Рішення

від 21.08.2013 по справі 250/907/13-ц

ЯСИНУВАТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №250/907/13-ц

Номер провадження2/250/1082/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року м.Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Ус О.В.,

при секретареві судового засідання Махота О.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Восток" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Восток" середній заробіток за час затримки в поновленні на роботі за судовим рішенням, з врахуванням підвищення заробітної плати на підприємстві, моральну шкоду в розмірі 19499,00 грн., примусити відповідача до виконання судового рішення. На обґрунтування позову зазначив, що рішенням Ясинуватського міськрайонного суду від 04.11.2011 року його поновлено на роботі, він написав відповідну заяву відповідачу 07.11.2011 року, однак відповідач судове рішення не виконав, 27 лютого 2013 року рішення набрало законної сили, 28 лютого 2013 року він знову написав заяву відповідачу на поновлення, але рішення на час його звернення до суду не виконано. Дії відповідача заподіяли йому і моральні страждання, оскільки він не має можливості утримувати сім'ю, відповідач намагається його принижувати в очах населення міста, в тому числі в засобах масової інформації.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, просив стягнути на його користь суми, зазначені у позовній заяві. Зауважив, що незважаючи на наказ про поновлення його на роботі, йому не передано до теперішнього часу ніяких документів. Вважав необхідним стягнути суми з керівника ОСОБА_2, яка винна у його звільненні, але при цьому позов не змінював, позовні вимоги до ОСОБА_2 не пред'являв.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився - про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованою адресою юридичної особи, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухав пояснення позивача, дослідив письмові докази встановив обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04.11.2013 року ОСОБА_1 поновлений на роботі на посаді голови правління Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Восток" (арк. справи 4-7).

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року вищевказане судове рішення залишено без змін (арк. справи 3) та набрало законної сили.

Наказом № 11/а від 05.04.2013 р. ОСОБА_1 поновлено на роботі (арк. справи 22).

9 квітня 2013 року закінчено виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області, про поновлення ОСОБА_3 на посаді голови правління Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Восток" (арк. справи 21).

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 09.09.2013 року, яка набрала законної сили 15 серпня 2013 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про закриття виконавчого провадження з його поновлення на роботі відмовлено (арк. справи 91).

Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає спір, підлягає негайному виконанню.

Як встановлено судом та підтверджено наданими належними доказами по справі, відповідачем своєчасно не було виконано рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04.11.2011 року про поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі і фактично він був поновлений на посаді лише 05.04.2013 року, що підтверджується копією наказу від 05.04.2013 року.

Відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за період з наступного дня після прийняття рішення, яким є 05 листопада 2011 року, але враховуючи, що 05.11.2011 року був вихідним - субота, середній заробіток слід розраховувати з 07 листопада 2011 року, оскільки відповідно до вимог, закріплених у ч.5 ст. 235 КЗпП України, рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Під негайним виконанням рішення суду слід розуміти його виконання в наступний день після прийняття такого рішення. Оцінивши надані по справі докази, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача, викладені у запереченнях на позов в тій частині, що негайно рішення суду про поновлення ОСОБА_4 на роботі не було виконано з поважних причин, так як був апеляційний та касаційний перегляд, виникла необхідність в роз'ясненні рішення суду, відповідачу не було зрозуміло яким чином можно поновити позивача на виборну посаду, в зв'язку з тим, що на посада на яку він був поновлений обрана інша особа, оскільки відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що відповідач безумовно повинен був негайно виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, в зв'язку з чим вважає, що звернення до суду про роз'яснення рішення суду, оскарження тощо не звільняло відповідача від його обов'язку щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, а в подальшому відповідач не був позбавлений права вирішувати процесуальні питання, пов'язані з належним виконанням судового рішення.

Згідно порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого1995 року № 100, при обчислені середньої заробітної плати включаються як основна заробітна плата, так і доплати і надбавки, виробничі премії. Середньомісячна заробітна плата для оплати вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюється з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих днів. Відповідно до рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04.11.2011 року середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 складала 112,2 грн., а обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

З дня затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі кількість робочих днів, у урахуванням встановленого 5-ти денного робочого тижня позивачки, вихідних та святкових днів за цей період, складає 355 днів. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 39831,0 грн., виходячи з такого розрахунку: 112,20 грн.- середньоденний заробіток х 355 робочих днів, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1

Вирішуючи питання в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, яка була заподіяна позивачеві порушенням його трудових прав, суд дійшов до висновку про можливість часткового задоволення цих вимог з наступних підстав.

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у зв'язку з тривалим невиконанням рішенням суду про поновлення його на роботі, фактично був позбавлений гарантованого йому та поновленого судом права на працю, внаслідок чого він вимушений був продовжити перебувати у стані вимушеного прогулу, втратив віру у справедливість, випробовував почуття безвихідності та образи, що призвело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, та позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених законних прав. При зазначених обставинах суд вважає за можливе задовольнити частково вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди і визначити її у розмірі 1000,00 грн., при цьому суд враховує вимоги розумності і справедливості та вважає, що така сума є необхідною та достатньою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної у даному конкретному випадку.

Суд вважає посилання позивача у промові на ст. 237 КЗпП України та про обов'язок суду про стягнення сум з голови правління на момент його поновлення - ОСОБА_2 не спроможними, з огляду на наступне.

Згідно п. 8 ст. 134 КЗпП України службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, установі, організації.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пленум Верховного Суду України у п. 33 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Тобто, право вимоги про відшкодування підприємству шкоди належить підприємству в порядку повної матеріальної відповідальності, а не безпосереднє стягнення сум на користь особи, яку незаконно звільнили та не виконували рішення про поновлення на роботі.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги про спонукання виконати судове рішення, оскільки рішення, що набрало законної сили є обов'язковим для виконання на всій території України, примусовим виконанням займається державна виконавча служба. Крім того, на час розгляду справи в суді рішення про поновлення ОСОБА_1 виконане.

Крім того, за приписами ст. 88 ЦПК України на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 513,01 грн. (матеріальна шкода - 398,31 грн., моральна шкода 114,7 грн.).

Керуючись ст.ст. 235, 236, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ассоціації обєднань співвласників багатоквартирних будинків "Восток" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Стягнути з Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Восток" (ІДН юридичної особи 35865160, юридична адреса: 86006 Донецька область, м.Ясинувата, квартал 103, будинок 20) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення в сумі 39831,00 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., а разом 40831,00 грн. (сорок тисяч вісімсот тридцять одну грн. 00 коп.).

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Восток" (ІДН юридичної особи 35865160, юридична адреса: 86006 Донецька область, м.Ясинувата, квартал 103, будинок 20) в доход держави судові витрати у вигляді судового збору в загальній сумі 513,01 грн. (п'ятсот тринадцять грн. 01 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Ус