Рішення

від 29.08.2013 по справі 916/1761/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2013 р.Справа № 916/1761/13

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс";

до відповідача Благодійний фонд "Дитяче село "АСТР"

про стягнення 134960,44грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Васильченко П.М. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі по тексту ТОВ "ІНФОКС") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" про стягнення заборгованості в сумі 134960,44 гривень за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Ухвалою суду від 08 липня 2013 року порушено провадження у справі №916/1761/13 та призначено до розгляду на 25 липня 2013 року.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позов підтримує.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 29.08.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Благодійний фонд "Дитяче село "АСТР" є споживачем філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс". Згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008 р. та договором №4475/3 від 01.11.2000р., що був укладений між КП "Одесводоканал" та відповідачем, ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" надавало відповідачу послуги по водопостачанню та водовідведенню, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дор.,25.

При цьому позивач зазначає, що КП "Одесводоканал" було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "Інфокс", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства. Крім того, ч.3 ст.59 ГК України встановлено, що у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання, до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Як стверджує позивач, відповідно до п.5.3 укладеного договору він діє з 01.11.2000р. до 01.11.2005р., а також вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до закінчення місяця після завершення строку його дії одна з сторін не заявить про зміну або припинення його дії. Так, позивачем було зазначено, що жодної заяви про припинення дії договору № 4475/3 від 01.11.2000р. не надходило, тому вказаний договір є діючим упродовж спірного періоду та таким, який підлягає виконанню.

Наразі позивач вказує, що відповідно до п.3.2. Договору 4475/3 від 01.11.2000р. Сплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 5 числа місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Як вказує позивач, розрахунки заборгованості за послуги водопостачання у спірному періоді здійснювались позивачем згідно даних засобів обліку, а також діючих тарифів затверджених рішенням Одеської міської ради №1074 від 25.09.2008р., постановою національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №182 від 30.09.2011 р.

Однак, за ствердженням позивача, відповідач не сплачував в повному обсязі за надані послуги, в результаті чого у відповідача за період з 01.07.2010 по 01.04.2013р. склалася заборгованість на суму 134960,44 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу та довідкою про розрахунки з абонентом. Нарахування обсягів спожитої води за спірний період здійснювалися на підставі звітів про водокористування, що надавалися відповідачем та актів контрольних зйомок показань водолічильника.

До того, як стверджує позивач, 10.04.2013р. філією "Інфоксводоканал" відповідачу було надіслано підписаний позивачем акт звірки взаєморозрахунків №65, проте останній був залишений відповідачем без відповіді.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений судом належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців згідно витягу, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштових відправлень.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01.11.2000р. між Комунальним підприємством "Одесводоканал" та Благодійний фонд "Дитяче село "АСТР" (абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №4475/3, згідно п.1.1, 1.2 якого КП "Одесводоканал" надає послуги з водопостачання та водовідведення на об'єктах відповідача, а відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримає водопровідні і каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку у відповідності зі встановленими Правилами, зазначеними в п.2.1 договору, і діючим законодавством.

У відповідності з п.2.1 вказаного договору його сторони зобов'язуються керуватися "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. №30; "Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р., чинним ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що КП "Одесводоканал" зобов'язується подавати відповідачу як абоненту воду і приймати стоки у відповідності зі станом мереж та споруд, доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за одну добу до відключення в зв'язку з проведенням планового ремонту водопровідно-каналізаційних мереж.

Згідно п.2.3.1, 2.3.2 договору відповідач зобов'язується утримувати в належному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, які знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне використання води, не допускати втечі води.

За умовами 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця що слідує за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п.3.3 договору).

Вказаний договір було укладено на 5 років та строк його дії встановлений в п.5.3 договору, який становить з 01.11.2000р. до 01.11.2005р. Договір вважається пролонгованим на наступні 5 років, якщо до закінчення місяця після завершення строку його дії одна з сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

До того ж, як зазначає позивач та з'ясовано судом, під час дії вказаного договору КП "Одесводоканал" було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "Інфокс", яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого КП "Одесводоканал" на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал" від 17.12.2003р., що вбачається зі статуту ТОВ "Інфокс". При цьому на базі орендованого ТОВ "Інфокс" цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал" була створена філія "Інфоксводоканал", яка є структурним підрозділом ТОВ "Інфокс" та діє на підставі Положення про філію, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "Інфокс" (протокол №01/12 від 22.12.2003р.).

Так, на момент укладення вказаного договору №4475/3 від 01.11.2000р. був чинним Цивільний кодекс Української РСР, який регулював цивільні правовідносини між сторонами.

З 01.01.2004р. набрав чинності Цивільний кодекс України. Так, згідно Прикінцевих положень чинного Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 01 січня 2004 р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору №4475/3 від 01.11.2000р. після закінчення строку його дії, у зв'язку з чим вказаний договір є діючим.

Враховуючи викладене, до договору про надання послуг водопостачання і водовідведення застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо порядку виконання вказаного договору, оскільки договір продовжував діяти після набрання чинності вказаним Кодексом.

Таким чином, Благодійний фонд "Дитяче село "АСТР" є абонентом позивача згідно договору №4475/3 від 01.11.2000р.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, на виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" надавало Благодійному фонду "Дитяче село "АСТР" послуги водопостачання та водовідведення, однак відповідач послуги не сплачував, у зв'язку з чим у нього за період з 01.07.2010р. по 01.04.2013р. виникла заборгованість у сумі 134960,44 грн., що підтверджується розрахунками суми боргу, довідкою про розрахунки з абонентом, звітами відповідача з водокористування, які містять показники водолічильників.

При цьому згідно наданого до суду позивачем обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2010р по 01.04.2013р. Загальна сума вартості цих послуг склала 134960,44 грн.

Також позивачем було складено та направлено відповідачу супровідний лист №670 від 23.07.2013р. разом з актом звірки взаєморозрахунків за водопостачання №78, відповідно до якого сума заборгованості складає 134960,44 грн.

Вказана сума боргу не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом про стягнення вказаної суми заборгованості.

Так, згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконується у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другою сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони(кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона(виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони(замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання і водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст.11,202,509 ЦК України). В свою чергу згідно ст.629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

В силу статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з водопостачання і водовідведення від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Так, як зазначалось вище, умовами п.3.2 договору №4475/3 передбачено порядок оплати відповідачем послуг з водокористування та водовідведення. Однак, відповідач не сплачував щомісячно послуги водовідведення, як передбачено умовами договору, у зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість по цим послугам, що складає за період з 01.07.2010р по 01.04.2013р. в сумі 134960,44 грн. згідно наданого позивачем розрахунку.

Нарахування обсягів спожитої води за спірний період здійснювалися на підставі звітів про водокористування, що подавалися відповідачем позивачу, копії яких наявні в матеріалах справи, а також на підставі актів контрольних зйомок показань водолічильника.

Виходячи з наведеного, суд доходить до висновку, що позивач надавав відповідачу послуги по водопостачанню та водовідведенню, внаслідок несплати яких у відповідача утворилась заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 134960,44 грн.

Між тим відповідачем не спростовано наявність спірної заборгованості перед позивачем, докази ії погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою ст.22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч.2 ст.43 ГПК України), якими в силу ст.32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за надані згідно договору №4475/3 від 01.11.2000р. послуги з водопостачання і водовідведення відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст.525 ЦК України.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положенням ст.20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 134960,44 грн. повністю обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.32,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дор,25 п/р26004128451, ПАТ "Марфін Банк", м. Іллічівськ, МФО 328168, код 13924154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул.Басейна,5, р/р №26007311687301 в АБ "Південний", м. Одеса, МФО 328209, код 26472133) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 134960,44 грн. (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 44 копійок), витрати по сплаті судового збору в сумі 2699,20 гривень (дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять гривень 20 копійок).

Повний текст рішення складено та підписано 29 серпня 2013 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Гуляк Г.І.