Постанова

від 20.08.2013 по справі 804/8061/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 р. Справа № 804/8061/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судових засідань - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - Сердюк О.М., Таламанчук К.С., Дришлюк О.О.,

представника відповідача - Науменко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаленд сервіс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.13 №0001072250 та №0001082250, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфаленд сервіс», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.13 №0001072250 та №0001082250. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірні рішенні винесені на підставі акту перевірки, який не відповідає існуючим фактам та діючому законодавств та ґрунтується лише на податковій інформації, яка викладена в акті Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 21.12.11 по 30.06.12» від 24.09.12 № 401/22-417/37999413, в якому зазначено що у ТОВ «Акопт» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період з 20.12.11 по 30.06.12. Позивачем в ході перевірки були надані перевіряючим всі первинні документи, складені за взаємовідносинами ТОВ «Альфаленд сервіс» та ТОВ «Акопт», які підтверджують факт здійснення господарської операції, однак відповідачем такі документи не взяті до уваги. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, проти задоволенні позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що позивачем в ході перевірки були надані на придбання товару, оформлені від ТОВ «Акопт» у квітні та травні 2012р., але за актом Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 21.12.11 по 30.06.12» від 24.09.12 № 401/22-417/37999413 наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Акопт». В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підставі, наведених в письмових запереченнях (а.с.114-116).

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем на підставі наказу ДПІ від 21.05.13 та відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акопт» (код ЄДРПОУ 37999413) за квітень, травень 2012 року. Результати перевірки оформлені відповідним Актом від 31.05.13 № 1347/225-08/35609212 (далі - Акт). За висновками Акту перевіркою встановлено порушення позивачем: - п.185.1. ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 17 501,8 грн.: за квітень на загальну суму ПДВ 2 290,00 тис.грн., за травень на загальну суму ПДВ 15212,00 тис. грн.; - ст.134, п.137.10 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ПКУ, що призвело до заниження податку на прибуток за 1 п/р 2012 року на загальну суму 35 809,00 (а.с.14-30).

Наведені висновки зроблені відповідачем з посиланням на акт Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 21.12.11 по 30.06.12» від 24.09.12 № 401/22-417/37999413, яким зазначено про наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Акопт»

На підставі Акту перевірки позивача податковим органом прийняті податкове повідомлення-рішення від 18.06.13 №0001072250, яким позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 877,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 17 502 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 375,50 грн., та №0001082250, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 44 761,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 35 809,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8 925,25 грн. (а.с.39-40).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Матеріалами справи підтверджено, сторонами визнано, що між позивачем та ТОВ «Акопт» укладені: - Договір поставки №020412/1 від 02.04.12, за яким ТОВ «Акопт» зобов'язаний поставити автозапчастини, обладнання та авто аксесуари (Товар) в асортименті та кількості згідно рахунку на конкурентну поставку, а ТОВ «Альфаленд сервіс» зобов'язаний прийняти і оплатити на умовах даного договору. Асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначаються у відповідних накладних на товар (а.с.41-44); - Договір поставки №280512/1 від 28.05.12, за яким ТОВ «Акопт» зобов'язаний поставити обладнання - Прес гідравлічний (1шт.), а ТОВ «Альфаленд сервіс» зобов'язаний прийняти і оплатити на умовах даного договору. Ціна обладнання складає 26 400,00грн., у тому числі ПДВ 4 400,00грн. (а.с.45-48).

Як вбачається з видаткових накладних від 02.04.12 №РН-0000012, від 09.04.12 №РН-0000013, від 19.04.12 №РН-0000014, від 03.05.12 №РН-0000015, від 10.05.12 №РН-0000016, від 15.05.12 №РН-0000017, від 25.05.12 №РН-0000018, від 31.05.12 №РН-0000019 та від 31.05.12 №ОС-0000024(а.с.49-57) ТОВ «Акопт» в квітні та травні 2012р. були поставлені, а позивачем були прийняті товари, а саме: автозапчастини, обладнання та авто аксесуари, а також Прес гідравлічний, на виконання Договорів поставки №020412/1 від 02.04.12 та №280512/1 від 28.05.12 на загальну суму 105 010,80 грн., в т.ч. ПДВ 17 501,80 грн.

ТОВ «Акопт», як платник податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, на суму поставленого на адресу позивача товару виписані податкові накладні: №297 від 02.04.12 (запчастини) на суму 8 343,60 грн. (у т.ч. ПДВ 1 390,60 грн.); №298 від 09.04.12 (запчастини) на суму 5 682,00 грн. (у т.ч. ПДВ 947,00 грн.); №200 від 19.04.12 (запчастини) на суму 10008,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1668,00 грн.); № 861 від 03.05.12р. (запчастини) на суму 5 742,00 грн. (у т.ч. ПДВ 957,00 грн.); №862 від 10.05.12 (запчастини) на суму 8163,60 грн. (у т.ч. ПДВ 1360,60 грн.); №863 від 15.05.12 (запчастини) на суму 17642,40 грн. (у т.ч. ПДВ 2940,40 грн.); №864 від 25.05.12 (запчастини) на суму 10 339,20 грн. (у т.ч. ПДВ 1723,20 грн.); №865 від 31.05.12 (запчастини) на суму 12690,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2115,00 грн.); №820 від 31.05.12 (прес гідравлічний) на суму 26400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4400,00 грн.) (а.с.58-66), а також рахунки фактури на означені суми від 19.04.12, від 09.04.12, від 03.05.12, від 25.05.12, від 10.05.12, від 31.05.12, від 15.05.12, від 02.04.12 (67-74).

Судовим оглядом згаданих податкових накладених, встановлено, що вона за змістом, формою та порядком їх заповнення відповідає вимогам, встановленим ст. 201.1 ст. 201 ПК України, Формі та Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженими Наказом міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, зареєстрованим в Мінюсті 22.11.11 за №1333/20071. Відповідно до п.201.6, 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна є податковим документом, який є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Факт відображення позивачем згаданих податкових накладних у реєстрі отриманих податкових накладних не заперечується відповідачем.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеним контрагентом, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, суд приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції між певними суб'єктами господарської діяльності. Адже якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи, в тому числі податкові накладні, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Відповідач ані в акті перевірки ані в ході розгляду справи не заперечувався факт придбання позивачем вказаного товару, оприбуткування такого товару на складі позивача, відображення в бухгалтерському обліку по дебету відповідного рахунку та використання платником податків - позивачем у власній господарській діяльності. Зазначений факт, як і вище наведені видаткові та податкові накладні, що підтверджують факт отримання позивачем товару від контрагента - ТОВ «Акопт», недоліків в оформлені яких не встановлена ані ДПІ під час перевірки позивача, ані судом під час розгляду справи, вказують на фактичність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Акопт» на підставі Договорів поставки №020412/1 від 02.04.12 та №280512/1 від 28.05.12.

За правилами, визначеними п 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПКУ). Положення ст.198.2 ст.198 ПКУ визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Одночасно законодавцем застережено, що не можуть бути віднесені до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені положення податкового кодексу, враховуючи фактичність здійснення позивачем та ТОВ «Акопт» спірних господарських операцій, наявність відповідних первинних документів, порушень в оформлені яких та невідповідність вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом не встановлено, а відповідачем не зазначено, а також податкових накладених, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПКУ, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операціями за Договорами поставок №020412/1 від 02.04.12 та №280512/1 від 28.05.12, а відтак включення позивачем суми ПДВ за відповідними податковими накладними до складу податкового кредиту в розмірі 17 501,80 грн., в тому числі 2 290 грн. до Декларації з ПДВ за квітень 2012р. та 15 212 грн. до Декларації з ПДВ за травень 2012р., є правомірним. Зважує суд і на той факт, що товари, придбані позивачем у ТОВ «Акопт», відповідають характеру господарської діяльності позивача, тобто пов'язані з його господарською діяльністю, оплачені останнім контрагенту - ТОВ «Акопт» та використані позивачем у власній господарській діяльності, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи (а.с.126-163) .

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що у позивача наявне право на формування валових витрат по дослідженим судом операціям з ТОВ «Акопт» за правилам ст. 138 ПК України, яка встановлює склад витрат та порядок їх визнання. Відтак судження податкового органу про безоплатне отримання позивачем таких товарів та заниження в порушення п.137.10 ст.137 ПКУ доходів в розмірі 105 010,80 грн. та в порушення ст.134, пп.138,1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПКУ податку на прибуток в І п/р 2012р. на загальну суму в розмірі 35 809, грн.1 не відповідають дійсним обставинам господарської діяльності позивача проведеної у квітні травні 2012р. з ТОВ «Акопт». Адже як встановлено в ході судового розгляду справи, спірний товар отриманий позивачем у квітні та травні 2012р. на загальну суму 105 010,80 грн., є товаром, отриманим позивачем від ТОВ «Акопт» та оплаченим йому.

Посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції на висновки акту перевірки контрагента позивача, складеному Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, від 24.09.12 № 401/22-417/37999413, суд не приймає до уваги з огляду на таке. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.12 по справі №2а-13151/12/2070, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.13, дії Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» за результатами якої складений Акт від 24.09.12 № 401/22-417/37999413, визнані протиправними. Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішення справи не беруться до уваги.

Також суд зважує на наступне. Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеним контрагентам, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Акопт» недійсним ДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

Щодо відсутності у Позивача товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне. Товар за Договорами поставки №020412/1 від 02.04.12 та №280512/1 від 28.05.12 за домовленістю сторін доставлявся на адресу позивача силами постачальника, що не суперечить ані умовами Договорів ані приписам цивільного законодавства. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту та валових витрат товарно-транспортними накладними, а відсутність товарно-транспортних накладних сама по собі, без дослідження інших обставин, не може спростовувати товарність операції.

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит за квітень та травень 2012р. в розмірі 17 501,80 грн. та валові витрати за 1 п/р в розмірі 65 509 грн. за господарською операцією з ТОВ «Акопт», відповідний товар отриманий від останнього, оплачений та використаний у власній господарській діяльності позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами, носять характер суб'єктивних припущень та ґрунтуються виключно на висновках матеріалів перевірок контрагента позивача.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Альфаленд сервіс» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 18.06.13 №0001072250 та №0001082250.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаленд сервіс» (код ЄДРПОУ - 35609212) витрати по сплаті судового збору в сумі 666 грн. (шістсот шістдесят шість гривень) 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27.08.13

Суддя А.О. Коренев