Рішення

від 29.08.2013 по справі 927/965/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

29 серпня 2013 року Справа № 927/965/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А",

юридична адреса: вул. Академіка Богомольця, 7/14, офіс 206 А, м. Київ, 01024;

адреса для листування: бульвар І. Лепсе, 4, корпус 1, офіс 518, м. Київ, 03680

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВНВ-2000",

вул. 30 років Перемоги, 18А, с. Старий Білоус, Чернігівський район, 15504

про стягнення 81 244,02 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Ніколенко О.А. (довіреність №б/н від 19 липня 2013 року);

відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" подано позов до Товариство з обмеженою відповідальністю "ВНВ-2000" про стягнення 81 244,02 грн. боргу по оплаті вартості товару, поставленого по накладним за період вересень-жовтень 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алютал" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ВНВ-2000" за період вересень-жовтень 2012 року товар загальною вартістю 170 502,04 грн., що підтверджується: видатковою накладною № 2313 від 25 вересня 2012 року на суму 64 848,82 грн., видатковою накладною № 2341 від 1 жовтня 2012 року на суму 40 922,10 грн., видатковою накладною № 2420 від 12 жовтня 2012 року на суму 64 731,12 грн. та надало відповідачу рахунки на оплату (а.с. 15-20).

Відповідач прийняв відповідний товар, про що свідчать довіреності відповідача № 244 від 24 вересня 2012 року, № 251 від 1 жовтня 2012 року та № 256 від 12 жовтня 2012 року, видані уповноваженій особі на отримання цінностей від ТОВ "Алютал" (а.с. 21-23).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, сплативши позивачу 89 258,02 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 24-30), в тому числі сума попередньої оплати, що залишалась на початок поставок у розмірі 475,20 грн.

Сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків станом за період з 2 січня 2012 року по 4 березня 2013 року, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 81 244,02 грн.

Заборгованість відповідача на дату подання позову становить 81 244,02 грн.

5 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алютал" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" (новий кредитор, позивач) укладено договір відступлення права вимоги №АТ/25/03/13, відповідно до умов якого ТОВ "Алютал" відступило (передало) своє право вимоги до ТОВ "ВНВ-2000" (відповідача) по оплаті заборгованості за поставлений товар згідно з видатковими накладними № 2313 від 25 вересня 2012 року, № 2341 від 1 жовтня 2012 року, № 2420 від 12 жовтня 2012 року на загальну суму 81 244,02 грн.

11 березня 2013 року ТОВ "Алютал" направило на адресу ТОВ "ВНВ-2000" лист-повідомлення № 04/0313 про перехід права вимоги на суму 81 244,02 грн. з 5 березня 2013 року до ТОВ "Торнадо-А".

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Всупереч приписам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач проти позову не заперечив, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надав.

Враховуючі вищевикладене та те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару в сумі 81 244,02 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНВ-2000" (вул. 30 років Перемоги, 18А, с. Старий Білоус, Чернігівський район, 15504, код ЄДРПОУ 35583357, р/р 26003500047900 ПАТ "Креді Агріголь Банк" м. Чернігів, МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо-А" (юридична адреса: вул. Академіка Богомольця, 7/14, офіс 206 А, м. Київ, 01024;

адреса для листування: бульвар І. Лепсе, 4, корпус 1, офіс 518, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 30674381, р/р 26006000197046 в ПуАТ "Фідо Банк" м. Київ, МФО 300175) 81 244,02 грн. боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор