Постанова

від 27.08.2013 по справі 917/826/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 917/826/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Таліпов В.В.

відповідача - Омельченко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2244 П/3-9 ) на рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.13 р. у справі № 917/826/13

за позовом ТОВ "Крок ЛТД", м. Полтава

до Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Полтава

про стягнення 572 990,17 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.06.2013 р. по справі № 917/826/13 ( суддя Киричук О.А.) позов задоволено, стягнуто з відповідача 572990,17 грн. боргу та 11459,80 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначив, позивач мав передавати товар з дотриманням вимог Інструкції П-7 та договору, в матеріалах справи відсутні документи про якість спірного товару, в зв'язку з відсутністю сертифіката якості строк оплати не розпочався, видаткові накладні не є належним доказом передання товару, довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей відсутня, тобто звернення до суду з позовом є передчасним.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, повторно розглянувши справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між ТОВ "Крок-ЛТД" та філією "Полтавський райавтодор" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір поставки від 20.10.2011 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

У п.1.3 договору зазначено документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: накладну/ або інший документ про кількість товару/ сертифікат якості або іншу технічну документацію/при необхідності/,податкову накладну.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковому порядку на умовах відтермінування платежу строком на протязі 30-ти календарних днів після поставки товару.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 2772357,23 грн., про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні , акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідач товар отримав, але свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, частково сплатив кошти за отриманий товар в розмірі 2245 358,76 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що заборгованість відповідача складає 572 990,17 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання щодо поставки виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив доказів сплати не надав та правомірно задовольнив позов щодо стягнення 572990,17 грн.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, вважає, що відповідачем не доведена відсутність документів, в тому числі підтверджуючих якість товару, при прийманні товару, відповідачем не надано жодного доказу, підтверджуючих відсутність документів, передбачений п.1.3 договору, в тому числі сертифікатів якості, при переданні товару.

Пунктом 4 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробнично - технічного призначення та товарів народного споживання по якості» № П-7, передбачено, що приймання продукції по якості та комплектності проводиться в точної відповідності зі стандартами, технічними умовами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність продукція, яка постачається/ технічний паспорт тощо / Відсутність зазначених супровідних документів не зупиняє приймання продукції. В даному випадку складається акт о фактичної якості та комплектності одержаної продукції і у акті зазначається, які документи відсутні.

Як свідчать матеріали справи відповідач не надав доказів наявності зауважень по якості товару або про відсутність документації на час прийняття товару від позивача, акт прийняття по якості не складався, відсутні також листи та відповідні претензії до позивача на час прийняття товару.

Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання, а у разі не передання продавцем приналежностей товару або зазначених документів у встановлений строк, покупець вправі відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Умовами договору не передбачений порядок направлення документів, передбачених п. 1.3 договору, в тому числі документів підтверджуючих якість товару, тому зазначені документі повинні направлятися одночасно з товаром.

Відповідно до ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення ним умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи з моменту приймання товару, тобто в період з 21.01.12 - 19.09.12р. по наступний час відповідач не вимагав від позивача надання документів на підтвердження якості поставленого товару та не встановлював строк для їх надання, товар прийнятий без зауважень та претензій.

Отже, матеріали справи не містять доказів невиконання позивачем обов'язку щодо передачі разом з товаром документів, підтверджуючих якість переданого товару, а також доказів витребування відповідачем вказаних у пункті договору документів, відсутні докази того, що відповідач відмовився від товару та повернув його позивачу, товар був отриманий представником відповідача без жодних зауважень і претензій.

Посилання відповідача на те, що надані позивачем в обґрунтування вимог викладених у позовній заяві видаткові накладні не належним доказом отримання товару є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

В видаткових накладних містяться підписи, які скріплені печатками відповідача, доказів вибуття печаток з користування відповідач не надав.

Посилання відповідача на те, що відсутність довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей є підтвердженням не передання товару відповідачу не обґрунтоване так як договором не передбачено надання довіреностей, довіреності повинні надаватись відповідачем, відповідно до листа міністерства Фінансів України № 31-34000-10-5/20032 від 28 травня 2008 року "про скасування порядку суворого обліку бланків довіреностей" бланк довіреності не є обов'язковим для отримання товарно-матеріальних цінностей, а в загалі є скасованим.

Посилання відповідача на те, що акт звірки взаємних розрахунків не є належним доказом заборгованості є не обґрунтованим.

Відповідно до статті 1 Закону України № 996 від 16.07.1999 року зі змінами та доповненнями від 09.02.2006р. та пункту 2.1. Положень № 88 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Акт звірки, складений за підписами осіб, уповноважених на здійснення правочинів від імені підприємства, є одним із доказів в разі судових спорів. З іншого боку, підписання акту звірки посадовими особами підприємства по суті є визнанням у письмовій формі взаємної заборгованості сторін і в цьому випадку його (акт) можна розглядати як документ цивільно-правового значення.

Відповідно до статті 9 Закону України "про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 0 квітня 2008 року № 01-8/211 "про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" діями, вчиненими боржником на підтвердження визнання ним суми боргу, можуть бути будь-які дії, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситись: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його дорученням іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Як свідчать матеріали справи відповідач частково сплачував борг, що виник на підставі договору між позивачем та відповідачем, неодноразово підписував акти звірки взаєморозрахунків і останній акт був підписаний 14 травня 2013 року і сума боргу відповідача перед позивачем становить 572 990,17 грн. (сума позову).

Акт звірки взаєморозрахунків сам по собі не породжує зобов'язання але є письмовим доказом (зведеним бухгалтерським документом), в даному випадку в акті звірки, який міститься в матеріалах справи, є посилання на всі видаткові накладні, акти виконаних робіт та банківські виписки.

Посилання відповідача на те, що послуги з перевезення здійснені поза межами договору поставки та строк їх оплати не настав, є необґрунтованим, оскільки відповідач не надав доказі існування інших договорів між позивачем та відповідачем, договором передбачено, що витрати по доставці товару несе відповідач, а доставка товару здійснюється транспортом позивача./п.п.7.2.7.3,7.4 договору/.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 666, 688, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 25.06.2013 р. по справі № 917/826/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 27 серпня 2013р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.