Рішення

від 15.08.2013 по справі 908/2357/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/73/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2013 Справа № 908/2357/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецрезерв» (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 26)

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (69097, АДРЕСА_1)

про стягнення 331649 грн. 50 коп. попередньої оплати за договором № 23/11/1 від 23.11.2010р., 27927 грн. річних процентів, 11023 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача : Зудінов О.С., дов. від 13.06.2013 р.

від відповідача : не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 331649 грн. 50 коп. попередньої оплати за договором № 23/11/1 від 23.11.2010 р., 27927 грн. річних процентів, 11023 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 15.08.2013р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що 23.11.2010 р. з відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 23/11/1, за умовами якого останній зобов'язався передати у власність позивача товар - простирадло бавовняне, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за товар по цінах, узгоджених в договорі. Відповідно до п. 4.1 сума договору складає 425010 грн. Покупець зобов'язувався сплатити продавцю авансовий платіж, що складається зі 100% вартості матеріалу та 50% вартості робіт по виготовленню простирадл протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку (п. 4.2 договору). На виконання умов договору № 23/11/1 позивачем перераховано згідно пред'явленого рахунку 418155 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 36 від 25.11.2010 р. Відповідно до п. 2.1 договору продавець зобов'язався поставити товар протягом 60 робочих днів з дня отримання авансового платежу. У зазначений в договорі термін відповідач зобов'язання з постачання продукції не виконав, на адресу позивача ним направлено лист про неможливість виконання взятих на себе обов'язків. Позивач зазначає, що 19.06.2012 р. відповідач частково виконав умови договору та поставив товар на суму 86505 грн. 50 коп. за накладною № 022 від 19.06.2012 р. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 18 від 19.02.2013 р. щодо повернення коштів в розмірі 331649 грн. 50 коп. в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо поставки товару. Позивач просить стягнути з відповідача 331649 грн. 50 коп. попередньої оплати. Крім того, у відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 27927 грн. річних процентів, нарахованих за період з 24.01.2011 р. по 04.07.2013 р., та 11023 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з лютого 2011 р. по травень 2013 р.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив. Через канцелярію господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову. У відзиві на позов відповідач вказує, що на адресу позивача направлено лист з повідомленням про неможливість виконання зобов'язання належним чином та у встановлені строки, оскільки відбулося різке подорожчання цін на матеріали та відповідно зросла собівартість товару. Також у зазначеному листі містилася вимога про перегляд умов діючого договору, але відповіді від позивача не надійшло. Відповідач вважає, що неналежне виконання зобов'язання щодо продажу простирадл сталося і з вини позивача. Також, відповідач вказує, що про його наміри виконати умови договору вказують ті обставини, що на адресу позивача направлено лист № 101111/1 від 10.11.2011 р. з повідомленням та пропозицією щодо підписання договору про переведення виконання зобов'язань № 010611 від 01.06.2011 р., відповідно до якого СФД-ФО ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання за договором № 23/11/1 від 23.11.2010 р., але згоди або відмови позивача не отримано.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецрезерв» (позивач по справі, покупець) та Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (відповідач по справі, продавець) 23.11.2010 р. укладено договір №23/11/1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар - простирадло бавовняне. У відповідності до п. 2.1. договору продавець зобов'язався поставити товар покупцю на протязі 60 робочих днів з дня отримання авансового платежу. Простирадла поставляються у кількості 27420 штук за ціною 15 грн. 50 коп. з ПДВ.

Порядок розрахунків узгоджено п.п. 4.1-4.3 договору, якими передбачено, що сума договору складає 425010 грн. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю авансовий платіж, що складається зі 100% вартості матеріалу та 50% вартості робіт по виготовленню простирадл на протязі 3-х банківських днів з дати отримання рахунку. Остаточний розрахунок покупець проводить на протязі 5-ти календарних днів з дати відвантаження товару, підписання товарної накладної та акту прийому - передачі. Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по договору.

Відповідно п.2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір № 23/11/1 від 23.11.2010 р. має ознаки договору поставки та договору підряду, оскільки даний договір породжує зобов'язання сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Додані матеріали свідчать, що на виконання умов договору № 23/11/1 позивачем перераховано СПД-ФО ОСОБА_2 418155 грн. згідно рахунку № 20 від 23.11.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням № 36 від 25.11.2010 р.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За свідченням позивача, відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо виготовлення та поставки товару виконав частково, а саме: за накладною № 022 від 19.06.2012 р. відповідач передав позивачу товар - простирадла в кількості 5581 шт. на загальну суму 86505 грн. 50 коп.

В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що прострочення сталося з вини позивача.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, у правовідношеннях, що склалися суд визнає відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання, оскільки у визначений договором строк відповідач не виготовив та не передав товар.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Наведена норма законодавства передбачає відповідні правові наслідки за умови порушення продавцем зобов'язань щодо передання оплаченого товару. Листом № 18 від 129.02.20.13 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення здійсненої попередньої оплати.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду доказів передання оплаченого товару або повернення суми передплати, суд вважає, що вимоги в частині стягнення попередньої оплати в сумі 331649 грн. 50 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про укладення з СПД-ФО ОСОБА_4 договору про переведення зобов'язань № 010611 від 01.06.2011 р. суд зазначає наступне:

В матеріалах справи наявний договір № 010611/1 про переведення виконання зобов'язань (боргу), підписаний СПД-ФО ОСОБА_2 та СПД-ФО ОСОБА_4, за умовами якого Первісний боржник (СПД-ФО ОСОБА_2.) переводить виконання зобов'язання за договором № 23/11/1 від 23.11.2010 р., укладеним з ТОВ «Компанія «Укрспецрезерв», а Новий боржник (СПД-ФО ОСОБА_4) приймає на себе зобов'язання за названим договором.

У відповідності до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Як вбачається, зазначений договір № 010611/1 не погоджений з кредитором (позивачем по даній справі), тому даний договір не приймається судом до уваги.

Позивачем заявлено також вимоги щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів в сумі 11023 грн., нарахованих за період з лютого 2011 р. по травень 2013 р., та річних процентів в сумі 27927 грн., нарахованих з 24.01.2011 р. по 04.07.2013 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу приписів чинного цивільного законодавства, грошове зобов'язання -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом.

Враховуючи приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, а також те, що умовами договору не передбачено такого зобов'язання СПД-ФО ОСОБА_2, як повернення суми авансу в разі нездійснення поставки товару, грошове зобов'язання виникло у відповідача після того, як позивач скористався своїм правом, наданим ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, та надіслав вимогу про повернення сплаченого авансу.

З огляду на зазначене, направлення позивачем відповідачу вимоги про повернення попередньої оплати (лист № 18 від 19.02.2013 р.) без визначення строку для виконання даної вимоги, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов'язку з повернення суми передоплати протягом 7 днів з дати отримання вказаної претензії у відповідності до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Таким чином, перебіг строку на повернення передоплати розпочався з 05.03.2013 р. (з урахуванням часу поштового обігу), а не з 24.01.2011 р., як зазначено позивачем у розрахунку. Вимоги про стягнення з відповідача річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів задовольняються частково, а саме: 3325 грн. 58 коп. річних процентів, нарахованих з 05.03.2013 р. по 04.07.2013 р., та 331 грн. 65 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з березня 2013 р. по червень 2013 р.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 612, 613, 530, 625, 628, 655, 663, 693, 712, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (69097, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецрезерв» (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 26, ЄДРПОУ 35918421) 331649 (триста тридцять одна шістсот сорок дев'ять) грн. 50 коп. попередньої оплати, 3325 (три тисячі триста двадцять п'ять) грн.. 58 коп. річних процентів, 331 (триста тридцять одна) грн.. 65 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 6706 (шість тисяч сімсот шість) грн.. 38 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 22 серпня 2013 року.

Суддя І.А. Попова