Постанова

від 22.08.2013 по справі 816/3543/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3543/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Арнаутова Г.М.,

представника відповідача - Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Лайн" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текс Лайн" (далі - ТОВ "Текс Лайн", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013 №0000022205/352 та №0000012205/354.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №1160/22.2-12/31622643 від 11.02.2013 щодо порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статі 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 8452,00 грн та занижено податковий кредит у сумі податку на додану вартість 6762,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Креміньтрансбіт" у листопаді 2010 року та ПП "Екобудсервіс-Плюс" у листопаді-грудні 2010 року повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013 №0000022205/352 та №0000012205/354.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №913 від 10.07.2013 (а.с. 116-119).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Текс Лайн" (ідентифікаційний код 31622643) 31.08.2001 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

На підставі направлення від 07.02.2013 №711/000711, виданого Кременчуцькою ОДПІ, Дементій Анною Григорівною - старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 20.1 статті 20, статтею 82 Податкового кодексу України та наказу Кременчуцької ОДПІ від 07.02.2013 №598, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Текс Лайн" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Екобудсервіс-Плюс" (код ЄДРПОУ 35439746) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, ТОВ "Креміньтрансбіт" (код ЄДРПОУ 35439746) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 у зв'язку з наданням неповної відповіді підприємства на запит Кременчуцької ОДПІ від 15.03.2012 №1905/10/22-112.

За результатами перевірки податковим органом 11.02.2013 складено акт №1160/22.2-12/31622643, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статі 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 8452,00 грн, у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 8452,00 грн, та занижено податковий кредит у сумі податку на додану вартість 6762,00 грн, у тому числі за листопад 2010 року на суму 4618,00 грн, за грудень 2010 року на суму 2144,00 грн (а.с.147-155).

Вказаний висновок обґрунтовано тим, що угоди, укладені між ТОВ "Текс Лайн" та ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ "Креміньтрансбіт", носять фіктивний характер, а податковий кредит та валові витрати сформовані даними контрагентами недійсні.

Так, в ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ взято до уваги акт ДПІ у м. Полтаві від 06.07.2011 №5696/23-6/35439746 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Екобудсервіс-Плюс" (код ЄДРПОУ 35439746) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 02.03.2010 по 16.05.2011", згідно висновків якого в ПП "Екобудсервіс-Плюс" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, податковий кредит формується від "сумнівних" платників, що не знаходяться за місцезнаходженням, не звітуються або не декларують податкові зобов'язання, а тому угоди, укладені між ПП "Екобудсервіс-Плюс" та такими контрагентами мають ознаки нікчемності, відтак податковий кредит та податкові зобов'язання ПП "Екобудсервіс-Плюс" за період з 02.03.2010 по 16.05.2011 підлягають відповідному коригуванню.

Крім того, перевіряючі в акті перевірки посилаються також на довідку ДПІ в м. Сімферополі від 22.03.2011 №329/15-2/37015929 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Креміньтрансбіт" (код ЄДРПОУ 35439746) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року", згідно висновків якої ТОВ "Креміньтрансбіт" 15.02.2011 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. За даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 6 місяців 2010 року склала 0 тис. грн, основні засоби у ТОВ "Креміньтрансбіт" відсутні. Відповідно до розрахунків комунальних податків кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 особу, яка враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснити такий об'єм роботи.

Оскільки на ТОВ "Креміньтрансбіт" відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На підставі акта перевірки №1160/22.2-12/31622643 від 11.02.2013, Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 лютого 2013 року:

- №0000012205/354, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 10565,00 грн, в тому числі 8452,00 грн за основним платежем та 2113,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 21);

- №0000022205/352, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 8452,50 грн, в тому числі 6762,00 грн - за основним платежем та 1690,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 20).

Позивач, не погоджуючись з висновками акта перевірки та правомірністю збільшення йому суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013 №0000022205/352 та №0000012205/354.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997, чинної на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР та Закону № 334/94-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Креміньтрансбіт" судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що на підставі усної домовленості ТОВ "Текс Лайн" у листопаді 2010 року було придбано у ТОВ "Креміньтрансбіт" товарно-матеріальні цінності, а саме: латки Л-8-8д у кількості 13 штук та латки Л-5-8д у кількості 3 штуки на загальну суму 15306,00 грн, в тому числі ПДВ - 2551,00 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Креміньтрансбіт" товарно-матеріальних цінностей позивачем надано:

- податкову накладну №1459 від 24.11.2010 (а.с. 32);

- рахунок-фактуру №Кр-0000112 від 18.11.2010 (а.с. 31);

- видаткову накладну №Кр-0001342 від 24.11.2010 (а.с. 31 /зі звороту/);

- договір про надання послуг з перевезення №5 від 04.01.2010 (а.с. 49-50);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000455 від 30.11.2010 (а.с. 33);

- рахунок-фактуру №СФ-0000554 від 30.11.2010 (а.с. 33 /зі звороту/);

- талони замовника 10ААВ№214455, 10ААВ№214343 та 10ААВ№214338 (а.с. 34 /в тому числі зі звороту/, 195);

- вимоги на товарно-матеріальні цінності (а.с. 38-40);

- податкову накладну №559 від 30.11.2010 (а.с. 46);

- платіжні доручення №1255 від 30.12.2010, №1207 від 10.12.2010 та №1145 від 24.11.2010 (а.с. 179-180, 187).

Дослідивши податкову накладну №1459 від 24.11.2010, виписану ТОВ "Креміньтрансбіт" на користь ТОВ "Текс Лайн" в результаті здійснення вказаної вище господарської операції, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкова накладна містить адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу у податкового органу відсутні.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації довіреностей за 2010-2011 роки судом встановлено, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності (латки Л-8-8д та Л-5-8д) отримувались уповноваженою особою ТОВ "Текс Лайн" Іващенко М.Г. на підставі довіреності №342 від 01.11.2010 (а.с. 30).

Оплата проведена через розрахунковий рахунок в повному обсязі, дебіторська або кредиторська заборгованість перед ТОВ "Креміньтрансбіт" не обліковується.

В бухгалтерському обліку дані операції відображалися кореспонденцією рахунків: Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт "Поточні рахунки в національній валюті", Дт 91 "Загальновиробничі витрати" Дт 281 "Товари на складі" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт 644 "Податковий кредит" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

В податковому обліку ТОВ "Текс Лайн" віднесено до складу:

- податкового кредиту згідно реєстру отриманих податкових накладних ПДВ на загальну суму 2551,00 грн, в тому числі за листопад 2010 року в сумі 2551,00 грн (а.с. 54-59);

- валових витрат витрати на загальну суму 12755,00 грн, в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 12755,00 грн.

З метою встановлення реальності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ "Текс Лайн" та його контрагентом - ТОВ "Креміньтрансбіт" в ході розгляду справи судом з'ясовувалось питання щодо використання придбаного позивачем товару в його господарській діяльності.

Для підтвердження факту використання придбаних у ТОВ "Креміньтрансбіт" товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності, ТОВ "Текс Лайн" до матеріалів справи долучені наступні документи, а саме: матеріальний звіт по складу дільниці №1 за листопад 2010 року; договір субпідряду №4/02 від 10.02.2010, рахунок №194 від 30.11.2010, довідку про вартість виконаних підрядних робіт /та витратах/ за листопад 2010 року, реєстр актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) за листопад 2010 року, акт №103.11.43 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року, акт фактичного використання матеріалів при виконанні робіт по ремонту і налагодженню основних засобів АТ "Укртатнафта", акт фактично використаних матеріалів підрядчика за листопад 2010 року, службову записку №148 від 12.08.2013, платіжні доручення №3991 від 09.12.2010 та №3904 від 06.12.2010 (а.с. 22-29, 35-37, 41-45 /в тому числі зі звороту/, 184-185, 194).

Як слідує з акта перевірки №1160/22.2-12/31622643 від 11.02.2013, висновок про неправомірність включення позивачем у листопаді 2010 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2551,00 грн та витрат у розмірі 12755,00 грн до складу валових витрат, Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує виключно висновками довідки ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №329/15-2/37015929 від 22.03.2011 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Креміньтрансбіт" (код ЄДРПОУ 37015929) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року", згідно яких встановлені порушення ТОВ "Креміньтрансбіт" вимог законодавства щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ (а.с. 136-143).

Суд не погоджується з наведеними обґрунтуваннями податкового органу з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ №236).

Пунктом 2 Порядку №1232 передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно вимог пункту 3.2 Наказу №236 з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

Додатком №3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Як слідує зі змісту довідки ДПІ у м. Сімферополі №329/15-2/37015929 від 22.03.2011 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Креміньтрансбіт" (код ЄДРПОУ 37015929) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року", в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що: - за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 6 міс. 2010 року склала 0 тис. грн, основні засоби у ТОВ "Креміньтрансбіт" відсутні; - відповідно до розрахунків комунальних податків кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 особу, яка враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснити такий об'єм роботи; - на ТОВ "Креміньтрансбіт" відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, в зв'язку з чим вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Суд зауважує, що висновки, які викладені в довідці №329/15-2/37015929 від 22.03.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Креміньтрансбіт", ДПІ у м. Сімферополі зроблені без перевірки первинних документів, якими оформлялись господарські відносини ТОВ "Креміньтрансбіт" з платниками податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання не здійснювалось.

Виходячи з положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, Порядку №1232 та Наказу №236, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює формування будь-яких висновків у довідці, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки, яка повинна оформлятись відповідним актом.

За таких обставин, судом відхиляються посилання Кременчуцької ОДПІ на висновки, викладені у довідці ДПІ у м. Сімферополі №329/15-2/37015929 від 22.03.2011 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Креміньтрансбіт" (код ЄДРПОУ 37015929) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року", як на підставу зменшення валових витрат та податкового кредиту позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Креміньтрансбіт".

Щодо контрагента позивача - ТОВ "Креміньтрансбіт", то факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Креміньтрансбіт" при здійсненні ними фінансово-господарських відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Текс Лайн" чи посадових осіб його контрагента - ТОВ "Креміньтрансбіт", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Отже, суд доходить висновку, що ТОВ "Текс Лайн", на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виписаної ТОВ "Креміньтрансбіт", та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість у розмірі 2551,00 грн до складу податкового кредиту в листопаді 2010 року та відображено у податковій декларації з ПДВ за вказаний період (а.с. 52-53), а витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей у розмірі 12755,00 грн правомірно віднесені до складу валових витрат підприємства у 4 кварталі 2010 року.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ПП "Екобудсервіс-Плюс" суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Судом встановлено, що позивачем у листопаді та грудні 2010 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в загальному розмірі 4210,60 грн та відповідно у 4 кварталі 2010 року включено до складу валових витрат суму витрат у загальному розмірі 21053,00 грн за наслідками здійснення господарських операцій з придбання у ПП "Екобудсервіс-Плюс" ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 25263,60 грн згідно договору підряду №07/06 від 07.06.2010, з урахуванням додаткової угоди до нього (а.с. 60-61).

Відповідно до умов вказаного договору замовник (ТОВ "Текс Лайн") доручає, а підрядник (ПП "Екобудсервіс-Плюс") приймає на себе зобов'язання виконати загальні будівельні роботи, передбачені та погоджені сторонами (пункт 1.1 договору).

З метою доведення реальності здійснення господарських операцій з придбання у листопаді та грудні 2010 року у ПП "Екобудсервіс-Плюс" ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 25263,60 грн, в тому числі ПДВ - 4210,60 грн, позивачем надано суду: ліцензію на право здійснення ПП "Екобудсервіс-Плюс" будівельної діяльності, з урахуванням додатку до нього, рахунки, довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат, акти приймання виконаних підрядних робіт, реєстри актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), акти фактично використаних матеріалів підрядчика, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення (а.с. 63, 65-98, 196-197).

Дослідивши надані документи, суд дійшов до висновку про їх юридичну дефектність, а відтак правомірність висновків акту перевірки №1160/22.2-12/31622643 від 11.02.2013, складеного Кременчуцькою ОДПІ, в частині завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за наслідками оформлення операцій з виконання ремонтно-будівельних робіт ПП "Екобудсервіс-Плюс".

Так, як пояснив представник ТОВ "Текс Лайн" в ході судового розгляду справи, необхідність у придбанні в ПП "Екобудсервіс-Плюс" ремонтно-будівельних робіт була викликана виконанням умов договору №4/02 від 10.02.2010, укладеного між позивачем та Фірмою "Укртатнафтасервіс", згідно якого генпідрядник (Фірма "Укртатнафтасервіс") доручає, а субпідрядник (ТОВ "Текс Лайн") зобов'язується власними засобами, виконати роботи: ремонтно-монтажні; монтажні; ремонтно-будівельні; будівельні; по відновленню та ремонту ізоляції, теплоізоляції; по ремонту і облаштуванню доріг; виготовленню металічних конструкцій; на об'єктах, наданих генпідрядником, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчені роботи і оплатити їх у відповідності до умов даного договору (а.с. 22-29).

Реальність виконання ПП "Екобудсервіс-Плюс" ремонтно-будівельних робіт у листопаді та грудні 2010 року позивач підтверджує актом №103.10.35а приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року (а.с. 66) та актом №103.11.34к приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (а.с. 79), які підписані між ТОВ "Текс Лайн" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" у листопаді та грудні 2010 року відповідно.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що приймання-передача цих же підрядних ремонтно-будівельних робіт від субпідрядника ТОВ "Текс Лайн" генпідрядником Фірмою "Укртатнафтасервіс" оформлена актом №103.10.35 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року (а.с. 196), що містить перелік робіт, виконаних ПП "Екобудсервіс-Плюс" на користь позивача у листопаді 2010 року, та актом №103.11.34 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року (а.с. 69), який містить перелік робіт, виконаних ПП "Екобудсервіс-Плюс" на користь позивача в грудні 2010 року.

Тобто, з наданих документів слідує, що позивач прийняв підрядні роботи у ПП "Екобудсервіс-Плюс" в листопаді 2010 року згідно акту №103.10.35а, які в жовтні 2010 року вже були прийняті його генпідрядником Фірмою "Укртатнафтасервіс" згідно акту №103.11.34. Аналогічно в грудні 2010 року позивач прийняв підрядні роботи у ПП "Екобудсервіс-Плюс" згідно акту №103.11.34к, хоча в листопаді 2010 року такі роботи прийняті Фірмою "Укртатнафтасервіс", про що складено акт №103.11.34.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставним формування ТОВ "Текс Лайн" податкового кредиту в сумі 4210,60 грн та валових витрат в розмірі 21053,00 грн в листопаді та грудні 2010 року за наслідками придбання у названих періодах підрядних робіт у ПП "Екобудсервіс-Плюс", оскільки такі підрядні роботи місяцем раніше були здані позивачем генпідряднику Фірмі "Укртатнафтасервіс" та прийняті ним згідно умов договору №4/02 від 10.02.2010.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Підпунктами 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання , зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції . Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, складених у відповідності до вимог законодавства.

Надані ТОВ "Текс Лайн" до матеріалів справи акт №103.10.35а приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року (а.с. 66) та акт №103.11.34к приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (а.с. 79) не містять місця їх складання, а також зі змісту вказаних документів неможливо ідентифікувати осіб, які їх підписали з огляду на відсутність їхніх персональних даних (прізвища, ім'я, по батькові) та в зв'язку з незазначенням посад таких осіб.

Крім того, на думку суду, Кременчуцькою ОДПІ в ході проведення перевірки правомірно враховані висновки акту ДПІ у м. Полтаві від 06.07.2011 №5696/23-6/35439746 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Екобудсервіс-Плюс" (код ЄДРПОУ 35439746) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 02.03.2010 по 16.05.2011" (а.с. 126-135).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 4210,60 грн та віднесено до складу валових витрат суму витрат у розмірі 21053,00 грн, а відтак висновки Кременчуцької ОДПІ щодо заниження ТОВ "Текс Лайн" в листопаді та грудні 2010 року податку на додану вартість на суму 4210,60 грн та заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010 року, що підлягає сплаті до бюджету на суму 5263,25 грн є правомірними.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що на підставі вказаної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача податковими повідомленнями-рішеннями від 26.02.2013 №0000022205/352 штрафні (фінансові) санкції в сумі 1052,75 грн та №0000012205/354 штрафні (фінансові) санкції в сумі 1315,81 грн.

Натомість, оскільки у ході судового розгляду справи доведено реальність фінансово-господарських операцій між ТОВ "Текс Лайн" та його контрагентом ТОВ "Креміньтрансбіт" з придбання у останнього у листопаді 2010 року товарно-матеріальних цінностей, а саме: латок Л-8-8д у кількості 13 штук та Л-5-8д у кількості 3 штуки на загальну суму 15306,00 грн, в тому числі ПДВ - 2551,00 грн, суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2551,00 грн та віднесення до складу валових витрат товариства суми витрат у розмірі 12755,00 грн.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "Текс Лайн" порушень пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статі 7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначених актом перевірки №1160/22.2-12/31622643 від 11.02.2013, в результаті яких, за висновком Кременчуцької ОДПІ, занижено податок на прибуток на суму 3188,75 грн та податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 2551,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Текс Лайн" в частині вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013: - №0000012205/354 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 3985,94 грн, в тому числі 3188,75 грн за основним платежем та 797,19 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0000022205/352 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 3188,75 грн, в тому числі 2551,00 грн - за основним платежем та 637,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013 №0000012205/354 та №0000022205/352 в названій частині.

В іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано та не підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Лайн" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 26 лютого 2013 року №0000022205/352 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3188,75 грн, в тому числі основний платіж - 2551,00 грн, штрафні (фінансові) санкції- 637,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 26 лютого 2013 року №0000012205/354 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 3985,94 грн, в тому числі основний платіж - 3188,75 грн, штрафні (фінансові) санкції - 797,19 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Лайн" (код ЄДРПОУ 31622643) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 71 (сімдесят одна) гривня 75 (сімдесят п'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава