує, що перевірку робочою комісією позивача здійснено лише через місяць після даного інциденту і сама константація факту про відсутність такого підключення станом на момент здійснення такої перевірки жодним чином не може бути доказом відсутності такого стороннього підключення з 24.05.2012 р. по 25.05.2012 р.

Окрім цього, на думку відповідача, відсутність сторонніх підключень до мережі Інтернет АО АК «Сидорович та партнери» не підтверджує факту обґрунтованості нарахування оплати за перевищення загального трафіку за травень 2012 р. в розмірі 4 278,17 грн.

При винесенні рішення у даній справі суд керувався наступним:

відповідно до ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Відповідно договору №L6027 та додатку №1 до угоди від 25.03.2005р., рахунок на оплату послуг виставляється до третього числа поточного місяця і відповідач має право опротестувати даний рахунок протягом 5 робочих днів з моменту його виставлення (тобто у будь-якому разі не пізніше 10 числа місяця). Пунктом 4.4 договору передбачено, що якщо протягом 5-ти робочих днів з моменту виставлення рахунок не буде опротестований він вважається прийнятим до оплати.

Проте, відповідач не розрахувався за отримані у травні 2012 року послуги, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується і самим відповідачем, оскільки він не погоджується з обсягами отриманих послуг, а отже і з розміром суми, відображеній у виставленому позивачем до сплати рахунку.

Разом з тим, ні договір, ні додаток до нього, укладені між сторонами, не визначають умов фіксування факту надання послуг (час, місце, особи, кількісні показники, прилади обліку тощо), тобто не визначає ні юридичні документи для підтвердження такого факту, ні конкретні умови фіксації зазначених послуг, так само як і не визначають якими приладами обліку фіксується надання послуг. Основна суть спору полягає у обліку кількості (трафіку) наданих послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за відсутності передбачення відповідних умов у договорі відповідні умови діяльності сторін регулюються нормами законодавства.

Діюче законодавство врегульовує використання технічних засобів для організації ліній зв'язку та надання телекомунікаційних послуг наступним чином.

Відповідно ст.1 Закону України „Про телекомунікації" №1280-IV від 18.11.2003р. (далі - Закон №1280-IV), технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж; телекомунікаційна послуга - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій; умовами застосування технічних засобів телекомунікацій є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікацій повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.

Згідно ч.2 ст.24 Закону №1280-IV , підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій здійснюється згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності" акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких узгоджується з Національною комісією з питань регулювання зв'язку (далі -НКРЗ).

Відповідно ч.3 ст.24 Закону №1280-IV , центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку (далі - ЦОВЗ) приймає рішення щодо переліку технічних засобів, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, і не менше ніж два рази на рік публікує цей перелік в офіційному бюлетені НКРЗ.

Згідно ч.8 ст.24 Закону №1280-IV , порядок використання лічильників обліку тривалості телекомунікаційних послуг, що встановлюються на кінцевому обладнанні, визначає ЦОВЗ. Вирішення спірних питань між операторами, провайдерами телекомунікацій та їх абонентами щодо розбіжностей показників тривалості послуг на лічильниках здійснює НКРЗ.

Відповідно ч.1 ст.25 Закону №1280-IV , метою стандартизації у сфері телекомунікацій є створення єдиної системи державних і галузевих стандартів та інших нормативних документів, які визначають вимоги до телекомунікаційних мереж, їх технічних засобів та якості телекомунікаційних послуг, а також гармонізація цих вимог з вимогами міжнародних нормативних документів.

Згідно ч.2 ст.25 Закону №1280-IV , вимоги державних і галузевих стандартів, інших нормативних документів щодо технічних засобів телекомунікацій є обов'язковими для всіх виробників і постачальників технічних засобів, науково-дослідних, проектних та будівельних організацій, а також для операторів, провайдерів телекомунікацій. Вимоги до якості послуг є обов'язковими для операторів, провайдерів телекомунікацій, що надають телекомунікаційні послуги на території України.

Пунктом 5 ст. 39 Закону №1280-IV , передбачено, що оператори телекомунікацій зобов'язані вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.

Відповідно ст.1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» №3164-ІV від 01.12.2005р., процедура оцінки відповідності - будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені у відповідних технічних регламентах чи стандартах вимоги. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.

Згідно ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію" №46-93 від 10.05.1993р ., до обов'язкових вимог державних стандартів України належать метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань.

На виконання та відповідно до зазначених положень Законів постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р . затверджено Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг (далі - Правила).

Відповідно п.28 Правил, оператор, провайдер зобов'язаний: вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачам; зберігати дані обліку наданих телекомунікаційних послуг протягом строку позовної давності, визначеного законодавством, надавати інформацію щодо споживачів та наданих їм телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому законодавством.

Пункт 30 Правил передбачає, що на вимогу споживача оператор, провайдер надає інформацію про: перелік кінцевого обладнання з підтвердженням його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, яке дозволено застосовувати в телекомунікаційних мережах.

Таким чином, діюче законодавство передбачає, що для підтвердження обсягів надання та отримання телекомунікаційних послуг та підставою для нарахування плати споживачу наданих послуг є дані апаратури обліку послуг (лічильників), яка сертифікована та пройшла державну реєстрацію відповідно до діючого законодавства.

Як вбачається з сертифікату відповідності на автоматизовану систему розрахунків за телекомунікаційні послуги «Оніма» (версія 2,0), виданого ПрАТ «Фарлеп-Інвест» та дійсного з 25 червня 2011 року по 22 червня 2012 року, АСР «Оніма» є випробуваною та відповідає вимогам, зокрема, ГСТУ 45.028-2004 (Автоматизовані системи розрухунків за телекомунікаційні послуги. Класифікація. Загальні технічні вимоги).

Відповідно до свідоцтва від 9 березня 2010 року про метрологічну повірку, автоматизована система обліку (розрахунків) «Оніма» визнана такою, що відповідає вимогам нормативних документів та допускається до експлуатації.

ДП «Одеський науково-дослідний інститут зв'язку» (підприємство, що проводить метрологічну повірку пристроїв та систем в галузі телекомунікацій) у своєму листі від 12 червня 2012 року пояснило, що АСР «Оніма» не є засобом вимірювальної техніки, а є програмним продуктом, який реалізує вимірювальну процедуру, а тому не підлягає періодичній метрологічній повірці.

Як вказується позивачем, модифікацій програмних засобів АСР «Оніма» у 2012 році не проводилось.

Щодо посилань відповідача на п.20, п.25, п.32 та п.8 п.36 Правил, якими визначено, що споживач зобов'язаний: користуватися тільки такими лічильниками обліку тривалості телекомунікаційних послуг, на які видано документ про підтвердження їх відповідності вимогам законодавства, та періодично проводити їх метрологічну повірку в установленому законодавством порядку, то судом зазначається, що вказані пункти стосуються споживача послуг, яким, у даному випадку, є відповідач.

Статтями 4-3 , 33 , 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання.

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеного суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами, відповідачем не спростований і підлягає до задоволення в частині стягнення як 4278,17грн. основного боргу, так і 128,34грн. 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з АО АК «Сидорович та партнери» (код ЄДРПОУ: 25261428, місцезнаходження: 79044, м.Львів, вул. Кн.Ольги, 5Б/36) на користь ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (код ЄДРПОУ: 19199961, місцезнаходження: м.Київ, пров. Кутузова, 3) 4278,17грн. основного боргу, 128,34грн. 3% річних та 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4.Строк і порядок набрання рішенням законної сили визначено ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 23.08.2013р.

Суддя Щигельська О.І.