Рішення

від 21.08.2013 по справі 910/13809/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/13809/13 21.08.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-ФІНАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта Капітал"

про стягнення 110 231, 01 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Георгіян А.К.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-ФІНАНС" звернулось до Господарського суду міста Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта Капітал" про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 110 231, 01 грн., з яких 108 000,00 грн. - сума основного боргу, 1 840, 44 грн. - пені та 390, 57 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг відповідно до договору № 220512 від 22.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13809/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 10, кв. 50 та на час прийняття рішення у даній справі до Господарського суду міста Києва не повернуті.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.08.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарта Капітал" укладено договір № 220512 про надання послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надавати інформаційно-консультаційні послуги при проведенні конференції «IX Облігаційний конгрес країн СНД і Балтії», яка відбудеться з 31.05.2012 р. до 01.06.2012 р. в Україні м. Ялта.

Відповідно до п. 2.1. договору перелік послуг та їх вартість були визначені сторонами в замовленні про надання послуг, яке являється Додатком №1 до договору.

Згідно з п. 2.2. договору послуги по даному договору вважаються наданими виконавцем та прийнятими замовником після підписання сторонами актів прийому-передачі послуг після закінчення проведення конференції.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що строки оплати вказуються в Додатку №1 до договору. Розрахунки здійснюються замовником шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок виконавця.

Днем виконання зобов'язань по оплаті вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 4.2. договору).

Даний договір, відповідно до п. 8.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до моменту виконання зобов'язань сторонами.

22.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарта Капітал" укладено додаток №1 до договору №220512 від 22.05.2012 р., яким сторони визначили перелік послуг та їх вартість.

01.06.2012 р. сторонами був підписаний та скріплений печатками акт надання послуг №200, в якому зазначено, що позивачем були надані послуги при проведенні конференції «IX Облігаційний конгрес країн СНД і Балтії» в період з 31.05.2012 р. по 01.06.2012 р., вартість яких складає 108 000,00 грн. та відповідач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

20.05.2013 р. позивач звернувся до відповідача з листом №20/05 від 20.05.2013 р. про виконання грошового зобов'язання в сумі 108 000,00 грн., за надання інформаційно-косультаційних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-ФІНАНС" при проведенні конференції «IX Облігаційний конгрес країн СНД і Балтії».

При цьому, суд відзначає, що вищевказаний лист направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта Капітал", вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 50, офіс 4-В та отриманий відповідачем 27.05.2013 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишений відповідачем без задоволення та без відповіді.

Обґрунтовуючи наявні у справі докази, позивач стверджує, що відповідач не виконує умови договору №220512 від 22.05.2012 р. щодо оплати інформаційно-косультаційних послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 108 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, оскільки строк оплати товару сторонами не узгоджувався, суд вважає, що він має визначатись з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, вищевикладене та з огляду на те, що в договорі сторонами в письмовій формі не було обумовлено строку оплати за надані послуги, перебіг строку виконання грошового зобов'язання у відповідача виник з 28.05.2013 р. тобто на наступний робочий день після спливу семи днів з моменту пред'явлення позивачем вимоги.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань документально підтверджений, а саме підписанням сторонами акту надання послуг №200, в якому зазначено, що позивачем були надані послуги, вартість яких складає 108 000,00 грн. та відповідач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано та не надано суду доказів належного виконання умов договору №220512 від 22.05.2012 р. або доказів наявності об'єктивних причин неможливості його виконання.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору №220512 від 22.05.2012 р., а також положення ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення 108 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 840, 44 грн. - пені та 390, 57 грн. - 3 % річних.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В той же час відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, враховуючи, те що договір №220512 від 22.05.2012 р. не містить положень щодо забезпечення виконання зобов'язання, а ст. 547 Цивільного кодексу України, передбачає обов'язок дотримання письмової форми договору про забезпечення виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені є необґрунтованими.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3 % річних від простроченої суми за період з 04.06.2013 р. до 17.07.2013 р. становить 390, 57 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги порушення відповідачем умов договору, враховуючи, що заявлений до стягнення розмір 3 % річних не перевищує розрахунок суду, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-ФІНАНС" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта Капітал" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 50, офіс 4-В, ідентифікаційний код 35746303), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-ФІНАНС" (04073, м. Київ, Московський просп., буд. 6, кімната 1201 код ЄДРПОУ 34186606) заборгованість у розмірі 108 000 (сто вісім тисяч грн. 00 коп.) грн.., 390 (триста дев'яносто грн. 57 коп.) грн. - 3 % річних та 2 167 (дві тисячі сто шістдесят сім грн. 81 коп.) грн. - судового збору.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.08.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.