Рішення

від 27.08.2013 по справі 927/990/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

від 27 серпня 2013 року по справі №927/990/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/990/13

за позовом: Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, просп. Миру, 49-а, м. Чернігів, 14005

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Українські склади будматеріалів», вул. Щорса, 33, м. Чернігів, 14014

про стягнення 15000грн. пені

за участю представників сторін

від позивача: Полякова О.П. - завідувач юридичного сектору, довіреність №01-14/1462 від 17.04.2013р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 15000грн. пені, нарахованої за періоди: з 21.03.2012р. по 12.04.2012р., з 25.05.2012р. по 13.11.2012р., з 28.11.2012р. по 16.12.2012р., з 19.04.2013р. по 26.05.2013р., з 02.07.2013р. по 09.07.2013р., за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням №90-рш від 29.11.2011р. адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-05/90-2011.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулось 27.08.2013р., прийняв участь представник позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення адресату, проте уповноваженого представника в засідання господарського суду не направив. Про поважність причин неявки суд не повідомлено. Клопотань процесуального характеру на час слухання справи від відповідача не надходило.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи без участі представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими доказами, суд ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2011 року адміністративною колегією Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-05/90-2011 винесено рішення №90-рш (а.с.9-13), яким визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена», товариство з обмеженою відповідальністю «Українські склади будматеріалів» (відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Гейзер Чернігів» вчинили порушення, передбачене п.1 ст.50, ч.1, п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів при закупівлі Любецьким психоневрологічним інтернатом Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації дизеля-генератора шляхом усунення конкуренції між учасниками тендеру. Крім того, вищевказаним рішенням відповідно до ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, на ТОВ «Українські склади будматеріалів» накладено штраф у розмірі 15000грн.

Як свідчить повідомлення про вручення адресату рекомендованого поштового відправлення (а.с.15), рішення разом із супровідним листом №01-14/5262 від 30.11.2011р. (а.с.14), в якому містилися реквізити для перерахування штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, отримано відповідачем 02.12.2011р.

В силу ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було оскаржено рішення №90-рш від 29.11.2011р. адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-05/90-2011 до господарського суду.

27 січня 2012 року господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі №5028/8/4/2012 за позовом ТОВ «Українські склади будматеріалів» до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення (ухвала - а.с.16).

20 березня 2012 року за результатами розгляду справи №5028/8/4/2012 господарським судом винесено рішення (а.с.17-21), яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі та визнано недійсним п.1 рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.11.2011р. №90-рш по справі №02-05/90-2011 в частині визнання вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Українські склади будматеріалів»» порушення, передбаченого п.1 ст.50, ч.1, п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів при закупівлі Любецьким психоневрологічним інтернатом дизеля-генератора шляхом усунення конкуренції між учасниками тендеру. А також господарським судом визнано недійсним п.2 вищевказаного рішення органу Антимонопольного комітету України в частині накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Українські склади будматеріалів» штрафу у розмірі 15000грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Чернігівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на вищевказане рішення подано апеляційну скаргу, яка ухвалою від 13.04.2012р. (а.с.22) прийнята Київським апеляційним господарським судом до провадження.

За наслідками апеляційного розгляду постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012р. (а.с.23-26) рішення господарського суду Чернігівської області від 20.03.2012р. по справі №5028/8/4/2012 залишено без змін.

Ухвалою від 14.11.2012р. (а.с.27) Вищим господарським судом України прийнято до провадження касаційну скаргу Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на судові рішення першої та апеляційної інстанції по справі №5028/8/4/2012.

За результатами розгляду вищевказаної касаційної скарги Вищим господарським судом України винесено постанову від 27.11.2012р. (а.с.28-30), відповідно до якої скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 20.03.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012р. по справі №5028/8/4/2012, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

17 грудня 2012 року господарським судом Чернігівської області прийнято справу до нового розгляду з присвоєнням їй номеру №5028/22/42/2012 (5028/8/4/2012) (ухвала - а.с.31).

За результатами нового розгляду справи №5028/22/42/2012 (5028/8/4/2012) місцевим господарським судом винесено рішення від 18.04.2013р. (а.с.32-37), відповідно до якого в задоволенні позову ТОВ «Українські склади будматеріалів» про визнання недійсним рішення №90-рш від 29.11.2011р. адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-05/90-2011 відмовлено повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Українські склади будматеріалів» на вищевказане рішення подано апеляційну скаргу, яка ухвалою від 27.05.2013р. (а.с.38-39) прийнята Київським апеляційним господарським судом до провадження.

За наслідками апеляційного розгляду постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013р. (а.с.40-45) рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2013р. по справі №5028/22/42/2012 (5028/8/4/2012) залишено без змін.

Інших судових рішень, які б приймались в межах розгляду спору про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №90-рш від 29.11.2011р. по справі №02-05/90-2011 щодо визнання вчинення ТОВ «Українські склади будматеріалів» правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції та стягнення з нього штрафу у розмірі 15000грн. сторонами в ході розгляду даної справи не надано.

Відповідно до ч.5 ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

За змістом ч.3 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Чернігівської області від 18.04.2013р. по справі №5028/22/42/2012 (5028/8/4/2012), яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Українські склади будматеріалів» про визнання недійсним рішення №90-рш від 29.11.2011р. адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-05/90-2011 щодо визнання вчинення ТОВ «Українські склади будматеріалів» порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на нього штрафу у розмірі 15000грн., набрало законної сили 01 липня 2013 року.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави, за яких учасники судового процесу звільняються від обов'язку доказування. Зокрема, відповідно до частини 2 вищеназваної статті Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому в підп.2.6. п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Враховуючи, що у справі №5028/22/42/2012 (5028/8/4/2012) та у даній справі приймають участь ті ж самі сторони, факти встановлені в рішенні від 18.04.2013р. по справі №5028/22/42/2012 (5028/8/4/2012) є преюдиціальними, а тому обставини правомірності винесення адміністративною колегією Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення №90-рш від 29.11.2011р. у справі №02-05/90-2011 в межах даної справи не потребують доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказане рішення органу Антимонопольного комітету України на момент винесення даного рішення є чинним та в силу ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Аналогічний строк сплати штрафу, встановлений і в рішенні №90-рш від 29.11.2011р. адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-05/90-2011.

Оскільки, як встановлено судом вище, рішення №90-рш від 29.11.2011р. адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-05/90-2011 отримано відповідачем 02.12.2011р., останній мав сплатити накладений на нього цим рішенням штраф у розмірі 15000грн. до 03 лютого 2012 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично штраф сплачений відповідачем 10.07.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №3409 від 10.07.2013р. (а.с.46).

У зв'язку з простроченням сплати штрафу з посиланням на ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач просить стягнути з відповідача 15000грн. пені, нарахованої за періоди: з 21.03.2012р. по 12.04.2012р., з 25.05.2012р. по 13.11.2012р., з 28.11.2012р. по 16.12.2012р., з 19.04.2013р. по 26.05.2013р., з 02.07.2013р. по 09.07.2013р.

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

При цьому, як зазначено в підп.20.2. п.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені судом встановлено, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та здійснений з дотриманням вимог чинного законодавства в частині граничного розміру та строків нарахування пені.

Відповідно до ч.ч.7, 9 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету стягують пеню в судовому порядку. Сума стягнутої пені зараховується до державного бюджету.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення сплати відповідачем накладеного на нього за порушення законодавства про захист економічної конкуренції штрафу, доказів сплати пені в добровільному порядку відповідач на момент винесення рішення суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача в доход державного бюджету 15000грн. пені за прострочення сплати штрафу є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню 15000грн. пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно із ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, яким є Закон України «Про судовий збір».

В силу ст.3, п.2 ч.2 ст.4 даного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривні.

З огляду на предмет позову, дана позовна заява носить майновий характер, оскільки стосується стягнення грошових коштів.

Враховуючи, що сума в 2% від ціни позову є меншою, аніж мінімальний розмір судового збору, за даним позовом сплаті підлягав мінімальний розмір судового збору, який становить 1720грн.50коп. (1147грн. (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2013р.) х 1,5)).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач не належить до категорії суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, з відповідача також підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 1720грн.50коп. судового збору.

Керуючись Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про судовий збір», ст.ст.22, 33, 35, 44, 49, 75, 82-85, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українські склади будматеріалів», вул. Щорса, 33, м.Чернігів (ідентифікаційний код 35029704, р/р 26000300064050 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948) в доход Державного бюджету України (р/р державного бюджету м. Чернігова №31118106700002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ одержувача 38054398, код платежу 21081100) 15000грн. пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українські склади будматеріалів», вул. Щорса, 33, м.Чернігів (ідентифікаційний код 35029704, р/р 26000300064050 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: «судовий збір, код 03500068 (код ГСЧО) пункт 2») 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 28 серпня 2013 року

Суддя Т.Г. Оленич