Рішення

від 27.08.2013 по справі 922/2992/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р.Справа № 922/2992/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Міжрегіональної благодійної громадської організації інвалідів "Суспільство хворих гемофілією", м. Москва до Приватного підприємства "Авів-Лаб", смт. Високий про про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Бащука Я.М. довіреність б/н від 07.06.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональна благодійна громадська організація інвалідів "Суспільство хворих гемофілією" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Авів-Лаб" суми заборгованості за поставлений товар по контракту №68 від 07.10.2010 року у розмірі 416640,00 російських рублів та судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 липня 2013 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15 серпня 2013 року, було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено ії до розгляду у судовому засіданні на 27 серпня 2013 року о 11:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 02 серпня 2013 року повернулась ухвала від 19 липня 2013 року про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: Харківська область, смт. Високий, вул. Кооперативна, 43, з відміткою пошти: зі спливом терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

07 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт про купівлю-продаж № 68 від 07.10.2010 року (далі по тексту - контракт).

Відповідно до п. 1.1. контракту, продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує товар в кількості та асортименті, зазначених в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 2.1 контракту, валютою контракту є рублі Росії.

Згідно п. 12.5 контракту, контракт діє до 31.12.2011 року.

Згідно з умовами контракту позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 524825,00 російських рублів, що підтверджується ВМД № 10129053/241110/0003214 від 24.11.2010 року.

Однак, відповідач свої зобов'язання з оплати вказаної партії товару виконав лише частково, а саме сплатив частину вартості поставленого товару. У зв'язку з порушенням відповідачем умов контракту щодо оплати поставленого товару, між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 5 від 01.01.2012 року до контракту № 68 від 07.10.2010 року, згідно якої сторони продовжили строк дії контракту до 31.12.2012 року, а в частині невиконаних зобов'язань по контракту - до моменту виконання таких зобов'язань.

У вказаній додатковій угоді № 5 від 01.01.2012 року сторони погодили, що станом 01.01.2012 року сума заборгованості за товар, відправлений позивачем по ВМД № 10129053/241110/0003214 від 24.11.2010 року та отриманий відповідачем по ВМД № 807070010/2011/603382 від 11.02.2011 року, складає 484640 російських рублів, що підтверджується актом звірки за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, який був підписаний обома сторонами.

Зазначену суму заборгованості відповідач зобов'язався сплатити до 31.12.2012 року згідно графіка платежів (Додаток № 1 до додаткової угоди № 5 від 01.01.2012 року до контракту № 68 від 07.10.2010 року).

Протягом 2012 року відповідач за товар, відправлений позивачем по ВМД № 10129053/241110/0003214 від 24.11.2010 року та отриманий відповідачем по ВМД № 807070010/2011/603382 від 11.02.2011 року, сплатив на користь позивача грошову суму у розмірі 70 000,00 російських рублів, що підтверджується відповідними платіжними врученнями.

Таким чином, на даний момент заборгованість відповідача з оплати вартості вищевказаного поставленого товару складає 414640,00 російських рублів, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення вказаної суми заборгованості.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода та обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України якщо це не суперечить чинним законам України або не передбачено міжнародними договорами України.

Згідно з приписами ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження.

Також, відповідно до ст. 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої Постановою Верховної ради України N 2889-Х11 від 19.12.92, Компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав відповідач мав постійне місце проживання або місцезнаходження на день висування позову.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Строк оплати за товар, відправлений позивачем по ВМД № 10129053/241110/0003214 від 24.11.2010 року та отриманий відповідачем по ВМД № 807070010/2011/603382 від 11.02.2011 року, скінчився 31.12.2012 року, але відповідач товар не оплатив та не повернув.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 414640,00 російських рублів (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст. 76 ЗУ "Про міжнародне приватне право", ст. 38 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АВІВ-ЛАБ" (62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Кооперативна, 43, ідентифікаційний код 36875379) на користь Межрегиональной благотворительной общественной организации инвалидов "Общество больных гемофилией" (Російська Федерація, 125167, м. Москва, Новий Зиковський проїзд, 4,Код ОКПО 05595541, ОДРН 1027739774721, ІПН 7714005543, КПП 771401001) суму заборгованості за товар поставлений по контракту № 68 від 07.10.2010 року у розмірі 414640,00 російських рублів та судовий збір у розмірі 2 042,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.08.2013 р.

Суддя Светлічний Ю.В.