Ухвала

від 27.08.2013 по справі 2а-1251/11/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-1251/11/12/0170

27.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 25.03.2013 у справі № 2а-1251/11/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 06" (вул. Орехова, 12, Гурзуф, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640)

до Управління податкової міліції Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим (вул. О. Невського, 29, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 73, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-06» задоволено: визнані протиправними дії Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, вчинені 28-29.04.2010, щодо вилучення у ТОВ "Каскад-06" товарно-матеріальних цінностей згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, що складався в період з 17 по 19 години, та згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів", який складався з 20 години 28.04.2010 по 13 годину 29.04.2010; визнано протиправним та скасовано рішення від 23.12.2010 № 010741/01101-32 про застосування фінансових санкцій Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна податкова служба в Автономній Республіці Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.2013 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 в порядку статей 47, 49, 55, частин шостої, сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України здійснена заміна відповідача- Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів України в Автономній Республіці Крим на належного- Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

27.08.2013 від позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення справи слуханням у зв'язку з зайнятістю представників, в задоволенні яких було відмовлено.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад-06» (далі-позивач) з урахуванням збільшення позовних вимог звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, вчинені 28-29.04.2010, щодо вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-06" товарно-матеріальних цінностей згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, що складався в період з 17 по 19 години, про вилучення у Товариства з обмеженою відповідальінстю "Каскад 06" , згідно опису на 11 аркушах, 10532 пляшки алкогольних напоїв, на приблизну суму 2086219,00 грн., та згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів", який складався з 20 години 28.04.2010 по 13 годину 29.04.2010 згідно опису на 9 аркушах, 4302 пляшки алкогольних напоїв, на приблизну суму 1095262,00 грн. та про визнання протиправним та скасування рішення Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим від 23.12.2010 № 010741/01101-32 про застосування фінансових санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, які вчинені 28-29.04.2010, щодо вилучення у ТОВ "Каскад-06" товарно-матеріальних цінностей згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010 та згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів", спірне рішення про застосування фінансових санкцій є необґрунтованим, оскільки відповідач не надав суду доказів та не довів суду, що приймаючи вказане рішення, він діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством та Конституцією України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, 23.12.2010 Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 010741/01101-32, згідно з яким відповідно до абзацу 13 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 719877,00грн. за зберігання, транспортування та реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв без марок акцизного збору.

Саме за результатами вказаної перевірки було складено протоколи огляду, виявлення та вилучення ТМЦ, дії по складенню яких є предметом даної справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 28.04.2011 до складських приміщень позивача, розташованих за адресою: місто Ялта, Південнобережне шосе, 42, прибули співробітники податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим та надали направлення № 11,12,13, 14, 15, в яких зазначено, що на підставі статті 22 Закону України "Про державну податкову службу України" пункту 24 статті 11 Закону України "Про міліцію" начальнику відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів майор податкової міліції Гаврилову Олександру Сергійовичу та старшому оперуповноваженому відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів капітан податкової міліції Бугайчуку Олександру Анатолійовичу доручалось провести перевірку складських та торгівельних приміщень, розташованих за адресою: місто Ялта, вул. Південнобережне шосе, 42, склад № 49, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Каскад 06" ЄДРПОУ 34556893 тривалістю 10 робочих днів з питань (мета перевірки) наявності дозвільних документів на ведення підприємницької діяльності, відповідність марок акцизного збору встановленому зразку, обстежень складських та торгівельних приміщень в термін з 28 квітня 2010 року по 07 травня 2010 року.

Судова колегія зазначає, що питання щодо перевірки правомірності дій Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим необхідно вирішувати саме в межах Закону України "Про міліцію", Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", а не кримінально-процесуального законодавства.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Згідно статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до оскаржуваного рішення підставою для його прийняття було встановлення порушення статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на підставі протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" ВБНОПТ ВПМ ДПІ у Сімферопольському районі та ВБНОПТ ДПА в АР Крим від 28.04.2010 та протоколу огляду продукції та зняття марок акцизного збору від 05.06.2010, а також Висновок СБУ від 03.09.2010 № 95.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що згідно протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, складеного з 17-00 по 15-00 29.04.2010, було вилучено у позивача алкогольну продукцію імпортного виробництва в кількості 10464 шт. в асортименті на суму приблизної оцінки 2081799,00 грн., та алкогольну продукцію вітчизняного виробництва 68 бут. на загальну суму 4420,00 грн., загальна вартість вилученої продукції складає за попередньою оцінкою 2086219,00 грн.

Також відповідно до Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, складеного з 20-ї години по 13-ту годину 29.04.2010 було вилучено та описано алкогольні напої за описом ТМЦ, а також марки акцизного збору в якості зразків, всього описано та вилучено 4302 бутили на загальну суму попередньої оцінки 1095262,00 грн.

З 05.06.2010 - по 09.06.2010 було складено протокол огляду алкогольної продукції та зняття марок акцизного збору відповідно до опису.

Висновком спеціаліста служби безпеки України від 03.09.2010 № 95 за результатами дослідження пакету з марками акцизного збору в кількості 7176 марок акцизного збору 2004-2008 років серії ТБ, АВ, АІ, було визначено, що вони не відповідають встановленому зразку згідно постанові Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567 зі змани та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2005 № 297.

15.11.2010 Начальником Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим було направлено матеріали перевірки до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 № 790. Згідно пункту 5 вказаної постанови підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів проведення перевірки Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим суб'єкта господарської діяльності- позивача, саме матеріали правоохоронних органів є підставою для прийняття оскаржуваного рішення (Протокол "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" ВБНОПТ ВПМ ДПІ у Сімферопольському районі та ВБНОПТ ДПА в АР Крим від 28.04.2010 та протокол огляду продукції та зняття марок акцизного збору від 05.06.2010, а також Висновок СБУ від 03.09.2010 № 95).

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 по справі №2а-7364.1/10/0170/19 було постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.11 у справі № 2а-7364.1/10/0170/19 скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог; прийнято нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги задоволено:

- встановлено відсутність повноважень у начальника відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь майора податкової міліції Гаврилова Олександра Сергійовича та старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь старшого лейтенанта податкової міліції Бугайчук Олександра Анатолійовича, без рішення суду, проводити огляд та обшук приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад 06», що було здійснено ними період з 20 години 28.04.2010 по 13 годину 29.04.2010 у ТОВ "Каскад 06";

- визнано протиправним дії начальника відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь майора податкової міліції Гаврилова Олександра Сергійовича та старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції державної податкової інспекції в місті Сімферополь старшого лейтенанта податкової міліції Бугайчук Олександра Анатолійовича щодо огляду та обшуку приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад 06" без рішення суду, та такими, що вчинено в порушення приписів пункту 24 статті 11 Закону України "Про міліцію", частин чотирнадцятої, п'ятнадцятої статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу" та Указу Президента України №817/98 від 23.07.1998 "Про деякі заходи з дерегулюванням підприємницької діяльності".

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відділ боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів до контролюючих органів, наділених правом проводити планові та позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі, перевірок з питань (мета перевірки) наявності дозвільних документів на ведення підприємницької діяльності, відповідність марок акцизного збору встановленому зразку - не відноситься. Відділ боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів, використовуючи права, передбачені законодавством України, зобов'язаний лише здійснювати діяльність направлену на своєчасне припинення злочинів у галузі економіки та запобігання їм.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що направлення на перевірку по формі, встановленій пунктом 24 статті 11 Закону України "Про міліцію" відсутні, в наказі Державної податкової адміністрації України №32-03/346/51 від 28.04.2010 "Про проведення перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад 06" норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в протоколі огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів від 28.04.2010, посилань на те, що перевірка проводилась на підставі окремого доручення в порядку статті 114 Кримінального процесуального кодексу України та в межах кримінальної справи також не зазначено.

Проте, відповідно до приписів статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії відповідачів щодо вилучення 28.04.2010 зазначеного майна у позивача не можна вважати такими, що відповідають чинному законодавству України, зроблені з дотриманням принципу рівності перед законом, з метою досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами останнього.

Слід зазначити, що згідно частин першої, п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини встановлені судовими рішеннями між тими ж самими сторонами не підлягають доказуванню.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що вказані судові рішення мають преюдиціальний характер для вирішення даної справи, викладена позиція стосується й дій Управління податкової міліції зі складання Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, що складався в період з 17 по 19 години, що є підставою для задоволення позовних вимог до Управління податкової міліції. Тому протокол огляду та вилучення ТМЦ від 28.04.2010 та, як наслідок, протокол огляду та зняття марок акцизного збору від 05.06.2010 є не належними доказами обґрунтування правомірності прийняття рішення про застосування Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим фінансових санкцій.

Висновок спеціаліста Служби безпеки України № 95 від 03 вересня 2010 року не може вважатися висновком експерта, оскільки він не відповідає вимогам частин першої, другої статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до вказаним положенням Кодексу у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступень, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені питання.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що санкція, застосована Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим передбачає розрахунок виходячи з 100% вартості товару, тоді, як встановлено судом, Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим приймалось рішення від 23.12.2010 № 010741/01101-32 тільки на підставі наданих матеріалів правоохоронних органів, які не містили визначення вартості товару, та документів бухгалтерського обліку позивача.

Згідно статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути засновані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Штрафні санкції за порушення статей 11, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкцій та є такими санкціями за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до приписів статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення) адміністративного-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Адміністративно-господарські санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, є конфіскаційними.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що вилучення алкогольної продукції у позивача було здійснено працівниками податкової міліції 28.04.2010. Підставою для вилучення відповідно до протоколів було встановлення ознак фальсифікації марок акцизного збору. Фінансові санкції було застосовано до позивача 23.12.2010, тобто, поза межами шестимісячного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірного рішення від 23.12.2010 № 010741/01101-32 про застосування фінансових санкцій, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим щодо прийняття спірного рішення від 23.12.2010 № 010741/01101-32 про застосування фінансових санкцій та дії Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, вчинені 28-29.04.2010, щодо вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-06" товарно-матеріальних цінностей згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів" від 28.04.2010, що складався в період з 17 по 19 години, та згідно Протоколу "Огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів", який складався з 20 години 28.04.2010 по 13 годину 29.04.2010, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що Регіональне управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим щодо прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій до позивача діяло не на підставі Законів України, тому до позивача були не правомірно застосовані фінансові санкції за спірним рішенням від 23.12.2010 № 010741/01101-32.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні заявником апеляційної скарги наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.2013 у справі № 2а-1251/11/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко