ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2013 р. Справа № 804/10102/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщення Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до ТОВ «Малятко» про стягнення коштів з рахунків у банках, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до ТОВ «Малятко» про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу в сумі 12 543,35 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань, визначені ним у податкових деклараціях з плати за землю від 27.01.12 №12000666, від 18.10.12 №12041961, від 31.01.13 №13000875. В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач, ТОВ «Малятко», в судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, заперечення проти позову не надав. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином - виклик направлений засобами поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідне поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно зі ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи наведене, з огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.4 та ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач - ТОВ «Малятко» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, має ідентифікаційний код 13463894 (а.с.3-4).
Як встановлено судом, спірна сума заборгованості структурно складається з сум орендної плати за землі в розмірі: - 836,28 грн., нарахованої платником податків - відповідачем відповідно до Податкової декларація з плати за землю за 2012р. №12000666 (а.с.6-7); - 1 672,39 грн., нарахованої платником податків - відповідачем відповідно до Податкової декларація з плати за землю за 2012р. №12041961 (а.с.8-9); -10 034,68 грн., нарахованої платником податків - відповідачем відповідно до Податкової декларація з плати за землю за 2013р. №13000875 (а.с.10-11).
Відповідно до положень п.286.2. ст.286 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ).
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем не здійснювались щомісячні платежі зі сплати земельного податку в повному обсязі в строки, визначені наведеним законодавчим актом, внаслідок чого у підприємства виникла сума податкового боргу в розмірі 12 543,35 грн. (836,28 грн. + 1 672,39 грн. +10 034,68 грн.).
За визначенням, наданим в пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПКУ сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ).
З матеріалів справи також вбачається, що у зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 31.10.12 №1608 на суму 1 080,43 грн., яка отримана директором ТОВ «Малятко» 15.11.12 (а.с.5).
Розв'язуючи спір суд відмічає, що податковий борг по сплаті земельного податку в розмірі 12 543,35 грн. відповідачем на момент судового розгляду справи не сплачено, що підтверджується даними облікової картки платника, зворотній бік якої доданий до матеріалів справи (а.с.12, 12 оборот).
Положеннями п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК).
Таким чином, оскільки визначені законом строки оплати податкових зобов'язань з земельного податку, які сформували спірну суму заборгованості, спливли, відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, відтак позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малятко» (код ЄДРПОУ 13463894) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Малятко», на суму податкового боргу з плати за землю в розмірі 12 543 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот сорок три гривні) 35 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2013 |
Оприлюднено | 29.08.2013 |
Номер документу | 33158508 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні