Постанова

від 22.08.2013 по справі 5023/1890/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р. Справа № 5021/1890/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

Бабанських Є.Є. - представник апелянта ТОВ «Інтер-Полімер»;

Версан А.В. - представник Мороз О.В.;

Гавриш Р.П. - представник ТОВ «Укрбелполімер»;

Никоноров Є.В. - представник ТОВ «Белтім».

Інші кредитори та ліквідатор в судове засідання не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Інтер-Полімер», м. Харків (вх. №2564Х/2-5) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.07.13 р. (про визнання договору недійсним) по справі № 5023/1890/12

за заявою Приватного підприємства "НМ", м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 5023/1890/12 за заявою ПП "НМ", м. Харків, про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Дзюба О.В.) від 11.07.2013р. по справі № 5023/1890/12 задоволено заяву ліквідатора про визнання договору оренди нерухомого майна (нежитлових будівель) №1 від 01.11.2010р. недійсним в межах провадження у справі про банкрутство № 5023/1890/12; визнано недійсним Договір оренди нерухомого майна (нежитлових будівель) №1 від 01.11.2010 р., укладеного між Приватним підприємством "НМ" (код ЄДРПОУ 22673415, 61020, м. Харків, вул. Конотопська, 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІНТЕР-ПОЛІМЕР" (61020, м. Харків, вул. Конотопська, 1, код ЄДРПОУ 37368054); зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІНТЕР-ПОЛІМЕР" (61020, м. Харків, вул. Конотопська, 1, код ЄДРПОУ 37368054) повернути ліквідатору Приватного підприємства "НМ" - арбітражному керуючому Капустіну Володимиру Володимировичу, що діє на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 08.11.2012 року у справі № 5023/1890/12 (61029, м. Харків, вул. Кронштадтська, буд. 138) нежитлові будівлі літ. А-3 загальною площею 1310,1 кв. м., літ.Б-2 загальною площею 1456,0 кв. м., літ. В-1 загальною площею 47,6 кв. м., літ.Г-1 загальною площею, що розташовані за адресою м. Харків, вулиця Конотопська, 1.

ТОВ «Інтер-Полімер» з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, та зобов'язати ПАТ "ВТБ Банк" надати суду копії актів перевірки стану та наявності майна за 2011-2013 роки.

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги зазначає про порушення судом першої інстанції під час розгляду даної справи його процесуальних прав, оскільки його не було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання по даній справі, на якому була прийнята оскаржувана ухвала, внаслідок чого цю ухвалу суд прийняв за його відсутності.

Разом з тим, заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що ліквідатору та ПАТ «ВТБ «Банк» було відомо про наявність договору оренди нерухомого майна (нежитлових будівель) №1 від 01.11.2010 р., оскільки про його укладання ліквідатор мав бути обізнаний з переданих йому боржником документів, а ПАТ «ВТБ «Банк» знав про його укладання в зв'язку з тим, що боржник його повідомляв про наявність таких обставин.

Кредитори та ліквідатор боржника арбітражний керуючий Капустін В.В. відзиву на апеляційну скаргу не надали.

В судове засідання 21.08.2013 р. з'явилися представники кредиторів ТОВ «Укрбелполімер», ТОВ «Белтім», а також представник колишнього власника майна ПП "НМ" Мороз О.В. та представник ТОВ «Інтер-Полімер»

Представник ТОВ «Інтер-Полімер» підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

Правову позицію ТОВ «Інтер-Полімер» також підтримав представник Мороза О.В., а також представники кредиторів - ТОВ «Укрбелполімер» та ТОВ «Белтім».

Представник ТОВ «Інтер-Полімер» оголосив суду клопотання про витребування у ПАТ "ВТБ Банк" копії актів перевірки стану та наявності майна ПП "НМ" за 2011-2013 роки.

Однак, вказане клопотання ТОВ «Інтер-Полімер» не підлягає задоволенню з підстав, викладених нижче.

Інші кредитори в судове засідання своїх представників не направили. Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Капустін В.В. в судове також не з'явився. Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення всіх учасників провадження у справі про банкрутство про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Неявка в судове засідання представників кредиторів та ліквідатора не перешкоджає

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Капустін В.В. надав суду клопотання в якому просить суд продовжити строк розгляду апеляційної скарги за межами встановленого Законом строку та відкласти її розгляд на інший день в зв'язку з неможливістю його прибуття на дане судове засідання.

Однак вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, на підтвердження обставин, викладених в ньому, його заявником не надано жодного належного доказу, а ліквідатору було надано достатньо часу для підтвердження його доводів в судах обох інстанцій. Відповідно до статті 77 ГПК України, господарський суд відкладає справу в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, і тільки в разі якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому обставин, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні колегія суддів не вбачає.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, постановою господарського суду Харківської області від 22.05.2012 р. по справі № 5023/1890/12 визнано ПП «НМ» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шофорост Л.І., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2012 р. по справі № 5023/1890/12 звільнено арбітражного керуючого Шафорост Л.В. від виконання обов'язків ліквідатора Приватного підприємства "НМ"; призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Капустіна В.В.; зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Капустін В.В. звернувся до господарського суду з заявою (вх. № 8954) про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (нежитлових будівель) №1 від 01.11.2010 р. (укладеного між ПП «НМ» та ТОВ «Інтер-Полімер») в межах провадження у справі про банкрутство №5023/1890/12.

Дана заява обґрунтована ліквідатором з тих підстав, що в ході виконання ліквідаційної процедури ним виявлено майно банкрута, що було передано в оренду ТОВ "Компанія Інтер-Полімер".

Зокрема, відповідно до довідки КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 30.01.2013 р. за боржником зареєстровано право власності зокрема, на нежитлові будівлі літ. А-3 площею 1305,9 кв.м., літ. Б-2, площею 1473,6 кв.м., літ. В-1 площею 47,6 кв.м., Г-1 площею 82,5 кв.м. за адресою м. Харків, вул. Конотопська, 1.

Ліквідатору стало відомо, що на даний час діє Договір оренди нерухомого майна № 1 від 01.11.2010 р., укладений між Боржником та ТОВ "Компанія Інтер-Полімер", за умовами якого Орендодавець (Боржник) передав, а Орендар (ТОВ "Компанія Інтер-Полімер") прийняв в тимчасове платне користування вище вказані нежитлові приміщення. Строк дії цього Договору закінчується 01.10.2013 р.

При цьому, вказане майно було передано ПП "НМ" (Іпотекодавцем) Іпотекодержателю (ПАТ "ВТБ Банк") в іпотеку за Іпотечним договором №15.71-40/08-ДІ01 від 23.07.2008 р., для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором №15.71-40/08-СК від 23.07.2008 р., що укладений на підставі Генеральної угоди № 40 від 23.07.2008 р.

ПАТ "ВТБ Банк" повідомив ліквідатора, що в порушення п. 3.2 Іпотечного договору договором №15.71-40/08-ДІ01 від 23.07.2008 р., згоди на укладення Договору оренди, з його боку Боржнику не надавалось, а відтак вказаний Договір є недійсним.

У зв'язку з викладеним, ліквідатор просив суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна (нежитлових будівель) № 1 від 01.11.2010 р., укладений між Приватним підприємством "НМ" та ТОВ "Компанія Інтер-Полімер", а також зобов'язати ТОВ "Компанія Інтер-Полімер"" повернути ліквідатору Приватного підприємства "НМ" нежитлові будівлі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд задовольняючи заяву ліквідатора, таприймаючи рішення про визнання договору оренди недійсним в межах справи про банкрутство, мотивував свої висновки з посиланням на ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та зазначив що зазначений договір укладено з порушенням вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст.12 Закону України "Про іпотеку".

Зазначені висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали правомірно зазначив у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак на підставах передбачених Законом, зокрема, ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначені у ч. 11 ст. 17 вказаного Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому, надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

Таким чином, є правомірними висновки господарського суду про необхідність розгляду спору про визнання договору оренди нерухомого майна (нежитлових будівель) № 1 від 01.11.2010 р. недійсним у справі про банкрутство.

При цьому, при визнанні угод недійсними з підстав, передбачених ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", завдання ліквідатора полягає у поверненні майна до ліквідаційної маси, використовуючи засоби процедури банкрутства.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції станом на момент порушення справи, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правовідносини щодо іпотеки врегульовані Законом України "Про іпотеку".

За визначеннями, наведеними в ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Аналогічні умови містяться в п.3.2. Іпотечного договору.

Відповідно до ч. 3 ст.12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 3 даної норми закону в судовому порядку може бути визнаний недійсним на підставах, встановлених законом, оспорюваний правочин. Такі підстави визначені, зокрема, в ч. 1 ст.215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою (ч.5 ст.216 Цивільного кодексу України).

Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" п. 12, надано пропозиції судам щодо розгляду спорів про визнання правочинів недійсними. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З наведеного випливає, зокрема, що сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним).

Але законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних також з нікчемними правочинами, як-от:

- про визнання нікчемних правочинів дійсними (частина друга статті 218, частина друга статті 219, частина друга статті 220, частина друга статті221, частина друга статті 221, частина друга статті 224, частина друга статті 226 Цивільного кодексу України);

- про визнання нікчемних правочинів недійсними (така потреба може виникнути, зокрема, якщо сторони виконали певні умови нікчемного правочину, якщо він порушує права третіх осіб, якщо він нотаріально посвідчений або зареєстрований у державному органі).

Таким чином, відповідні питання мають вирішуватися господарським судом з урахуванням змісту заявлених вимог та конкретних обставин кожної справи.

В даному випадку оскаржується договір оренди предмета іпотеки, укладений без згоди іпотекодержателя. Тобто, спірний правочин порушує права третьої особи стосовно укладеного договору - ПАТ "ВТБ Банк", а тому підлягає судовому розгляду по суті.

Згідно з п. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Згідно ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про задоволення заяви ліквідатора та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (нежитлових будівель) № 1 від 01.11.2010 р., укладеного між Приватним підприємством "НМ" та ТОВ "Компанія Інтер-Полімер".

Посилання ТОВ "Компанія Інтер-Полімер" в апеляційній скарзі на те, що ПАТ "ВТБ Банк" було відомо про наявність договору оренди нерухомого майна (нежитлових будівель) № 1 від 01.11.2010 р., укладеного між Приватним підприємством "НМ" та ТОВ "Компанія Інтер-Полімер", колегія суддів не може вважати такими, що можуть бути підставами для відмови в задоволенні заяви ліквідатора виходячи з наступного:

Лист ПП «НМ» до ПАТ "ВТБ Банк" № 107 від 27.09.2010 р., на який посилається ТОВ "Компанія Інтер-Полімер" в апеляційній скарзі в обґрунтування наявності зазначених обставин, колегія суддів відхиляє, оскільки по-перше суду не надано доказів надсилання даного листа на адресу ПАТ "ВТБ Банк" та його отримання останнім, та по-друге, в даному випадку має значення факт наявності згоди ПАТ "ВТБ Банк" на укладання такого договору, викладеної, наприклад, в певному документі, або якимось іншим чином, проте, ТОВ "Компанія Інтер-Полімер" факту наявності такої згоди з боку ПАТ "ВТБ Банк" не довів, та відповідних доказів суду не надав.

Зазначене зумовлює залишення без задоволення клопотання ТОВ "Компанія Інтер-Полімер" про витребування від ПАТ "ВТБ Банк" копії актів перевірки стану та наявності майна ПП "НМ" за 2011-2013 роки.

Посилання ТОВ "Компанія Інтер-Полімер" на те, що суд під час розгляду даної справи порушив його процесуальні права не повідомивши про час та місце розгляду клопотання ліквідатора та прийнявши ухвалу за відсутності його представника колегія суддів вважає безпідставними.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу від 27.06.2013 р. про призначення справи до розгляду на 11.07.2013 р. судом направлено, в т.ч. на адресу Мороз О.А. яка є директором ТОВ "Компанія Інтер-Полімер".

Мороз О.А. не надала суду доказів неотримання ухвали господарського суду від 27.06.2013 р.

Таким чином, колегія суддів вважає , що судом першої інстанції вжито заходів з метою повідомлення ТОВ "Компанія Інтер-Полімер" про час та місце розгляду справи.

До того ж, ТОВ "Компанія Інтер-Полімер" за змістом ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не є стороною у справі про банкрутство ПП "НМ", м. Харків.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. При цьому, ТОВ "Компанія Інтер-Полімер" не надало суду жодного доказу того, ухвала господарського суду Сумської області містить неправильні висновки, а судом першої інстанції прийнята незаконна ухвала, що спичинило негативні наслідки для апелянта або інших учасників провадження у справі про банкрутство ПП "НМ".

Таким чином, висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Компанія Інтер-Полімер", м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.07.13 р. (про визнання договору недійсним) по справі № 5023/1890/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.