Постанова

від 23.08.2013 по справі 826/11929/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2013 року № 826/11929/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет Л» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи ПАТ «Енергобанк» про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи ПАТ «Енергобанк» про скасування постанови, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуваною постановою було передане іпотечне майно, що належить на праві власності позивачу, в рахунок погашення боргу за оцінкою, яка була штучно занижена та наближена до суми заборгованості, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.

У позовній заяві позивач просить суд: скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві від 18 липня 2013р. ВП №25134457 про передачу в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію стягувачеві: ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», код ЄДРПОУ 35572802, адреса: м. Київ, вул. Воздвиженська, 56 наступне майно: пасажирський теплохід «Святий Андрій» («Федор Литке», 1995 року побудови в м. Комарно, Чехословаччина, зареєстрований у Державному судновому реєстрі Держрічінспекції України під №С-256 від 30.03.1999р., порт приписки - Київ, на загальну суму: 7308431., що належить боржнику: ТОВ «Корвет Л», код ЄДРПОУ 21487147; визнати незаконними виконавчі дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві стосовно проведення оцінки пасажирського теплоходу «Святий Андрій» («Федор Литке»), 1995 року побудови в м. Комарно, Чехословаччина, зареєстрований у Державному судновому реєстрі Держрічінспекції України під №С-256 від 30.03.1999р.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АБ «Енергобанк» був укладений договір від 26.04.2007р. про відкриття кредитної лінії №704-02 на суму 300 000 доларів США. В подальшому до кредитного договору були підписані додаткові угоди, якими збільшувався розмір кредиту до 801 500 доларів США та встановлювався порядок сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором, між ТОВ «Корвет Л» та Банком був укладений договір морської іпотеки від 26.04.2007 року. Предметом іпотеки за іпотечним договором було визначено: пасажирський теплохід «Святий Андрій» («Федор Литке», 1995 року побудови в м. Комарно, Чехословаччина, зареєстрований у Державному судновому реєстрі Держрічінспекції України під №С-256 від 30.03.1999р. та належить на праві власності ТОВ «Корвет Л», згідно свідоцтва про право власності на судно НОМЕР_1 від 30.03.1999р.

У зв'язку з неповерненням кредиту за кредитним договором, банк звернувся до приватного нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно у безспірному порядку. Приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 14.12.2010р. вчинено виконавчий напис №2594 про звернення стягнення на пасажирський теплохід «Святий Андрій», що належить на праві власності ТОВ «Корвет Л», на користь АБ «Енергобанк», правонаступником якого є ПАТ «Енергобанк» та погасити наявну частину кредитної заборгованості ОСОБА_1, в розмірі 7 367 752,54грн.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Терещенко О.В. від 24.01.2011р. відкрито виконавче провадження за №25134457 про виконання виконавчого напису №2594 виданого 14.12.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 29.11.2011р. описано та передано на реалізації майно: пасажирський теплохід «Святий Андрій», що належить на праві власності ТОВ «Корвет Л».

Постановою №545/4 від 22.02.2012р. про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, призначено проведення оцінки майна по виконавчому провадженні ТОВ «Українська експертна група» ОСОБА_4(сертифікат) НОМЕР_2 від 25.12.1999р.).

Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна: пасажирський теплохід «Святий Андрій», 1995 року побудови в м. Комарно, Чехословаччина, власником якого є ТОВ «Корвет Л», від 13.12.12р. №8995, вартість майна становить 7308431,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення від ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» за №1864, прилюдні торги з реалізації арештованого майна не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

ПАТ «Енергобанк» подано заяву від 01.04.2013р. про залишення за собою нереалізованого майна в рахунок погашення боргу за виконавчим документом.

Постановою відповідача, від 18.07.2013р. про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, передано в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно передано на реалізацію стягувачеві ПАТ «Енергобанк» пасажирський теплохід «Святий Андрій» («Федор Литке», 1995 року побудови в м. Комарно, Чехословаччина, зареєстрований у Державному судновому реєстрі Держрічінспекції України під №С-256 від 30.03.1999р., порт приписки - Київ, на загальну суму: 7 308 431грн., що належить боржнику: ТОВ «Корвет Л».

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон № 606-ХІV ) зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону № 606-ХІV, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи. Вимоги до виконавчих документів передбачено ст. 19 Закону № 606-ХІV.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст. 6 Закону № 606-ХІV зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до змісту ст.17 Закону № 606-ХІV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 4) виконавчі написи нотаріусів.

Стаття 32 Закону №. 606-XIV встановлює, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

У відповідності до ч.1 ст.52 Закону №. 606-XIV, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно п.1 ст.58 Закону № 606-ХІV, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п. 5.З.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Таким чином, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення саме на предмет іпотеки.

Частиною 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Частинами 8, 9 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі, якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови, діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність вчинених дій.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет Л» -- відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов