Рішення

від 15.08.2013 по справі 916/1426/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2013 р.Справа № 916/1426/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ"

до відповідача Приватного підприємства "ДТК-БРОК"

про стягнення 7141,05грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Стрельченко Р.М., довіреність від 03.01.13р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ДТК-БРОК" про стягнення заборгованості у розмірі 7141,05грн., а саме: основного боргу у розмірі 6315,58грн., 3% річних у розмірі 137,58грн. та пені у розмірі 687,89грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.13р. порушено провадження у справі №916/1426/13.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.13р. строк вирішення спору по справі №916/1426/13 було продовжено до 18.08.2013р., в порядку ст. 69 ГПК України.

15.08.13р. від позивача надійшла заява (вх.№24857/13 від 15.08.13р.), згідно якої просить суд залучити до матеріалів справи меморіальні ордери: №КП/1317203 від 31.01.13р. на суму 500грн., №КП/1579503 від 03.01.13р. на суму 500грн., №К8/L26 від 21.08.12р. на суму 491,04грн., №КП/1651303 від 13.07.12р. на суму 800грн., №КП/8726903 від 10.07.12р. на суму 500грн., та копію витягу з ЄДР відносно відповідача станом на 02.07.13р.

Судом заява розглянута та задоволена, та залучено до матеріалів справи надані документи.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.07.2013р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

23.04.2012р. між Приватним підприємством "ДТК-БРОК" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (Постачальник) було укладено договір поставки №1522-ОДЕ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.1.договору, асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

Відповідно до п. 4.1. договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши Покупця за 7(сім) календарних днів.

У відповідності п.6.6. договору, у випадку порушення Покупцем строків, визначних п.4.2. договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних у п.4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28 лютого 2013р. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах.

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі, а саме поставив відповідачу Товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №7398 від 15.08.12р. на суму 2490,90грн., №1459 від 03.08.12р. на суму 704,46грн., №12009 від 24.07.12р. на суму 2597,64грн., №8960 від 17.07.12р. на суму 491,04грн., №34 від 03.05.12р. на суму 5422,56грн., однак в порушення умов договору поставки, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк у повному обсязі, неоплаченим залишився товар в сумі 6315,58грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7141,05грн., а саме: основний борг у розмірі 6315,58грн., 3% річних у розмірі 137,58грн. та пеню у розмірі 687,89грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, проведення часткової отриманого товару, існування заборгованості Приватного підприємства "ДТК-БРОК" по оплаті вартості отриманого неоплаченого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6315,58грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ДТК-БРОК" пені в розмірі 687,89грн., а саме: у розмірі 4,58грн. за період з 06.06.12р. по 24.05.13р.(353 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 31,54грн.; у розмірі 56,71грн. за період з 17.08.12р. по 24.05.13р.(281 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 491,04грн.; у розмірі 292,50грн. за період з 24.08.12р. по 24.05.13р.(274 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 2597,64грн.; у розмірі 76,14грн. за період з 04.09.12р. по 24.05.13р.(263 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 704,46грн.; у розмірі 257,96грн. за період з 15.09.12р. по 24.05.13р.(252 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 2490,90грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином та обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України, з цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 474,70грн., а саме: у розмірі 2,37грн. за період з 23.11.12р. по 24.05.13р.(183 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 31,54грн.; у розмірі 36,91грн. за період з 23.11.12р. по 24.05.13р.(183 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 491,04грн.; у розмірі 195,25грн. за період з 23.11.12р. по 24.05.13р.(183 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 2597,64грн.; у розмірі 52,95грн. за період з 23.11.12р. по 24.05.13р.(183 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 704,46грн.; у розмірі 187,22грн. за період з 23.11.12р. по 24.05.13р.(183 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 2490,90грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 137,58грн., а саме: у розмірі 0,92грн. за період з 06.06.12р. по 24.05.13р.(353 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 31,54грн.; у розмірі 11,34грн. за період з 17.08.12р. по 24.05.13р.(281 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 491,04грн.; у розмірі 58,50грн. за період з 24.08.12р. по 24.05.13р.(274 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 2597,64грн.; у розмірі 15,23грн. за період з 04.09.12р. по 24.05.13р.(263 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 704,46грн.; у розмірі 51,59грн. за період з 15.09.12р. по 24.05.13р.(252 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 2490,90грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Приватного підприємства "ДТК-БРОК" по оплаті, та перевіривши наданий розрахунок трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок 3%річних, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано 3%річних, а тому 3%річних підлягає задоволенню у розмірі 137,41грн., а саме: у розмірі 0,91грн. за період з 06.06.12р. по 24.05.13р.(353 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 31,54грн.; у розмірі 11,33грн. за період з 17.08.12р. по 24.05.13р.(281 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 491,04грн.; у розмірі 58,43грн. за період з 24.08.12р. по 24.05.13р.(274 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 2597,64грн.; у розмірі 15,21грн. за період з 04.09.12р. по 24.05.13р.(263 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 704,46грн.; у розмірі 51,53грн. за період з 15.09.12р. по 24.05.13р.(252 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 2490,90грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Приватного підприємства "ДТК-БРОК" основного боргу у розмірі 6315,58грн., 3%річних у розмірі 137,41грн., та пені у розмірі 474,70грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1669,09грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ДТК-БРОК" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.33, кв.28, код ЄДРПОУ 36501542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (Юридична адреса: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд.29, кв.28; поштова адреса: 49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 37029549) суму основного боргу у розмірі 6315(шість тисяч триста п'ятнадцять)грн.58коп., 3%річних у розмірі 137(сто тридцять сім)грн.41коп., пеню у розмірі 474(чотириста сімдесят чотири)грн.70коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1669(одну тисячу шістсот шістдесят дев'ять)грн.09коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.08.2013р.

Суддя Гут С.Ф.