Постанова

від 20.12.2006 по справі 566/7-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

566/7-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" грудня 2006 р.                                                                   Справа № 566/7-06

12 год. 59 хв.                                                                                      м.Київ, вул.Комінтерну, 16

                                                                                                            (зал судових засідань №205)

Господарський суд Київської області  у складі  головуючого судді  Бабенка К.А.  при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи

за позовом           Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, м. Київ

до           сільськогосподарського виробничого кооперативу „Озерський”, с. Озера, Бородянський район

про           стягнення 1239,97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сушицька Ю.В. (дов. №20-07-06 від 11.01.2006р.);

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, м. Київ з позовною заявою до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Озерський”, с. Озера, Бородянський район про стягнення 1239,97 грн.            

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.12.2006р. її розгляд призначено на 20.12.2006р.

Відповідач в судове засідання, яке відбулось 20.12.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав.

В зв'язку з тим, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75 і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області, відповідною відміткою на копії повістки, наявної в матеріалах справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд                                                 

встановив:

Відповідно до частини другої ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001р. №2240-ІІІ (далі –Закону) джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою ст. 27 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як вбачається зі звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності відповідача за І квартал 2006 року (а.с. 5), його заборгованість зі сплати страхових внесків становить 1239,97 грн., яка складається з 1050,49 грн. простроченої заборгованості, яка підлягає стягненню та заборгованості, пов'язаної з невиплатою заробітної плати в сумі 189,48 грн., яка стягненню не підлягає. Інших доказів наявності заборгованості відповідача, позивачем не надано. Таким чином відповідач сам довів позивачу суму заборгованості, яку він має сплатити.

Відповідно до частини першої ст. 30 Закону страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до частини другої ст. 30 Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. А згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень щодо суми заборгованості перед позивачем і доказів її відсутності не надав та те, що заборгованості, пов'язана з невиплатою заробітної плати стягненню не підлягає, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з відповідача на користь позивача 1050,49 грн. заборгованості зі слати страхових внесків.   

Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись частиною другою ст. 19, частиною другою ст. 27, частинами першою та другою ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001р. №2240-ІІІ; п. 4 частини першої ст. 17, частиною четвертою ст. 94, частиною першою ст. 69, частиною першою ст. 71, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1.          Позов задовольнити частково.   

2.          Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Озерський” (ЗКПО 01197335) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (ЗКПО 21615608) –1050,49 грн. заборгованості зі слати страхових внесків.

3.          В решті позову –відмовити.

4.          Копію даної Постанови направити відповідачу.

Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.          

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя                                                                                                 Бабенко К. А.