Постанова

від 20.08.2013 по справі 19/175

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 19/175

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання І.Борщ

за участю представників сторін :

від позивача (апелянта): з'явився - Чорній І.М. (директор)

від відповідача - Романяк М.О. (представник за довіреністю).

розглянув апеляційну скаргу ПП "Еллін" від 19.06.2013 року № 03-06В

на рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. (суддя Мороз Н.В.)

у справі № 19/175

за позовом Приватного підприємства "Еллін", с.Ходорківці Жидачівського району Львівської області

до відповідача : Управління комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР, м. Львів,

про зобов'язання до вчинення дій (продовження терміну дії договору про оренду нежитлового приміщення та передачу об'єкта оренди) та стягнення 16508,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року у справі № 19/175 в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Еллін" про зобов'язання до вчинення дій та стягнення 16508, 17 грн. - відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки з наявних матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що на час звернення з позовом до суду, договір оренди, який є предметом позову, припинив свою дію, тому зазначена обставина є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача продовжити термін дії угоди №Ш-2379-4 на 5 років; вимога про передачу об'єкту оренди позивачу не підлягає задоволенню з тих підстав, що рішенням господарського суду від 13.03.2013р. у справі №914/175/13 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до приватного підприємства "Еллін", яке набрало законної сили, зобов'язано приватне підприємство "Еллін" звільнити та повернути приміщення за адресою: м.Львів, вул. Заводська, 30а, загальною площею 39,5 кв.м, займаних згідно договору оренди №Ш-2379-4 від 29.11.2004р.; нарахування орендної плати проводилося у відповідності до умов договору оренди від 29.11.2004р. №111-2379-4, а відтак зазначена позовна вимога про повернення безпідставно отриманих коштів задоволенню не підлягає. Факт порушення відповідачем прав та інтересів позивача не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу господарського суду Львівської області від 14.05.2013 року про порушення провадження у справі №19/175 та рішення суду від 11.06.2013 року скасувати та передати зустрічну позовну заяву на розгляд суду першої інстанції для спільного розгляду з матеріалами справи № 19/175, що була порушена від 04.08.2008 року.

Ухвалою від 27.06.2013 року було порушено провадження у даній справі лише щодо вимог скаржника про скасування рішення суду першої інстанції від 11.06.2013 року, враховуючи те, що ухвала про порушення провадження у справі не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, крім цього, апеляційний суд не наділений повноваженнями на передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції до спільного розгляду з іншою справою.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В даному випадку предметом перегляду є рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року. Провадження у даній справі за оскаржуваним рішенням розпочате та відкрите з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі від 19.04.2013 року. Скаржником вказується на порушення його прав при прийнятті інших ухвал, які передували даній ухвалі про порушення провадження у справі. Однак такі не є предметом перегляду в даному апеляційному провадженні.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2001р. між приватним підприємством "Еллін" (орендар) та Управлінням ресурсів департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (орендодавець) укладено договір оренди нежитлових приміщень №Ш-0105. Згідно умов даного договору, орендодавець на підставі наказу №15-А від 14.02.2001р. про укладення договору оренди; наказу №130-е від 24.04.2001р. про затвердження експертної оцінки; акту приймання-передачі від 15.05.2001р. здав, а орендар прийняв в оренду з 15.05.2001р. до 15.05.2004р. терміном на 3 роки у користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 30а, площею 10,6 м.кв.

В силу ч.6 ст.283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Крім того, до даних правовідносин слід також застосовувати Закон України «Про оренду державного і комунального майна».

Відповідно до ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

На підставі заяви ПП "Еллін", згідно наказу управління ресурсів від 24.04.2002р. №334а-О "Про переукладення договору оренди №Ш-0105 від 15.05.2001р.", зазначений договір оренди на нежитлові приміщення у будинку №30а по вул. Заводській з ПП "Еллін" переукладено на 3 роки, долучивши приміщення №2 (пл. 14, 0 кв.м.) та №3 (пл. 11, 4 кв.м) на термін дії договору оренди.

29.11.2004р. між приватним підприємством "Еллін" та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради укладено договір оренди №Ш-2379-4 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).

Відповідно до п. 1.1 даного договору, орендодавець на підставі наказу управління ресурсів від 24.04.2002р. №334а-О, договору оренди від 15.05.2001р. №Ш-0105 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 30а, загальною площею 39,5 м.кв.

Згідно п. 3.3 договору оренди №Ш-2379-4 від 29.11.2004р., у зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору оренди №Ш-2379-4, термін договору оренди визначений з 29.11.2004р. до 27.11.2005р.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом 1 місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 4.3 Договору).

Приписами ст.764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Зазначене положення кореспондується з нормою ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2009р. у справі №26/49 за позовом прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі управління комунальної власності Львівської міської ради до ПП "Еллін" про стягнення 7121,42грн., встановлено, що у відповідності до вимог ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного чи комунального майна" договір оренди №Ш-2379-4 від 29.11.2004р. двічі продовжував свою дію на той самий термін.

Листом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 19.11.2007р. відповідача повідомлено про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, а саме з - 27.11.2007 р., та зобов'язано протягом 15 днів повернути орендоване приміщення балансоутримувачу і провести повний розрахунок по сплаті орендної плати.

Згідно п. 9.1. Договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору. Згідно п.9.3. Договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом 15 днів з моменту закінчення терміну дії договору

Однак, після закінчення терміну дії договору, підприємство позивача продовжувало користуватись орендованим приміщенням.

Зазначене підтверджується, також довідкою балансоутримувача орендованого майна - ЛКП "Балатон-409", від 06.02.2013р., в якій зазначено про те, що станом на 05.02.2012р. приміщення за адресою: м.Львів, вул.Заводська, 30а площею 39,5 кв., яке займає приватне підприємство "Еллін", згідно до договору оренди №Ш-2379-4 не звільнене і по акту передачі не передано ЛКП "Балатон-409".

Листом №03-01В від 29.01.2008р. приватне підприємство "Еллін" подало пропозицію до відповідача про продовження терміну дії договору оренди нежитлових приміщень №Ш2379-4 від 29.11.2004р. терміном на 5 років (а.с.31).. Однак, відповіді на зазначену пропозицію від Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради позивачем отримано не було. Відтак, позивач вважає, що зазначені дії відповідача свідчили про прийняття пропозиції щодо продовження терміну дії договору №Ш2379-4 на 5 років.

Однак згідно рішення господарського суду від 19.06.2009р. у справі №26/49 за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в особі Управління комунальної власності Львівської міської ради до приватного підприємства „Еллін" про стягнення 7 121, 42 грн., яким встановлено відсутність договірних стосунків між приватним підприємством "Еллін" та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради у зв'язку з тим, що договір оренди нерухомого майна № Ш-2379-4 від 29.11.2004р. припинив свою дію з 27.11.2007р.

Факт відсутності договірних відносин між сторонами в період стосовно якого була заявлена вимога про стягнення орендної плати і обов'язку відповідача по сплаті орендної плати став підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача орендних платежів за Договором за період після 27.11.2007 року.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Строк договору може бути продовжено лише під час строку його дії, а в даному випадку доведеним є факт припинення строку дії договору оренди з 27.11.2007 року на підставі заявленого у встановленому законом порядку волевиявлення орендодавця.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача продовжити термін дії угоди №Ш-2379-4 на 5 років задоволенню не підлягає.

Позивач також просив суд зобов'язати відповідача передати приватному підприємству "Еллін" об'єкт оренди на визначений договором термін, зазначаючи, що такий в загальному розмірі 39,5 м.кв. йому в установленому порядку передано не було.

Рішенням господарського суду від 13.03.2013р. у справі №914/175/13 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до приватного підприємства "Еллін", яке набрало законної сили, зобов'язано приватне підприємство "Еллін" звільнити та повернути приміщення за адресою: м.Львів, вул. Заводська, 30а, загальною площею 39,5 кв.м, займаних згідно договору оренди №Ш-2379-4 від 29.11.2004р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду при перегляді вищезазначеного рішення з приводу твердження скаржника про непередання йому спірного приміщення розміром 39,5 м.кв. було зазначено, що переукладаючи Договір оренди 29.11.2004 року сторони погодили, що у зв'язку з фактичним використанням нежитлових приміщень площею 39,5 кв.м. об'єкт оренди вважається переданим з моменту підписання цього договору (п.3.3 Договору оренди). Цим судом було констатовано той факт, що спірні приміщення площею 39,5 м.кв. (об'єкт оренди) фактично перебували у користуванні ПП «Еллін» на момент укладення договору оренди від 29.11.2004 року.

Крім того, встановлено, що позивачем здійснювалася орендна плата за використання об'єкта оренди за Договором загальною площею 39,5 м.кв. Позивач не заперечує даного факту та просить стягнути, на його думку, зайво сплачені кошти.

Нарахування орендної плати відповідачем проводилося у договірному порядку, у відповідності до умов договору оренди від 29.11.2004р. №111-2379-4 (Розділ 5 Договору оренди від 29.11.2004 року «Орендна плата та порядок розрахунків»). Сторони досягли згоди щодо усіх умов договору під час його укладення. Визнання договору оренди неукладеним може мати місце лише на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання договору сторонами (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12).

Таким чином, позивач проводив оплату за об'єкт оренди за Договором оренди від 29.11.2004 року, виходячи з його загальної площі 39,5 кв.м. та зокрема, п.3.3. цього Договору оренди. Отже, фактичні дії позивача свідчили про використання об'єкта оренди загальною площею 39,5 м.кв. за Договором оренди від 29.11.2004 року.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження позивача про те, що йому не передавалися у користування нежитлові приміщення загальною площею 39,5 кв.м. по вул. Заводській 30а у м.Львові є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а позовні вимоги про зобов'язання відповідача передати позивачу об'єкт оренди на визначений угодою термін задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд також погоджується з судом першої інстанції, що і у задоволенні вимоги позивача про повернення відповідачем безпідставно отриманих коштів в сумі 16508,17 грн. за період з 01.12.2004р. по 31.08.2008р. слід відмовити.

Загалом судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що в даному випадку факт порушення відповідачем прав та інтересів позивача не підтверджений жодними належними та допустимими доказами та дано обґрунтований висновок щодо усіх позовних вимог позивача з правильним застосуванням норм чинного матеріального права.

Слід зазначити, що у своїй апеляційній скарзі позивач покликається виключно на неодноразове порушення судом першої інстанції норм господарського процесуального права як на підставу скасування оскаржуваного рішення, однак чітко не виокремлює такого порушення норм процесуального права, яке б слугувало безумовною підставою для скасування рішення у справі.

Згідно ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду

Проте, як вбачається з Протоколу судового засідання від 14.05.2013 року (а.с.136) та ухвали місцевого суду від 14.05.2013 року (а.с.137) представник позивача у справі Чорній І.М. (директор) був присутній у судовому засіданні. Також позивач був присутній в усіх інших призначених судом у справі засіданнях.

Скаржник зазначає, що ГПК України не передбачає розгляд зустрічної позовної заяви окремо від матеріалів первісного позову, про що зазначено у ст. 60 ГПК України. В даному випадку судом першої інстанції було прийнято оскаржуване рішення за матеріалами зустрічного позову у справі № 19/175.

15.10.2008р. приватним підприємством "Еллін" подано зустрічний позов до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій та стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 16 508, 17 грн. у справі №19/175 за первісним позовом Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до приватного підприємства "Еллін" про виселення з приміщення площею 39,5 кв. м. по вул. Заводській, 30а у м. Львові та стягнення заборгованості в розмірі 3 385, 30 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.12.2008р. первісний та зустрічний позов у справі №19/175 залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Постановою Вищого Господарського суду України від 28.10.2009р. залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2009р., якою скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 23.12.2008р. та передано справу №19/175 на розгляд до господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 21.02.2013р. первісний позов прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні, а зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою суду від 12.03.2013р. позовну заяву Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до приватного підприємства "Еллін", м. Львів про виселення з приміщення площею 39,5 кв. м. по вул. Заводській,30 а у м. Львові та стягнення заборгованості в розмірі 3 385, 30 грн. залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013р. ухвалу господарського суду від 21.02.2013р. про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду скасовано та справу №19/175 передано на розгляд господарському суду Львівської області.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, первісний позов у справі № 19/175 (за позовом прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до ПП «Еллін» про виселення з приміщення), з яким було об'єднано до спільного розгляду даний зустрічний позов скаржника, було залишено без розгляду ухвалою суду від 12.03.2013 року. Така ухвала є ухвалою, якою закінчується розгляд справи.

Зустрічний позов в будь-якому випадку містить окрему матеріально - правову вимогу позивача, окремий предмет та підстави позову, а тому провадження за даним зустрічним позовом у справі № 19/175 було порушено ухвалою суду від 19.04.2013 року на загальних підставах, що не заборонено законом.

Позивач стверджує, що дану справу судом було розглянуто лише за частиною матеріалів у справі та при недостатній кількості доказів. Однак позивач не позбавлений права долучати до справи докази на підтвердження своїх вимог та доводів, знайомитися з матеріалами даної справи та справи № 19/175, залишеної без розгляду за первісним позовом, робити копії з документів та долучати їх до справи згідно ст. 22 ГПК України. Судом першої інстанції у своїх ухвалах про відкладення справи було зобов'язано сторін подати необхідні для належного та всебічного розгляду справи докази та документи.

Крім того, що стосується номеру даної справи, з приводу чого скаржником також робилися відповідні заперечення, то слід зазначити наступне.

Згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року, кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях (п.2.1.10). Зустрічним позовним заявам присвоюється номер основної справи, у якій вони подані. У разі скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд номер справи залишається незмінним (п.2.1.12). У разі об'єднання заяв або справ в одну справу об'єднаній справі присвоюється номер тієї справи, заява у якій зареєстрована в суді першою.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, здійснені витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника. Крім того, скаржнику було відстрочено сплату судового збору у розмірі мінімальної ставки за вимоги майнового характеру в сумі 860,25 грн. до прийняття рішення у справі, а відтак з позивача підлягає стягненню в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 860,25 грн. за апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі за №19/175 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еллін" від 19.06.2013 року № 03-06В - без задоволення.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Еллін" с.Ходорківці Жидачівського району Львівської області, ідент. код 23967420, 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень двадцять п'ять копійок) в дохід Державного бюджету України за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31216206782006, отримувач коштів - УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ отримувача - 38007620, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку - 825014, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 27.08.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Судді Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.