Рішення

від 21.08.2013 по справі 914/2631/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2013 р. Справа № 914/2631/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунальної установи Львівської обласної ради "Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр", м.Львів

до відповідача Державної установи "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни міністерства охорони здоров?я України", м. Львів

про стягнення 58 493, 04 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Вербенко П. О. - юрисконсульт ( довіреність № б/н від 07.05.2013р.);

від відповідача Стефанишин А.Я. - юрисконсульт ( довіреність №620 від 17.12.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Комунальною установою Львівської обласної ради "Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр" до Державної установи "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни міністерства охорони здоров?я України" про стягнення 58 493, 04 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 08.07.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.08.2013р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 08.07.2013р. клопотанням за вх.№ 34094/13 від 21.08.2013р., долучив до матеріалів справи докази.

Представник відповідача у свою чергу подав відзив на позовну заяву за вих. №432 від 21.08.2013р. ( вх.34095/13 від 21.08.2013р.), у якому зазначає, що позов про стягнення заборгованості на суму 58 493, 04 грн. є обґрунтованим та визнається відповідачем повністю. Разом з тим, відповідач у поданому ним відзиві клопоче про відстрочку виконання рішення суду з наступних підстав. Зокрема представник відповідача зазначив, що ДУ «Львівський НДІ епідеміології та гігієни» є державною установою, що фінансується з державного бюджету України. На балансі Інституту є ряд інших установ, зокрема: будівля по вул. Зеленій, 12 у м. Львові, площа якої складає 9721, 9 кв. м. Окрім інституту в даній будівлі також розташовані ДП «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром», Національний медичний університет ім.Данила Галицького та Головне Управління Держсанепідемслужби України у Львівській області, які користуються займаними приміщеннями на підставі договорів оренди, укладених з Інститутом та Регіональним відділенням Фонду державного майна у Львівській області. Однак, один із орендарів державного майна, а саме - ДП «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» має перед інститутом значну заборгованість по орендній платі на суму понад один мільйон гривень, що підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків. З приводу відсутності коштів на оплату комунальних послуг, Інститут неодноразово звертався до МОЗ України з проханням вирішити дану проблему. У зв'язку з цим листом МОЗ України від 25.03.2013р. № 100369/1056/8357 Інститут було проінформовано, що заборгованість за комунальні послуги буде погашена у найкоротший термін. З листа МОЗ України від 16.08.2013р. № 100369/2674/ вбачається, що з метою погашення заборгованості за спожиті енергоносії інституту МОЗ України підготувало проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров?я України на 2013р.», яким передбачається збільшення видатків для інституту у сумі 594, 1 тис. грн.. На додаток, в листі зазначено, що станом на 16.08.2013р. проект розпорядження знаходиться у зацікавлених міністерствах та відомствах на розгляді. З огляду на вищенаведене та беручи до уваги важке фінансове становище ДУ «Львівський НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України», недофінансування потреб Інституту з Державного бюджету України, а також наявну велику заборгованість ДП «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» перед Інститутом за оренду приміщень, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення строком на 4 місяці.

Представник позивача проти відстрочення виконання рішення суду не заперечив, але не більше ніж на 4 місяці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду матеріалів і вирішення спору суд,-

встановив:

01 травня 2011 року між Комунальною установою Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» в особі головного лікаря Рака Л.М. ( надалі - Сторона 1) та Державною установою «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України» в особі директора Тарасюка О.О. ( надалі - Сторона 2) було укладено договір про співпрацю.

За умовами даного договору сторони беруть на себе взаємні обов'язки ефективного використання матеріальних, кадрових, фінансових ресурсів та наукового потенціалу, які спрямовані на поліпшення здоров?я населення. Робота з організації та надання медичної допомоги населення здійснюється у приміщеннях, які належать Стороні-1 (стаціонар і поліклінічний відділ). За Стороною-2 закріплені нежитлові приміщення головного корпусу, поліклініки та гаражу загальною площею 524, 7 м?, в т.ч. приміщення головного корпусу площею 300, 8 м? , поліклініки - 205, 0 м? , гаражу - 18,9 м ?. Із них: за відділом епідеміології, клініки туберкульозу та НЗЛ - 97,8 м ?, імунологічною лабораторією - 57, 9 м ?, біохімічною лабораторією - 114,9 м ?, підвальні приміщення - 21, 7 м? , площі спільного користування - 8, 5 м? , за консультативною спеціалізованою поліклінікою фтизіопульмонологічного профілю - 205,0 м ?. Спільно використовуються визначені і погоджені сторонами приміщення, медична техніка, обладнання і апаратура ( п. 1.2-1.4 договору).

У відповідності до п. 2.10 вищезазначеного договору відшкодування витрат Стороною-2 за спожиту електроенергію, водопостачання та теплопостачання, каналізацію, вивіз сміття та охорону об'єкту Стороні -1 визначається додатком 2.

Додатком № 2 до договору передбачено порядок відшкодування витрат на надання комунальних послуг зокрема, оплата здійснюється пропорційно до зайнятої площі приміщень.

Окрім того, додатком № 3 до договору встановлено, що оплата за охорону приміщення ДУ «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України» виставляється помісячно відносно зайнятої площі від загальних витрат КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувльно-діагностичний центр» згідно відповідного розрахунку.

В силу вищенаведеного позивач зобов'язувався надати в користування відповідачу приміщення для здійснення спеціалізованої медичної діяльності відповідача загальною площею 524, 7 кв.м., а відповідач зобов'язувався надавати відповідну медичну допомогу хворим, що перебувають на лікування та відшкодовувати втрати на отримані комунальні послуги.

Однак, з січня 2013 року відповідач не здійснює оплат на відшкодування спожитих комунальних послуг.

Відтак, заборгованість відповідача за вищевказаним договором складає 58 493,04 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між Комунальною установою Львівської обласної ради «Львівським регіональним фтизіопульмонологічним клінічним лікувально-діагностичним центром» та Державною установою «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни міністерства охорони здоров?я України» було укладено договір про співпрацю від 01.05.2011 року з метою підвищення ефективності діяльності установ, позивач зобов'язувався надати в користування відповідачу приміщення для здійснення спеціалізованої медичної діяльності відповідача загальною площею 524,7 кв.м., а відповідач зобов'язувався надавати відповідну медичну допомогу хворим, що перебувають на лікуванні та відшкодувати втрати на отримані комунальні послуги.

За умовами п. 2.10 вищенаведеного договору відшкодування витрат Стороною-2 за спожиту електроенергію, водопостачання та теплопостачання, каналізацію, вивіз сміття та охорону об'єкту Стороні -1 визначається додатком №2.

Додатком № 2 до договору встановлено розмір витрат на перераховані комунальні послуги, що використовуються відповідачем пропорційно до займаної ними площі.

В порушення положень закону щодо виконання зобов"язань та умов договору, відповідач не здійснював оплат на відшкодування спожитих комунальних послуг. Відтак, заборгованість відповідача за даним договором складає 58 493, 04 грн., яку позивач просить стягнути.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості, копії яких знаходяться в матеріалах справи (№72 від 16.01.2013р., 1708 від 10.10.2011р.; №408 від 14.03.2013р.; №758 від 26.04.2013р.).

У відповідь на листи щодо погашення заборгованості, відповідачем було надіслано позивачу гарантійний лист Міністерства охорони здоров?я України за №10.03.69/1056/8357 від 25.03.2013р., в якому вказано, що заборгованість за комунальні послуги ДУ «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України» буде погашена у найкоротший термін.

Крім того, між сторонами неодноразово підписувались акти звірок, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Представник відповідача визнав заборгованість в сумі 58 493,04 грн. повністю, що відображено також і у поданому відзиві (вх.№34095/13 від 21.08.2013р.). Невиконання своїх зобов"язань відповідач пояснив відсутністю фінансування з Державного бюджету.

Згідно ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи той факт, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та беручи до уваги факт визнання позову відповідачем, дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 58 493,04 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 4 місяці, слід зазначити наступне.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене пунктом 6 статті 83 ГПК України.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може відстрочити виконання рішення. При цьому під відстрочкою виконання рішення суду слід розуміти відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України, та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вищенаведені обставини узгоджуються із правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною у п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 із змінами та доповненнями.

У зв'язку із зменшенням обсягів передбачених видатків Міністерства охорони здоров"я України за бюджетною програмою КПКВК 2301020 зокрему і для потреб інституту з Державного бюджету України, через наявну велику заборгованість ДП "Львівдіалік" ДАК "Укрмедпром" перед відповідачем заявник перебуває у важкому фінансовому становищі. З метою врегулювання даного питання, відповідач неодноразово звертався до МОЗ України з проханням вирішити дану проблему. З останнього листа МОЗ України від 16.08.2013р. №100369/2674/ вбачається, що з метою погашення заборгованості за спожиті енергоносії інституту МОЗ України підготувало проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров?я України на 2013р», яким передбачається збільшення видатків для інституту у сумі 594, 1 ти. грн. У даному листі зазначено, що станом на 16.08.2013р. проект розпорядження знаходиться у зацікавлених міністерствах та відомствах на розгляді.

Слід зазначити, що ДУ "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров?я України" є державною науково-дослідною установою, бюджетною неприбутковою організацією (п.1.4. Статуту). Заснований відповідно до постанови Ради Народних комісарів УРСР від 21.05.1940р. № 677 як Львівський санітарно-бактеріологічний інститут, який реорганізовано у Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ УРСР, назву якого змінено на Державну установу "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров?я України" (п.1.1., п.1.3 Статуту).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2001р, № 1709 із змінами та доповненнями "Про затвердження переліку наукових об'єктів, що становлять національне надбання, та внесення змін до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 174" колекція штамів рикетсій та арбовірусів Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни є національним надбанням держави.

В приміщенні ДУ "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров?я України" зберігаються штами мікроорганізмів особливо небезпечних інфекцій, які потребують постійного фізичного захисту, у зав"язку з чим заявник і користувався послугами охорони, які надавались стягувачем.

Наявність значної суми заборгованості може призвести до банкрутства ДУ "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров?я України", який є головною науково-дослідною установою в Україні з проблеми епідеміології туберкульозу, провідною науково-дослідною установою з проблем особливо небезпечних інфекційних захворювань рикетсійної, арбовірусної та іншої етіології та інфекційних захворювань керованих засобами специфічної профілактики - дифтерія, правець; гігієнічних та мікробіологічних проблем здоров"я людини, пов"язаних з довкіллям (п.1.8. Статуту).

Відтак, зважаючи на вищенаведені обставини, враховуючи значимість існування та діяльності ДУ "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров?я України" на державному рівні, специфіку його фінансування, виходячи з особливого характеру обставин справи, з метою недопущення банкрутства, наявності обставини, що ускладнюють виконання рішення, при цьому враховуючи також і матеріальні інтереси стягувача та надання ним згоди на відстрочку виконання рішення, суд дійшов відстрочити виконання рішення на чотири місяці - до 21.12.2013р.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням № 28 від 20.06.2013р. - 1 720, 05 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відтак, при поданні вказаного позову позивач повинен був оплатити судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

В силу п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарсько процесуального кодексу» №7 від 21.02.2013р. із змінами та доповненнями передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої-четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Враховуючи те що п.2.23 вказаної постанови пленуму є альтернативним, суд дійшов висновку стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку стягнути з відповідача 00 грн. 45 коп. судового збору в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 610, 612, 625, 627 ЦК України, ст.ст.174, 193, 629 ГК України, , ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державної установи «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни міністерства охорони здоров?я України» (79005, вул.Зелена,12, м.Львів, код ЄДРПОУ 02012071) р/р 35228001000256 в УДК у Львівській області, МФО 325014 на користь Комунальної установи Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» (79066, м.Львів, вул. Зелена 477, код ЄДРПОУ 01998147) 58 493, 04 грн. основного боргу та 1 720,05 грн. судового збору, з відстрочкою виконання рішення на 4 місяці, до 21.12.2013 року.

3. Стягнути з Державної установи «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни міністерства охорони здоров?я України» (79005, вул.Зелена,12, м.Львів, код ЄДРПОУ 02012071) р/р 35228001000256 в УДК у Львівській області МФО 325014, в дохід Державного бюджету 00 грн. 45 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно вимог ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 27.08.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.