Постанова

від 20.12.2006 по справі 534/7-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

534/7-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" грудня 2006 р.                                                                   Справа № 534/7-06

10 год. 25 хв.                                                                                      м.Київ, вул.Комінтерну, 16

                                                                                                            (зал судових засідань №205)

Господарський суд Київської області  у складі  головуючого судді  Бабенка К.А.  при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи

за позовом           управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі, м. Сквира

до           відкритого акціонерного товариства „Сквира-Авто”, м. Сквира

про                        стягнення 40922,93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Вайсбурд Т.П. (дов. №2295/08 від 12.10.2006р.);

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернулось управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі, м. Сквира з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Сквира-Авто”, м. Сквира про стягнення 40922,93 грн.            

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.12.2006р. її розгляд призначено на 20.12.2006р. (а.с. 1).

Відповідач в судове засідання, яке відбулось 20.12.2006р. свого представника не направив, проте надіслав телеграму про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю з'явлення в судове засідання його представника.

Однак, відповідно до частини першої ст. 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. А згідно частини другої ст. 58 цього Кодексу повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду особи, інтереси якої вони представляють. Крім того, частиною третьою цієї статті передбачено, що довіреність від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноважено на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації. А відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Тобто, відповідач не був позбавлений права направити для представництва його інтересів в суді іншого представника надавши йому на це довіреність або законних представників з підтверджуючими документами займаних ними посад.

Тому, в зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75 і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області, відповідною відміткою на копії повістки, наявної в матеріалах справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд

встановив:

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 14 та частини першої ст. 15  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі –Закону) відповідач є платником страхових внесків.

Згідно з п. п. 3, 4 ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, платники зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені чинним законодавством.

Згідно Акту перевірки, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, узгодженого та підписаного керівництвом відповідача (а.с. 5-7), його заборгованість зі сплати страхових внесків складає 24623,51 грн.

Відповідно до п. 2 частини дев'ятої ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, нараховується штраф залежно від строку затримки платежу.

На підставі вищевикладеного, позивачем 02.10.2006р. прийнято рішення №636 (а.с. 8) про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків на загальну суму 16369,42 грн.

Відповідно до абзацу першого –третього частини третьої ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду України за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Як зазначає позивач, ним на підставі абзацу першого частини третьої ст. 106 Закону,  позивачем було виставлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості за страховими внесками, яка отримана відповідачем, що підтверджується її корінцем (а.с. 9).

Відповідно до абзацу восьмого частини третьої ст. 106 Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу  Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідач не узгодив вимоги з позивачем та не оскаржив їх в судовому порядку, тобто ним визнана заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. А згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене вище та те, що відповідач заперечень щодо суми заборгованості перед позивачем і доказів її відсутності не надав, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю та стягує з відповідача на користь позивача 40992,93 грн. заборгованості зі слати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.  

Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 частини першої ст. 14, частиною першої ст. 15, п. п. 3, 4 ст. 18, п. 6 ст. 20, абзацами першим –третім та восьмим частини третьої ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI; п. 4 частини першої ст. 17, частиною першою ст. 69, частиною першою ст. 71, частиною четвертою ст. 94, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1.          Позов задовольнити повністю.   

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Сквира-Авто” (ЗКПО 05538690) на користь управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі (ЗКПО 22200739) –40992,93 грн. заборгованості зі слати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

3.          Копію даної Постанови направити відповідачу.

Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.          

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя                                                                                                 Бабенко К. А.