Рішення

від 19.08.2013 по справі 905/5164/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.2013р. Справа № 905/5164/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

у справі за позовом: Релігійної організації «Свято-Пантелеймонська парафія Горлівської єпархії Української православної церкви села Рубці Краснолиманської міської ради Донецької області», с. Рубці, Краснолиманський район, Донецька область

до відповідача: Рубцівської сільської ради, с.Рубці, Краснолиманський район, Донецька область

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційну службу Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області, м. Красний Лиман.

про визнання права власності

Позивач, Релігійна організація «Свято-Пантелеймонська парафія Горлівської єпархії Української православної церкви села Рубці Краснолиманської міської ради Донецької області», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Рубцівської сільської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області, про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому на підставі акту прийому - передачі від 29.07.2003р. була передана будівля радіорубки (рішення правління КСП «Дружба» від 18.02.200р.).

В подальшому, між позивачем та колективним сільськогосподарським товариством «Дружба» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.08.2003р., а саме: будівлі рубки, розташованого за адресою: вул. 8-го Березня, 17, с. Рубці, Краснолиманський район, Донецька область. Зазначений договір не був нотаріально посвідчений, оскільки, нормами діючого на той час законодавства не передбачалось обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу укладених між юридичними особами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог не заперечував, вказуючи на те, що дійсно будівля радіорубки, яка розташована за адресою: Донецька область, Краснолиманський район, с. Рубці, вул. 8-го березня, 17а, використовується позивачем, як православна церква. Також, просив розглядати справу без участі представника Рубцівської сільської ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору через канцелярію господарського суду, надала письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що на теперішній час (з урахуванням вимог діючого законодавства) державна реєстрація права власності на спірний об'єкт нерухомості неможлива, оскільки, у позивача відсутні деякі правовстановлюючі документи на будівлю радіорубки. Також, просив розглядати справу за відсутністю представника.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

18.02.2000р. відбулось засідання правління КСП «Дружба», оформлено протоколом № 1, на якому було прийнято рішення про безоплатне передання у користування всіх будівель, які знаходяться по вул. 8-го Березня під церкву, з усіма господарськими будівлями.

На підставі прийнятого рішення, 29.07.2003р. між ліквідатором КСП «Дружба» Аксютенко О.І. та настоятелем Ієреєм Олександром, був складений та підписаний акт приймання-передачі будівлі радіорубки.

15.08.2003р. між Колективним сільськогосподарським підприємством «Дружба» в особі ліквідатора Аксютенко Олега Івановича (продавець) та Свято-Пантелеймонівським Храмом Горлівської Єпархії Донецької області в особі настоятеля Ієрея Олександра (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу будівлі радіорубки.

Відповідно до умов договору продавець продає, а покупець покупає будівлю радіорубки. Загальна вартість майна складає 500 (п'ятсот) гривень, у тому числі ПДВ. Оплата вартості майна здійснюється готівкою, шляхом передачі грошових коштів покупцем продавцю, протягом трьох днів з моменту підписання договору сторонами (п.п. 1, 2, 3 договору).

Пунктом 10 договору купівлі - продажу передбачено, що договір набирає законної сили з моменту його підписання.

Вказаний договір підписаний повноважними представниками та скріплений відбитками печаток сторін.

За твердженнями позивача, він на виконання статутних завдань та виходячи з потреб громади, облаштував існуючу будівлю радіорубки (без проведення реконструкції або будівельних робіт) в будівлю православної церкви.

В подальшому, вказане нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краснолиманський район, с. Рубці, вул. 8-го березня, 17а, було проінвентаризоване та за даними КП БТІ у м. Слов'янську складається з будівлі храму літ. А-1, загальною площею 140,3кв.м.

Також, зі змісту довідки, виданої позивачу, Рубцівською сільською радою Краснолиманського району №990 від 17.12.2012р., вбачається, що за адресою: вул. 8-го Березня, буд. 17а у селі Рубці Краснолиманського району, знаходиться приміщення Свято-Пантелеймонівської церкви у виді одноповерхової будівлі, розташованої на земельній ділянці, загальною площею 500 кв.м.

Відповідно до технічного висновку про результати обстеження будівельних конструкцій Свято-Пантелеймонівського храму, виконаного Приватним підприємством «Рестро» (ліценція серія АГ №577247) вбачається, що будівля храму розташованого за адресою: вул. 8-го Березня, буд. 17а у селі Рубці Краснолиманського району, знаходиться у «нормальному стані» (відповідно до РБН В.3.1-01-99) - це стан, при якому всі несучі та огороджувальні конструкції, включаючи фундаменти та основи, знаходяться у нормальному стані, споруда, стан якої є нормальним, не має обмежень по експлуатації.

Відсутність у договорі купівлі - продажу нерухомого майна від 15.08.2003р. адреси та технічних характеристик об'єкта нерухомого майна, позбавляє позивача можливості реалізувати права власника спірної будівлі, в тому числі щодо оформлення земельної ділянки, функції з управління якою здійснює відповідач.

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Частина 1 ст.16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був підписаний договір купівлі продажу від 15.08.2003р.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р., який набрав чинності 01.01.2004р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи норми Перехідних положень Цивільного кодексу України, при наданні оцінки договору купівлі-продажу від 15.08.2003р. слід застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. в редакції, що діяла на момент складання сторонами договору (далі - ЦК УРСР).

Статтею 4 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 41 Цивільного кодексу УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 42 Цивільного кодексу УРСР угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають (ст.44 Цивільного кодексу УРСР).

Статтею ст. 153 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній, у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст.47 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, яка була чинною на момент укладання договору купівлі-продажу спірного майна від 15.08.2003р.), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Враховуючи викладене, можно зробити висновок, що договір купівлі - продажу від 15.08.2003р., на час його укладення не потребував нотаріального посвідчення. Також, вказаний договір, до теперішнього часу не розірваний та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що ст. 128 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання спірного нерухомого майна позивачем, ще до укладання договору купівлі - продажу від 15.08.2003р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи спірний об'єкт нерухомого майна, за своїми ідентифікаційними ознаками, є одним і тим же об'єктом щодо: якого було прийнято рішення, правлінням КСП «Дружба» від 18.02.2000р., про безоплатне передання позивачу в користування всіх будівель, які знаходяться по вул. 8-го Березня під церкву, з усіма господарськими будівлями; яке було передано за актом прийому - передачі від 29.07.2003р. та в подальшому, відчужено за договором купівлі - продажу від 15.08.2003р.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач набув право власності на спірний об'єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі - продажу від 15.08.2003р., та, як слід, така правова підстава набуття права власності є цілком правомірною.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, норми діючого законодавства, надані докази та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно є обґрунтованими, доведеними належним чином, та як слід, такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 15, 16, 328, 392, п.4 Перехідних положень ЦК України, ст.ст. 4, 41, 42, 44, 47, 128, 153 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. керуючись ст. ст. 1, 22, 27, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Релігійної організації «Свято-Пантелеймонська парафія Горлівської єпархії Української православної церкви села Рубці Краснолиманської міської ради Донецької області» до Рубцівської сільської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати право власності за Релігійною організацією «Свято-Пантелеймонська парафія Горлівської єпархії Української православної церкви села Рубці Краснолиманської міської ради Донецької області» (84411, Донецька область, Краснолиманський район, с. Рубці, вул. 8-го Березня, 17, код ЄДРПОУ 25688523) на нежитлову будівлю, загальною площею 140,3кв.м., розташовану за адресою: вул. 8-го Березня, буд. 17 «а» у с. Рубці, Краснолиманського району, Донецької області.

Повний текст рішення підписаний 27.08.2013р.

Рішення набирає законної сили 09.09.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна