Постанова

від 21.08.2013 по справі 20/43б/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 20/43б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Куровського С.В., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Стахановської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганський області на додаткову ухвалу від 27.05.2013 р. господарського суду Луганської області та постановувід 01.07.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 20/43б/2011 господарського суду Луганської області про банкрутствоприватного підприємства "Агенція сучасних перевезень "Нова лінія" м. Стаханов Луганської області ліквідаторЛьовін А.П., м. Рубіжне Луганської області кредитори 1. Луганське обласне відділення Фону соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; 2. фізична особа-підприємець Світлик А.А., м. Іршава; 3. державна холдингова акціонерна компанія "Артем", м. Київ представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Додатковою ухвалою господарського суду Луганської області від 27.05.2013 р. (суддя Кірпа Т.С.) у справі № 20/43б/2011 задоволено заяву арбітражного керуючого Льовіна А.П. про видачу наказу. Стягнуто з Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Стахановської об'єднаної Державної податкової інспекції в Луганський області (далі - скаржник ), фізичної особи-підприємця Світлика А.А., державної холдингової акціонерної компанії "Артем" на користь арбітражного керуючого Льовіна А.П. суми з оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора приватного підприємства "Агенція сучасних перевезень "Нова лінія" в розмірі 9,07 грн., 7 584,5 грн., 1 281,23 грн., 138,94 грн. відповідно.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. (судді: М'ясищев А.М. - головуючий, Будко Н.В., Москальова І.В.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 3 1 , 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство ), ст. ст. 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Скаржник зазначає, що суми оплати послуг ліквідатора є поточними грошовими вимогами та мають бути задоволенні за рахунок коштів,одержаних від продажу майна боржника.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, дана справа про банкрутство порушена за заявою скаржника у порядку ст. 52 Закону банкрутство.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.12.2012 р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. у даній справі затверджено оплату послуг ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Льовіна А.П. в загальній сумі 12 592,31 грн. та відшкодування його витрат у загальній сумі 2 510, 24 грн. з оплатою відповідних сум за рахунок коштів кредиторів (у тому числі і скаржника) пропорційно розміру заявлених грошових вимог.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено як суми оплати послуг, відшкодування витрат ліквідатора боржника, так і визначено конкретний порядок їх погашення - за рахунок коштів кредиторів. Вказані суми відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України входять до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи про банкрутство.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Встановивши факт невиконання у добровільному порядку покладеного на кредиторів судовим рішенням зобов'язання щодо оплати послуг ліквідатора, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 88 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність примусового стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення додаткової ухвали та видачі відповідних судових наказів.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

У зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 88, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганський області залишити без задоволення.

2. Додаткову ухвалу господарського суду Луганської області від 27.05.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. у справі № 20/43б/2011 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді С.В. Куровський М.І. Хандурін