cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд Чернігівської області
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62
Іменем України
РІШЕННЯ
28.08.2013 справа № 927/1010/13
Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи порушеної
за позовом: Прокурора Чернігівського району Чернігівської області,
вул. Коцюбинського, 57, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави
в особі позивача: Радянськослобідської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області,
вул. Волгоградська, 18А, с. Радянська Слобода, Чернігівський район, Чернігівська область, 15505;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Німецького спільного підприємства «Союз підприємців України-Німеччини»,
вул. Квітнева, 22, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області,
вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017;
предмет спору: про стягнення 516,83грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Л.І.Францкевич, довіреність від 20.08.2013 №09-08/2585, головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного сектору, посвідчення №ЧР 034 від 19.04.2012;
присутня у судовому засіданні: О.А.Сапон, ст.прокурор прокуратури Чернігівського району, посвідчення №010976 від 23.10.2012.
У судовому засіданні 28.08.2013, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурором Чернігівського району в інтересах держави в особі позивача - Радянськослобідської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецького спільного підприємства «Союз підприємців України-Німеччини» про стягнення 516,83грн шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земель через порушення природоохоронного законодавства.
Ухвалою від 12.08.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області.
Позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 22.08.2013 поштового відправлення за №02759107, проте в судове засідання повноважного представника не направив, причин нез'явлення суду не повідомив, документів на виконання вимог суду не надав.
Ухвали про порушення провадження у справі від 12.08.2013 та про відкладення розгляду справи від 20.08.2013 надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, повернулись до суду не врученими з відміткою поштового відділення «адресат не знайдений» та «немає такої організації».
З долученого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходженням ТОВ УНСП «Союз підприємців України-Німеччини» станом на 20.08.2013 є: 15542, вул. Квітнева, б.22, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, Україна, тобто адреса, зазначена прокурором у позовній заяві та на яку судом надсилались процесуальні документи.
Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 (зі змінами, внесеними Постановою Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 №3) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
За змістом зазначеної ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Нормами ст.22 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами та зобов'язані добросовісно ними користуватися, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В свою чергу, ст. 69 ГПК України визначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Враховуючи, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, а також враховуючи положення ст. 69 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути даний позов за наявними у справі документами, на підставі ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні 28.08.2013 прокурором подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи: письмового підтвердження від 20.08.2013 №2850-вих13 щодо відсутності в провадженні суду чи іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між зазначеними сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав; оригіналу Витягу з ЄДР про включення відповідача до Держреєстру станом на 20.08.2013; письмових пояснень щодо повноважень позивача та довідки №02-32/8486 від 22.08.2013 форми 6-зем щодо спірної земельної ділянки, з якої вбачається, що земельна ділянка площею 112,9823га /внутрішні води/ перебуває в користуванні ТОВ УНСП «Союз підприємців України-Німеччини».
Позовні вимоги прокурор підтримав у повному обсязі, посилаючись на порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства та несплату нарахованого розміру шкоди.
Представник третьої особи підтримав вимоги прокурора та надав усні пояснення стосовно проведеної перевірки.
Розглянувши матеріали справи і подані документи, заслухавши пояснення прокурора та представника третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
Відповідно до плану роботи Держекоінспекції у Чернігівській області на ІУ квартал 2012 року, на підставі направлення №1285, з попереднім повідомленням на адресу відповідача від 23.10.2012 №06-06/3520 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, в період з 12 по 23 листопада 2012 року, ст. держінспектором з ОНПС Федоренко О.Д. та інспекторами з ОНПС Сівак А.П., Крихта Ю.М. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ УНСП «Союз підприємців України-Німеччини».
Під час перевірки був присутній директор відповідача - Дзюб В.Г., що підтверджується його підписом на акті.
Перевіркою встановлено порушення ст.ст. 85, 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 32, 33 Закону України «Про відходи», ст.ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», що зафіксовано актом перевірки №333/04, який отримано директором відповідача без зауважень.
За результатами проведеної перевірки встановлено, зокрема, що в межах прибережної захисної смуги водного об'єкту, розташованого в адміністративних межах Радянськослобідської сільської ради, невідомими особами влаштовано звалище побутових відходів площею 1,62кв.м; об'єм розміщених відходів становить 0,243куб.м.
Відповідно до акту обстеження засміченої земельної ділянки від 20.11.2012 №333/04, земельна ділянка загальною площею 112,9823га використовується ТОВ УНСП «Союз підприємців України-Німеччини» згідно договору оренди землі, укладеного з Чернігівською райдержадміністрацією 09.11.2005 та додаткової угоди від 15.06.2010 №12/30.
Мета оренди - вирощування риби. На земельній ділянці розташовані 2 окремі ставки загальною площею водного дзеркала 77,69га, які знаходяться в проймі р. Білоус. На земельній ділянці встановлено факт її засмічення твердими побутовими відходами, сміття знаходиться в прибережній захисній смузі водного об'єкту. Відходи розміщені на ґрунті без дозволу на розміщення відходів, що є порушенням ст.ст. 32,33 Закону України «Про відходи» та ст.ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель».
Під час перевірки проведено заміри засміченої земельної ділянки за допомогою мірної стрічки Р50 УЗК ДСТУ 4179-2003, інв.11 (дата повірки І кв. 2012 року), яка є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області. Розміри земельної ділянки, засміченої твердими побутовими відходами, становлять: ширина - 1,2м, довжина - 1,35м. висота складування відходів - 0,15м. Площа засміченої ділянки становить 1,62кв.м, об'єм розміщених відходів - 0,243куб.м.
З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області винесено припис від 23.11.2012 №333/04, яким, зокрема, зобов'язано відповідача в термін до 20.12.2012 ліквідувати звалище побутових відходів в межах прибережної захисної смуги водного об'єкту та не допускати їх утворення в подальшому.
Припис до виконання отримав директор ТОВ УНСП «Союз підприємців України-Німеччини» Дзюб В.Г., без зауважень та заперечень.
Також, за наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства ст. держінспектором з ОНПС О.Д.Федоренко складено протокол про адміністративне правопорушення №001822 від 20.11.2012 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №428/04 від 28.11.2012, якими за засмічення земель водного фонду побутовими відходами, директора відповідача Дзюб В.Г визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00грн.
У випадках накладення адміністративних стягнень за невиконання вимог природоохоронного законодавства на відповідальних посадових осіб підприємств, накладений штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди. (Роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/744 від 27.06.2001).
Будь-яких доказів, які б спростовували встановлений перевіркою факт порушення, відповідачем суду не надано.
За результатами перевірки, фахівцями Держекоінспекції у Чернігівській області на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 285/2725 05.05.1998 року (із змінами, внесеними наказом Мінприроди України від 04.04.2007 № 149, далі - Методика), розраховано шкоду, заподіяну державі, розмір якої склав 516,83грн.
Згідно п. 3.2. та п. 3.3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.
Вимогами п.п.5.1.-5.9. п.5 вказаної Методики встановлено порядок визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель.
Таким чином, розраховані збитки в сумі 516,83грн є обґрунтованими.
У свою чергу, доказів оскарження розрахунку збитків відповідачем суду не надано.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області відповідачу надіслано претензію №09-03/4076 від 20.12.2012 року про відшкодування шкоди у вказаному розмірі.
Вказана претензія та розрахунок розміру шкоди, було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення з зазначенням дати отримання листа 22.12.2012 (отримано особисто Дзюб В.Г.).
Відповідно до частини першої ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Згідно з частин четвертої, п`ятої ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Частиною першою ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до п. "а" частини першої ст.32, частини четвертої ст.33 Закону України "Про відходи", з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Пунктом 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. (з наступними змінами) визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника, отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Статтею 43 Закону України „Про відходи" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно положень ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Як зазначалося вже вище, ст. 69 даного Закону передбачено, зокрема, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Натомість відповідач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) щодо відсутності вини або відшкодування заподіяної шкоди.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи доведеність позивачем та прокурором факту порушення відповідачем чинного законодавства, прямого причинного зв'язку та розміру шкоди, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Господарський суд доводить до відома прокурора, що у п.7 частини другої ст. 69 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
На момент ухвалення рішення у даній справі діє Закон України "Про Державний бюджет України на 2013 рік". Статтею 11 цього Закону встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою ст. 29 БК України.
В свою чергу, у п. 7 частини третьої цієї статті встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Враховуючи вищевикладене, вимоги прокурора про стягнення 516,83грн шкоди, заподіяної державі, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню відповідно до норм розподілу вказаних сум між бюджетами відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та БК України, а саме - 70% збитків в доход спеціального фонду місцевого бюджету Радянськослобідської сільської ради та 30% збитків до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в доход Державного бюджету України підлягають стягненню відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 27, 29, 32-34, 36, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецького спільного підприємства «Союз підприємців України-Німеччини», вул. Квітнева, 22, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501, код ЄДРПОУ 32936597 (відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) до Державного бюджету України / місцевого бюджету Радянськослобідської сільської ради (отримувач - УК в Чернігівській області, с. Радянська Слобода; р/р 33110331700550; банк отримувача: ГУДКСУ в Чернігівській області; МФО 853592; код ЄДРПОУ 38053813, код бюджетної класифікації: 240622100) 516,83грн шкоди.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецького спільного підприємства «Союз підприємців України-Німеччини», вул. Квітнева, 22, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501, код ЄДРПОУ 32936597 (відомості стосовно розрахункових рахунків відсутні) в доход Державного бюджету України (отримувач - УК у м. Чернігові /м.Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, рахунок - 31217206783002, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030001, код господарського суду Чернігівської області - 03500068) 1 720,50грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В.Романенко
Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2013.
Суддя А.В.Романенко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2013 |
Оприлюднено | 29.08.2013 |
Номер документу | 33180111 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Романенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні