Постанова

від 28.08.2013 по справі 5016/1804/2011(4/74)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Справа № 5016/1804/2011(4/74)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Жаботиної Г.В., Жукової Л.В. розглянувши касаційну скаргу Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року скарга Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном на дії Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції у справі за позовомзаступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України додержавного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" простягнення коштів за участі прокурора Томчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2013 року Державне агентство з управління державними корпоративними правами та майном звернулось до господарського суду зі скаргою на дії Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції у якій просило визнати неправомірними дії та постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.01.2013 року, зобов'язавши їх прийняти наказ господарського суду від 05.01.2012 року до виконання.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.03.2013 року у задоволенні скарги Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року ухвалу господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 14.08.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном, у якій воно посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскарженні судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким скаргу задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 статті 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6 1 ) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Державне агентство з управління державними корпоративними правами та майном, звертаючись до Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції із заявою від 16.01.2013 року про примусове виконання судового наказу господарського суду Миколаївської області від 05.01.2012 року, виданого на виконання постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 року, не надало доказів щодо наявності у нього прав стягувача за виконавчим документом, а тому господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про правомірність постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції від 25.01.2013 року про відмову у прийняті до примусового виконання відповідного наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", та безпідставність скарги, обґрунтовано відмовили у її задоволені, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року - без змін.

Головуючий М. Остапенко

Судді Г. Жаботина

Л. Жукова