Рішення

від 22.08.2013 по справі 310/4670/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/4670/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

22 серпня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ліхтанської Н.П.

при секретарі Олійник Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом Бердянської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природо-охоронній сфері в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_2 про скасування п.п.8, 8.2 рішення Бердянської міської ради № 12 від 29.04.2010року , про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування її державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Як видно з позовної заяви, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, де зазначив, що прокурорською перевіркою встановлено, що п.п. 8,8.2 рішення вісімдесят першоїї сесії Бердянської міської ради V скликання № 12 від 29.04.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» затверджено проект відведення земельних ділянок та передано ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0879га, в межах норм безоплатної приватизації, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного рішення 03.06.2010р. за ОСОБА_2 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500640 державного акту на право власності серії ЯК № 844253 на зазначену земельну ділянку.

На думку позивача пункт 8.2 рішення Бердянської міської ради № 12 від 29.04.2010р. підлягає скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню з наступних підстав. В ході прокурорської перевірки було встановлено, що згідно Генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009року, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування. Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» - будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається. Перевіркою також встановлено, що станом на час прийняття Бердянською міською радою рішення № 12 від 29.04.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України «Про планування і забудову територій» містобудівна документація м. Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси. Таким чином, за відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території Бердянської коси, неможливо. Також ст..ст. 58,59,60 ЗК України, ст.. ст.. 88,90 Водного кодексу України встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги. Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Так пунктом 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 року № 173, передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності на відстані двох кілометрів від урізу води морів встановлюється прибережна захисна смуга, яка входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватись лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно п. 10.17 ДБН 360-92** у водоохоронних зонах, прибережних смугах у межах територій міських і сільських поселень допускається за погодженням із органами охорони природи розміщення окремих об'єктів виробничої та соціальної сфери, обладнаних централізованою каналізацією. Також, під час винесення спірного рішення суттєво порушено порядок надання земельних ділянок у власність. Так, відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України - право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як зазначено вище, Бердянською міською радою рішенням № 12 від 29.04.2010р. затверджено проекти відведення та передано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог ст..ст..51,118,123 ЗУ України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, чим грубо порушено вимоги законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю. В зв'язку з порушенням вимог зазначеного законодавства 21.06.2011року за №26/175 природоохоронною прокуратурою принесено протест на висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки від 13.04.2010року №451, який 22.06.2011р. розглянутий Управлінням Держкомзему у місті Бердянськ Запорізької області та задоволений, а зазначений висновок визнано недійсним та відкликано.

За таких обставин прокурор прийшов до висновку, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення № 12 від 29.04.2010р. грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією та Земельним кодексом України, і не мала права надавати у власність відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1. Внаслідок цього, законне волевиявлення власника спірної земельної ділянки - держави на надання її у приватну власність для індивідуального дачного будівництва є неможливим, оскільки суперечить закону, тому в цьому випадку можна стверджувати про відсутність волевиявлення власника на законне надання спірної земельної ділянки у приватну власність. Тому рішення міської ради підлягає скасуванню в цій частині, а державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, та його державна реєстрація підлягає скасуванню. У зв»язку з цим прокурор просить визнати незаконним та скасувати п. п.8, 8.2 рішення вісімдесят першої сесії Бердянської міської ради п»ятого скликання № 12 від 29.04.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам», яким передана у приватну власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0879га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою АДРЕСА_1, визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 844253 на земельну ділянку площею 0,0879га, вартістю 70044,64грн., виданий на ім»я ОСОБА_2 для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500640 від 03.06.2010року та зобов»язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати його державну реєстрацію.

В судовому засіданні представник прокурора Саблін В.В. підтримав позовні вимоги в повно-му обсязі, просить позов задовольнити, також зазначив, що рішення міської ради про відведен-ня відповідачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки суперечить вимогам чинного законо-давства, оскільки відсутній генеральний план забудови міста, не врахована прибережна смуга при виділенні спірної земельної ділянки та не проведена обов'язкова державна експертиза зем-левпорядної документації, також скасований висновок про погодження проекту відведення зе-мельної ділянки від 13.04.2010року №451 наданий Управлінням Держкомзему у місті Бердянськ Запорізької області .

Представник відповідача Бердянської міської ради за довіреністю Божков А.І. в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розглянутибезнього згідно закону.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Бердянському районі в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розглянути без його представника, заперечень проти позову не надав.

Відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися, причину неявки не повідомили, про час розгляду справи були повідомдені належним чином і згідно ч. 4 ст.169 ЦПК України суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних в ній доказів.

Представник відповідача ОСОБА_4 в своїх заперечегннях позов не визнала і зазначила, що спірна земельна ділянка не перебуває в прибережній зоні, позивач невірно визначив статус земельної ділянки, оскільки для зміни категорії землі необхідно рішення міської ради та містобу-дівна документація. Також положення ст.. 88Водного кодексу України суперечать ст..60 ЗК Украї-ни. Крім того, при виділені земельної ділянки проект був погоджений з усіма установами згідно діючого на той час законодавства і міська рада обґрунтовано надала відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку у власність.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасника процесу, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав:

Рішенням вісімдесят першоїї сесії Бердянської міської ради V скликання № 12 від 29.04.2010 року "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" пунктом 8 затверд-жено проект відведення земельних ділянок та пунктом 8.2 передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0879га, яка розташована по АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, що підтверджується копією цього рішення.

На підставі цього рішення відповідач ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 844253 площею 0,0879га для ведення індивідуально-го дачного будівництва в АДРЕСА_1 і за відповідачем проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500640 державного акту на право власності серії ЯК № 844253 на земельну ділянку площею 0,0879га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку.

Прокурор просить визнати недійсним та скасувати п.8, 8.2 рішення Бердянської міської ради № 12 від 29.04.2010року у зв'язку з його невідповідністю закону, а також визнати недійсним дер жавний акт на право власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію,

Такі вимоги прокурора відповідають чинному законодавству у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до вимог ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води .

Відповідно ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передавати земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного, фонду лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вищенаведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги.

Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого та рекреаційного призначення.

Така ж вимога передбачена в ст. 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України: у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Спірна земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибере жної захисної смуги Азовського моря.

В зв'язку з порушенням вимог зазначеного законодавства 21.06.2011року за №26/175 природоохоронною прокуратурою принесено протест на висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки від 13.04.2010року № 451, який 22.06.2011р. розглянутий Управлінням Держкомзему у місті Бердянськ Запорізької області та задоволений, а зазначений висновок визнано недійсним та відкликано.

Згідно акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 08.05.2013р. зазначено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 і входить до складу земель водного фонду( прибережної захисної смуги). Таким чином рішення Бердянської міської ради № 12 від 29.04.2010р. було прийнято з порушенням вимог чинного земельного та водного законо-давства, а саме ст..ст.86-90 Водного кодексу України та ст..ст. 59,60,62 ЗК України.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Ав-тономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не від-повідає закону і по-рушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про грубе порушення Бердянсь-кою міською радою положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання зе-мельної ділянки у власність відповідачу, про незаконність п. п. 8,8.2 рішення Бердянської міської ради № 12 від 29. 04. 2010року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 та необ хідності його скасування. Відповідно, державний акт на право приватної влас-ності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 58,60, 212- 215ЦПК України, ст. ст. 51,58,59,60, 62,84,118,123 ЗК України, ст..ст. 86-90 Водного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Визнати незаконним та скасувати п.8,8.2 рішення вісімдесят першої сесії Бердянської міської ради п»ятого скликання № 12 від 29.04.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам », яким передана у приватну власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0879га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою АДРЕСА_1

Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 844253 на земельну ділянку площею 0,0879га, вартістю 70044,64грн., виданий Бердянською міською радою на ім»я ОСОБА_2 для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташова-на за адресою АДРЕСА_1 і зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500640 від 03.06.2010року та зобов»язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати його державну реєстрацію.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою протягом 10днів з дня оголошення рішення, а особами, відсутніми у судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: Н. П. Ліхтанська