Рішення

від 19.08.2013 по справі 916/1635/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2013 р.Справа № 916/1635/13

За позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС"

До відповідача : Приватного підприємства „ДТК - БРОК"

про стягнення 32287,88грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 19.08.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства „ДТК - БРОК" про стягнення заборгованості в сумі 32287,88грн., яка складається з основного боргу в сумі 8112,62грн., пені в розмірі 23364грн. та штрафу в сумі 811,26грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2013р. було порушено провадження по справі №916/1635/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2013р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 ГПК України.

17.07.2013р. представник позивача надав до суду уточнений розрахунок пені, відповідно якого розмір пені складає 14927,77грн.

В судовому засідання 19.08.2013р. судом в порядку ст.. 77 ГПК України проголошувавсь перерва до 15 год. 00 хв.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Приватного підприємства „ДТК - БРОК" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65026, АДРЕСА_1

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 19.08.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

08.02.2012р. між Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" (Постачальник) та Приватним підприємством „ДТК - БРОК" (Покупець) був укладений договір поставки №813-12 (далі - договір).

Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2012р. в частині передачі Товару Покупцю, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання Покупцем своїх зобов'язань.

Згідно п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару вказується в накладних, які оформлюється Постачальником відповідно до поданого Покупцем замовлення ( в усній або письмовій формі) (п. 1.2 договору).

Загальна сума Договору відповідає сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється передача товару відповідно до цього Договору. Накладні є невід'ємною частиною Договору (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Товар повинен бути повністю поставлений Покупцеві у строк не більше 3 (трьох) днів з моменту замовлення, відповідно до графіка поставок Товару, погодженим Сторонами. Датою поставки вважається дата отримання Товару Покупцем. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту отримання Товару та відмітки Покупця про це в накладній Постачальника (п.2.2 договору).

Розділом 4 договору передбачена ціна та порядок проведення розрахунків. Так, пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна Товару узгоджується сторонами при оформленні заявки і вказується у видаткових накладних. Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману партію Товару відповідно до накладної: за пивну продукцію по факту її отримання, за кондитерську групу товарів та бакалію не пізніше 7 днів з моменту отримання товару (п. 4.3 договору). Розрахунок за товар проводиться шляхом перерахування Покупцем суми вартості Товару в безготівковому порядку в гривнях на розрахунковий рахунок Постачальника (п.4.5 договору).

Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконував належним чинно, відповідно до видаткової накладної №2806-9663 від 28.06.2012р. поставив відповідачу товар на суму 12212,62грн.

Проте відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар не виконав, здійснив часткову оплату вартості отриманого товару на загальну суму 4100грн., в зв'язку з чим на даний час за ним рахується заборгованість в розмірі 8112,62грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №813-12 від 08.02.2012р. в сумі 8112,62грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України, в тому числі відшкодовує збитки, а також недодержаний прибуток. При порушенні терміну оплати поставленого Товару, встановленого в п.4.3 Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення платежу. За прострочення понад 10 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого Товару (п.6.2 договору).

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №813-12 від 08.02.2012р., а саме не розрахувався з позивачем за отриманий товар, що зумовило нарахування останнім пені, згідно уточненого розрахунку пені, в сумі 14927,77грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши надані позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо розміру пені, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені з суми боргу 8112,62грн. судом встановлено, що сума пені яка підлягає задоволенню становить 615,10грн.

Також, позивачем відповідно до п. 6.2 договору нараховано штраф в розмірі 811,26грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства „ДТК - БРОК" штрафу в сумі 811,26грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „ДТК - БРОК" (65026, АДРЕСА_1; код: 36501542) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, вул. Стара Люстдорфська дорога, 7; код:35359121) 8112 (вісім тисяч сто дванадцять)грн. 62 коп. основного боргу за договором поставки №813-12 від 08.02.2012р., 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 10коп. пені, 811 (вісімсот одинадцять)грн. 26коп. штрафу та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27.08.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.