Рішення

від 14.08.2013 по справі 922/3041/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р.Справа № 922/3041/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом ФО ОСОБА_4, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авангард Торг", м. Харків про визнання недійсним рішення загальних зборів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Красніков П.І. (дов. від 17.07.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авангард Торг", в якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Компанія "Авангард Торг" щодо виключення з Товариства ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_1).

Разом з позовною заявою до суду надано заяву про забезпечення позову (вх. 26711), в якій заявник просить суд накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авангард Торг" (код 34859114).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3041/13 та розгляд справи призначено на 06.08.2013р. об 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2013 р. розгляд справи № 922/3041/13 було відкладено на 14.08.2013р. о 10:00 год.

Представником відповідача з супровідним листом (вх. 29823 від 14.08.13 р.) на адресу суду надані документи на підтвердження викладених у відзиві заперечень на позов, які прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

09 серпня 2013 року на адресу суду представником позивача надано клопотання про відкладання розгляду справи (вх. № 29271), у зв'язку з неможливістю позивача особисто бути присутнім у судовому засіданні через перебування на санітарному лікуванні.

Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, запропоновано сторонам за три дні до судового засідання надати письмові пояснення по справі та нові докази тощо). Проте, нових доказів сторонами не надано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні позивача про відкладення справи не зазначено, тобто позивачу був наданий час для реалізації свого права, але він своїм правом не скористався.

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З огляду на зазначене, суд вважає, що клопотання позивача у справі про відкладення розгляду справи на іншу дату є необґрунтованим, тому відмовляє в його задоволенні.

Таким чином, враховуючи, наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не надання позивачем доказів поважності причин неявки представника позивача у судове засідання, суд вважає вирішити спір по суті в даному судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов, зокрема, посилаючись, що при вирішенні питання щодо виключення позивача з кола учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авангард Торг" порушень вимог статей 58 та 61 Закону України "Про господарські товариства" допущено не було. Загальне положення щодо порядку скликання загальних зборів передбачено статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", згідно якої про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. 02 квітня 2013 року були проведені загальні збори учасників ТОВ "Компанія "Авангард Торг" з порядком денним в тому числі про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_4, який перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства. На зборах зареєстровані учасники, що мають у сукупності 67,59% голосів від їх загальної кількості, а відтак, у відповідності з діючим законодавством загальні збори є правомочними. При цьому позивач був відповідним чином повідомлений про проведення вказаних загальних зборів, проте для участі у таких зборах на них не з'явився.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2013 року були проведені загальні збори учасників відповідача ТОВ "Компанія "Авангард Торг" з порядком денним:

1. Про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_4, який перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

2. Про визначення порядку оплати вартості майна при виключенні учасника Товариства та уповноваження директора Товариства на підписання відповідних документів.

3. Про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_5, що подарувала належну їй частку ОСОБА_6.

4. Про зменшення статутного капіталу, перерозподіл часток у статутному капіталі та затвердження нової редакції статуту Товариства.

На зборах були зареєстровані учасники, що мають у сукупності 67,59% голосів від їх загальної кількості, а відтак, у відповідності з діючим законодавством, зокрема, ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори вважаються повноважними.

Після обговорення, загальними зборами по першому питанню порядку денного було постановлено виключити зі складу учасників товариства ОСОБА_4. Голосували: «за» - 100% голосів від зареєстрованих, «проти» - 0% голосів від зареєстрованих, «утрималися» - 0% голосів від зареєстрованих, рішення прийнято -100% голосів від зареєстрованих.

Таке рішення було обґрунтовано тим, що 18.02.2013 року за сприянням ОСОБА_4 була проведена спроба рейдерського захоплення товариства. Штучно створивши ситуацію з умовним боргом на суму 10 000 000 грн., ОСОБА_4 ініціював судові рішення, що стосуються стягнення з нього цього боргу через визначення належної йому частки у майні товариства. Посилаючись на відповідну ухвалу суду, яка була винесена без належного повідомлення товариства, державні виконавці, при сприянні ОСОБА_4, який вказував на склади та майно, що нібито належить товариству, описали та арештували усе майно, що знаходилося на складах за адресою вул. Котлова, 185. Таким чином, ОСОБА_4 в результаті надання недостовірної та неправдивої інформації у співучасті з невстановленими особами сприяв рейдерському захопленню Товариства. В результаті активного сприяння ОСОБА_4, який жодним чином не попередив учасників товариства про можливість накладання арешту на усе майно, чим було завдано збитків не тільки товариству, але виникла можливість банкротства товариства, а отже спричинення збитків іншим учасникам товариства, з лютого місяця та до теперішнього часу фактично блокована господарська діяльність товариства, яке не може здійснювати свою господарську діяльність, у зв'язку з чим воно несе значні збитки. Крім того, від ОСОБА_4 постійно надходять погрози в адресу учасників товариства, погрожуючи довести товариство до банкрутства. Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, а саме здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим і було прийнято рішення виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_4.

Згідно статті 58 Закону України "Про господарські товариства" Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства. Положеннями статті 59 названого Закону визначено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Вказане положення щодо прийняття рішення відносно виключення учасника з товариства кореспондується з аналогічним, що міститься в статті 64 Закону, яка передбачає, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Згідно п. 8.9. Статуту товариства в редакції, що діяла на час прийняття рішення щодо виключення позивача зі складу учасників, учасник товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключений з товариства на основі рішення загальних зборів учасників товариства, прийнятого у відповідності до даного статуту.

Пункт 10.2 статуту визначає, що загальні збори учасників є вищим органом управління товариства.

Пунктом 10.5 статуту встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів.

Викладене вище кореспондується з положенням статті 60 Закону України "Про господарські товариства", яка визначає, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно п. 10.6 статуту до компетенції загальних зборів учасників належить вирішення в тому числі питання (п. 10.6.18) виключення учасника з товариства.

При цьому, згідно п.10.7 статуту з вказаного питання рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Положеннями п. 10.8.3 статуту визначено, що про проведення загальних зборів виконавчий орган товариства повідомляє учасників шляхом вручення кожному з них повідомлення, в якому зазначається час, місце та порядок денний зборів. Повідомлення виконується виконавчим органом товариства у письмовій формі та передаються учасникам особисто чи надсилаються кур'єрською поштою, листом на замовлення з повідомленням про вручення, або направляються факсом з підтвердженням за адресами, які можуть бути додатково повідомленими учасниками або Товариством у письмовій формі.

Загальне положення щодо порядку скликання загальних зборів передбачено статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", згідно якої про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як вбачається з матеріалів справи позивач був відповідним чином повідомлений про проведення вказаних загальних зборів згідно повідомлення про їх проведення від 18.02.2013 року, проте для участі у таких зборах на них не з'явився.

Відтак вищевказані обставини та факти вказують на те, що порушень вимог статей 58 та 61 Закону України "Про господарські товариства" при проведенні загальних зборів учасників відповідача допущено не було.

Доказів порушення прав позивача щодо можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів останнім до суду надано не було та про їх наявність не зазначено.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства також можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, якщо учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Пунктом 18, 19 постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Пунктом 29 вказаної постанови Пленуму визначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів. Виключення учасника з ТОВ чи ТДВ відповідно до статті 59 Закону про господарські товариства належить до компетенції зборів ТОВ (ТДВ), а не суду.

Статтею 11 Закону України "Про господарські товариства" встановлено обов'язки учасників товариства: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, втому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Коло обов'язків учасників товариства передбачено й частиною 3 статті 88 Господарського кодексу України: - додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління; - вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства; - нести інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно акту опису й арешту майна від 18.02.2013 року, при складенні якого був присутній і позивач, за адресою м. Харків, вул. Котлова, 185, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 2011/13996/12, виданого 22 жовтня 2012 року Дзержинського районного суду міста Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 боргу за договором безпроцентної позики грошових коштів від 01 червня в сумі 10 000 000,00 грн., ухвали від 01.02.2013 року Дзержинського районного суду міста Харкова, згідно якої визначено частку майна ТОВ "Компанія "Авангард Торг" у межах належної боржнику ОСОБА_4 частки у майні ТОВ "Компанія "Авангард Торг" у межах суми 9 293 114,25 грн. для звернення стягнення проведено опис майна, що належить боржнику.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.06.2013 року, ухвала Дзержинського районного суду міста Харкова від 01.02.2013 року, на підставі якої було здійснено накладення арешту на майно ТОВ "Компанія "Авангард Торг" було скасовано.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року по справі № 820/1459/13-а було задоволено частково адміністративний позов до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, Головного управління юстиції в Харківській області управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень, Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Харківській області управління державної виконавчої служби Пугач Н.В., державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Харківській області управління державної виконавчої служби Сидоренко О.М., треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_10, третя особа ТОВ "Компанія Авангард Торг" про зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано неправомірними дії управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області щодо накладення арешту шляхом складання акту арешту та опису майна від 18.02.2013 року, за адресою: місто Харків, вул. Котлова, 185, визнано недійсним акт опису та арешту майна від 18.02.2013 року.

Також, матеріали справи свідчать про наявність звернення позивача до відповідних контролюючих органів щодо проведення перевірок стосовно господарської діяльності відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авангард Торг".

За таких обставин обґрунтування, що містяться в рішенні загальних зборів відповідача від 02.04.2013 року щодо виключення позивача з складу учасників, зокрема, щодо створення ситуацію з боргом на суму 10 000 000 грн., ініціювання судового рішення, що стосуються стягнення з нього цього боргу через визначення належної йому частки у майні товариства, а саме відповідної ухвали суду, яка була винесена без належного повідомлення товариства, арешт державними виконавцями при сприянні ОСОБА_4, який вказував на склади та майно, що належить товариству, на складах за адресою вул. Котлова, 185, надання ОСОБА_4 недостовірної та неправдивої інформації, активного сприяння ОСОБА_4, який жодним чином не попередив учасників товариства про можливість накладання арешту на усе майно відповідача, в ході судового розгляду знайшли свої підтвердження, через що суд вважає, що підстави визнання недійсним за таких обставин рішення загальних зборів відповідача від 02.04.2013 року відсутні. Інших обставин, що вказують на недійсність прийнятого загальними зборами відповідача рішення від 02.04.2013 року судом не встановлено та про наявність таких обставин позивачем не зазначено.

Таким чином, рішення про виключення позивача прийнято правомочними зборами учасників товариства, в порядку, передбаченому статутом, таке рішення відповідає вимогам ст. 58 - 61 Закону України "Про господарські товариства".

Також, суд зазначає, що до позовної заяви позивачем додана заява про забезпечення позову, в якій останній з посиланнями на положення статті 66 ГПК України просить суд накласти арешт на майно, що належить відповідачу ТОВ "Компанія "Авангард Торг".

Розглянувши вказану заяву, заслухавши думку представника відповідача, який заперечував проти її задоволення, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні вказаної заяви з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову необхідним є здійснення оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.

Як вбачається з позовної заяви позивача, останнім заявлені вимоги немайнового характеру щодо визнання недійсним рішення загальних зборів товариства - відповідача по справі. Проте в якості заходів забезпечення позовних вимог позивач прохає суд накласти арешт на майно відповідача. При цьому позивачем не наведені відповідні фактичні обставини, з якими пов'язується застосування зазначеного виду забезпечення позову у вигляді арешту майна відповідача за позовом немайнового характеру про визнання недійсним рішень загальних зборів відповідача, при тих обставинах, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Ретельно дослідивши підстави, на які посилається заявник, суд дійшов висновку про те, що заява позивача не обґрунтована жодними доказами та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв'язку з чим відмовляє у її задоволенні, як необґрунтованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя Шатерніков М.І.