Постанова

від 27.08.2013 по справі 914/1640/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 914/1640/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Дубник О.П.

Кордюк Г.Т.

розглядувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросоюз-Захід", б/н від 12.07.2013р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2013р.

у справі №914/1640/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-М'ясо", м.Чернігів

до відповідача Приватного підприємства "Агросоюз-Захід", м.Львів

про стягнення 71 616, 76 грн. заборгованості за договором поставки №08/02 від 08.02.2013р. та 1352, 65 грн. пені (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а.с.41)

за участю представників:

від позивача : не з'явився;

від відповідача : не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.06.2013р. у справі №914/1640/13 (суддя Мороз Н.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-М'ясо" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-М'ясо" 71 616, 76 грн. заборгованості за договором поставки №08/02 від 08.02.2013р., 1352,65 грн. пені, нарахованої на суму основного боргу, та 1720, 50 грн. судового збору (а.с.51-53).

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Агросоюз-Захід" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2013р. у даній справі скасувати у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання по оплаті вартості товару, отриманого за договором поставки №08/02 від 08.02.2013р., а відтак, на думку апелянта, з огляду на приписи ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача щодо оплати вартості товару на час звернення позивача до суду не настав.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р. (колегією суддів у складі головуючого судді Краєвської М.В., суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1640/13 замість суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. введено суддів Дубник О.П. та Кордюк Г.Т. з підстав, зазначених у розпорядженні.

В судове засідання 27.08.2013р. сторони участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомили. Позивач вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р. в частині подання письмового з нормативним і документальним обґрунтуванням відзиву на апеляційну скаргу не виконав.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 18.07.2013р. явку уповноважених представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд, сторони своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 70-71), відтак не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вирішила, що рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2013р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" - без задоволення.

При цьому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду виходила з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 08.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів-М'ясо" (далі - продавець та позивач у справі) та Приватним підприємством "Агросоюз-Захід" (далі - покупець та відповідач у справі) було укладено договір поставки №08/02 (далі - договір) (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується протягом терміну дії даного договору передавати у власність покупцю товар (м'ясосировину), походження Україна, а покупець зобов'язується приймати цей товар та здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами на кожну партію товару окремо. Право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної , яка є невід'ємною частиною цього договору. (п.п. 1.2.-1.3. договору).

Ціна товару за даним договором встановлюється на кожну партію товару окремо і вказується в рахунку-фактурі, які є підставою для оплати товару. Розрахунки за придбаний товар за даним договором здійснюються на поточний рахунок продавця по факту поставки товару на склад покупця (п.п. 2.1. - 2.2. договору).

Даний договір вступає в дію в день його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 126 616, 76 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №49 від 05.03.2013р. (а.с.7), підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою відтисками печаток Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-М'ясо".

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав не в повному обсязі, провівши лише часткову оплату в розмірі 40 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.14-19). Відтак, станом на 10.04.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №08/02 від 08.02.2013р. становила 86 616, 76 грн.

Вказане слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-М'ясо" до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" заборгованості за договором поставки №08/02 від 08.02.2013р. в розмірі 86 616,76 грн. та 1352, 65 грн. пені, нарахованої на суму основного боргу.

У зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в розмірі 15 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1647 від 10.04.2013р., №1657 від 15.04.2013р. та №1675 від 23.04.2013р. (а.с. 45-47), позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з заявою про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 41), в якій просив стягнути з Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" заборгованість по договору поставки №08/02 від 08.02.2013р. в розмірі 71 616,76 грн. та 1352, 65 грн. пені.

Зважаючи на те, що доказів оплати поставленого позивачем товару відповідач не надав, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-М'ясо" про стягнення з Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" 71 616, 76 грн. заборгованості за договором поставки №08/02 від 08.02.2013р. та 1352, 65 грн. пені.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Поданою позивачем та долученою до матеріалів справи видатковою накладною №49 від 05.03.2013р. (а.с.7), підписаною уповноваженими представниками обох сторін та скріпленою відтисками печаток Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-М'ясо" без жодних зауважень та застережень підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором поставки №08/02 від 08.02.2013р. виконав, а відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару, в результаті чого заборгував перед позивачем 71 616, 76 грн.

Відповідач, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором поставки №08/02 від 08.02.2013р., не долучив платіжних доручень про її погашення ні під час розгляду спору місцевим господарським судом, ні під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Разом з тим, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.3 договору за прострочку платежів покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Відтак, з врахуванням вищенаведених обставин позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 135 265грн. за період з 06.03.2013 року по 12.04.2013 року, про що правильного висновку дійшов суд першої інстанції.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки №08/02 від 08.02.2013р. в розмірі 71 616, 76 грн. та пені в розмірі 135 265грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростована, є обґрунтована та підставно задоволена місцевим господарським судом.

Твердження ж скаржника про те, що з огляду на приписи ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача щодо оплати вартості товару на час звернення позивача до суду не настав, розцінюються колегією суддів як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.2. договору розрахунки за придбаний товар за даним договором здійснюються на поточний рахунок продавця по факту поставки товару на склад покупця.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, що наявне в спірному випадку, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, з аналізу умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а саме ч.1 ст.692 ЦК України та ч.1 ст.530 ЦК України, апеляційний суд приходить до висновку про те, що в спірному випадку строк виконання зобов'язання покупцем за договором слід обчислювати з моменту поставки, прийняття товару - 05.03.2013р.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приватне підприємство "Агросоюз-Захід" не надало суду апеляційної інстанції доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні Господарського суду Львівської області від 20.06.2013р. у даній справі.

Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2013 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2013 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2013р. у справі №914/1640/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, код ЄДРПОУ 33252578) в доход державного бюджету (УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014) 860, 25 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

4. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 28 серпня 2013р.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Кордюк Г.Т.