Рішення

від 27.08.2013 по справі 911/3261/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" серпня 2013 р.                                                                        Справа № 911/3261/13 Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шевченківська комора” про стягнення боргу, Представники: позивача :          не з'явилися; відповідача:          не з'явилися. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шевченківська комора” про стягнення боргу у сумі 13369,40 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 23/01/12-ОТ від 22.01.2012. Ухвалою від 19.08.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.08.2013. 27.08.2013 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло електронне повідомлення № 6 від 23.08.2013, в якому він просив відкласти розгляд справи. В задоволенні цього прохання суд відмовляє, з підстав недоцільності. В судове засідання 27.08.2013 представники сторін не з'явилися, витребувані судом документи не надали. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції») Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд   Установив: 22.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Шевченківська комора” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг” (покупець) було укладено договір поставки № 23/01/12-ОТ. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник зобов'язується у порядку та у строки, встановлені даним договором, передати у власність покупця висівки пшеничні, у погодженій кількості, належної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену продукцію відповідно до умов даного договору. Асортимент, кількість продукції, що поставляється однією партією, одиниця виміру, вартість одиниці, загальна вартість, а також строки поставки кожної партії продукції визначаються відповідно до погодженої сторонами специфікації. Вартість одиниці продукції та її загальна вартість встановлюються відповідно до специфікації. Оплата продукції за даним договором здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати в день здійснення поставки партії продукції, на підставі виставлених постачальником рахунків, а також видаткових та податкових накладних, наданих (направлених) факсом (п.п. 5.1., 5.2. договору). Відповідно до специфікації № 9 від 08.06.2012 сторони домовились, що відповідач протягом 10 календарних днів поставить позивачу 100000 кг продукції, загальною вартістю 103000,00 грн (копія погодженої сторонами специфікації міститься у матеріалах справи). Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Позивач було здійснено передплату у розмірі 99910,00 грн. Вказаний факт підтверджується банківськими звітами по рахунку позивача, наданому Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк». Відповідно до видаткових накладних № 547 від 11.06.2012, № 558 від 14.06.2012, № 555 від 13.06.2012 відповідач поставив позивачу продукції на загальну суму 87508,8 грн. Таким чином суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем за недопоставлений товар становить 12401,20 грн. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на червень 2012 року, заборгованість відповідача перед відповідачем становила 13369,40 грн (копія погодженого сторонами акту міститься в матеріалах справи). Проте, в зазначеному акті в графі дебет, крім суми 99910,00 грн, зазначена сума 968,20 грн.  Проте дана сума не підтверджена банківськими виписками з рахунків, також на неї немає посилання в позовній заяві. Відтак, суд не може встановити приналежність даної оплати до правовідносин згідно вказаного договору, а відтак дана сума стягненню не підлягає. Позивач звертався до відповідача з претензією від 10.04.2013, у якій просив погасити існуючу заборгованість. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення (копії доказів направлення містяться в матеріалах справи). Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 12401,20 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою, доведеною    належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню. В стягненні з відповідача 968,20 грн суд відмовляє. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу  України сторонами доказів.   Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу    України, покладаються судом на відповідача . За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1.          Позов задовольнити частково. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шевченківська комора” (код ЄДРПОУ 36287671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохолдинг” (код ЄДРПОУ 32809496) 12401,20 грн боргу, а також 1720,50 грн судового збору. 3.          Видати наказ. Суддя                                                                                                                         А.Ф. Черногуз