Рішення

від 27.08.2013 по справі 913/1787/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

27 серпня 2013 року Справа № 913/1787/13

Провадження №8пд/913/1787/13

За позовом Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі: 1.Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

2.Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Товариства з додатковою відповідальністю "Лугань", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Управління Держземагентства у м. Луганську Луганської області, м. Луганськ, -

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Лук'яновій Н.Ф.,

в присутності учасників розгляду спору:

від прокурора (заявника) - Паршутін А.Б. - прокурор відділу, - посвідчення №008309 від 09.10.2012;

від 1-го позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №И01/03-31/1784/0/2-12 від 19.03.2012;

від 2-го позивача - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №И01/03-31/1783/0/2-12 від 19.03.2012;

від відповідача - Біжінар Р.В. - представник, - довіреність №10 від 15.07.2013;

від 3-ї особи - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимоги про внесення змін до договору №862 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного 09.06.1995 між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (далі - виконком міськради, орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Лугань", правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Лугань" (далі - ТДВ "Лугань", орендар) у простій письмовій формі, державна реєстрація від 19.06.1995 №862, зі змінами до нього, - предметом якого є земельна ділянка площею 0,3489 га, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 13, надана в оренду терміном на 49 років під розміщення будівлі гуртожитку №13, а саме:

викласти п.2.1 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1 Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3. Арендная плата платится за базовий налоговый (отчетный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарних дней, следующих за последним календарним днем отчетного (налогового) месяца";

в абзаці 4 п.п. а) пункту 3.1. розділу "3. Права и обязанности" змінити слова "экономической оценки земель" на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска";

викласти абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу "Права и обязанности сторон" в новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесення арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

У зв'язку з надходженням позову господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/1787/13 та призначено її до слухання.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.07.2013 та з його ініціативи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів залучено Головне управління Держземагентства у Луганській області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.07.2013 здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Головного управління Держземагентства у Луганській області на Управління Держземагентства у м. Луганську Луганської області.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 18.07.2013 до 08.08.2013 - у зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи, її наступною заміною з Головного управління Держземагентства у Луганській області на Управління Держземагентства у м. Луганську Луганської області, а також у зв'язку з неявкою відповідача; з 08.08.2013 до 27.08.2013 - з метою надання учасникам розгляду спору можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 27.08.2013 від учасників судового процесу надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

Прокурор та позивачі заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що зазначені в позовній заяві норми законодавства, якими позивач обґрунтовує свою позицію, прямо не вказують на обов'язковість внесення змін в договори оренди землі у зв'язку зі зміною граничного розміру орендної плати, а отже позов, на його думку, є безпідставним, - тому просить суд відмовити у його задоволенні (відзив на позовну заяву без номеру та без дати) (а.с.47-49).

Третя особа вважає, що рішення у справі не вплине на її права та обов'язки, у зв'язку з чим просить слухати справу за відсутності її представника (відзив на позовну заяву від 16.08.2013 за вих. №1-1-14/620).

Прокурор та сторони не заперечили проти розгляду справи за відсутності третьої особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті за відсутності третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

09.06.1995 між виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Лугань" (далі -АТЗТ "Лугань"), правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Лугань" (п.1.1 статуту названого товариства) (далі - ТДВ "Лугань", орендар) у простій письмовій формі був укладений договір №862 на право тимчасового користування землею (у т.ч. на умовах оренди), відповідно до якого на підставі рішення виконкому Луганської міської ради від 19.08.1994 №413/16 (а.с.16) орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове користування - терміном на 49 років (п.1.2) земельну ділянку загальною площею 0,3489 га (п.1.1), для розміщення будівлі гуртожитку №13 на кв. Пролетаріату Донбасу,13 (п.1.2).

Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 1 на 1994 рік, щомісячно, рівними частками (п.2.1).

Розділом 3 договору "Права та обов'язки" визначено перелік прав та обов'язків сторін.

Так, зокрема, абзацами 5 та 6 п.3.1 встановлено, що орендодавець має право змінювати орендну плану у разі зміни економічної оцінки земель а ставок земельного податку; визначати розмір орендної плати на наступний період у встановленому порядку.

Договором не врегульовано порядок внесення змін та доповнень до нього; його державну реєстрацію здійснено 19.06.1995 за №862 (а.с.12;13).

Учасники спору не заперечили факт передання земельної ділянки орендареві.

24.05.2007 сторони уклали договір про внесення змін до основного договору, у т.ч.: у преамбулі вказали, що орендарем є ТДВ "Лугань" як правонаступник АТЗТ "Лугань"; внесли також зміни до п.2.1 розділу 2 та абзацу 11 підпункту б) п.3.2 розділу 3.

Державна реєстрація цього договору здійснена 18.12.2007 за №040740200272 (а.с.14).

27.05.2011 Луганська міська рада прийняла рішення №9/12 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м. Луганську", - пунктом 1 якого визначено, що у разі укладенні нових договорів оренди землі або внесення змін до раніше укладених розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосування до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим, ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку), передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки (а.с.46).

З метою виконання цього рішення 29.07.2011 за вих. №И 01/03-13/4535/0/2-11 орендодавець (2-й позивач), поштою, спрямував на адресу орендаря (відповідача) письмову пропозицію про внесення вищенаведених змін до договору №862 на право тимчасового користування землею (у т.ч. на умовах оренди), укладеного 09.06.1995, державна реєстрація від 19.06.1995 №862, з доданням до неї проекту договору про внесення змін до згаданого договору (а.с.17-19;43-44).

Відповідач не заперечив факт отримання вказаної пропозиції, але відповіді на неї не надав, договір про внесення змін до основного договору не уклав (довідка Управління з питань земельних ресурсів Луганської міської ради від 01.07.2013 №2884) (а.с.20), - що стало підставою для звернення прокурора та обох позивачів до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами основний договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною позивач вважає зміну встановленого чинним законодавством України рівня орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Оскільки сторони у договорі не визначили порядок внесення змін та доповнень, - суд при вирішенні цього спору керується чинним законодавством.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керується приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку позивачем належним чином доведена наявність сукупності передбачених даною нормою закону 4-х обставин.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена прокурором та позивачами вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На день виникнення та вирішення цього спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку.

Відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 ст. 288 орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивачів, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.1998 №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За таких обставин вищезгадане рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 №9/12 відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає встановленим, що законодавчо було змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилився від вчинення дій, направлених на приведення договору №862 на право тимчасового користування землею від 09.06.1995, державна реєстрація від 19.06.1995 №862, у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі в частині розміру орендної ставки, - що стало підставою для виникнення цього спору.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

З обставин справи відомо, що заявником позову є прокурор, який звернувся до господарського суду з позовними вимогами немайнового характеру.

На підставі п.11 ст.5 Закону від 08.07.2011 №3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави.

Згідно п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 названого Закону за подання до господарського суду позову немайнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (1147,00 грн.), - тобто з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у сумі 1147,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,27,32-34,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Внести зміни до договору №862 на право тимчасового користування землею (у т.ч. на умовах оренди), укладеного 09 червня 1995 року, у простій письмовій формі, між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Лугань", правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Лугань" (орендар), державна реєстрація від 19 червня 1995 року №862, зі змінами до нього, - предметом якого є земельна ділянка площею 0,3489 га, надана для розміщення будівлі гуртожитку №13, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, 13, а саме:

викласти п.2.1 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1 Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3. Арендная плата платится за базовий налоговый (отчетный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарних дней, следующих за последним календарним днем отчетного (налогового) месяца";

в абзаці 4 п.п. а) пункту 3.1. розділу "3. Права и обязанности" змінити слова "экономической оценки земель" на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска";

викласти абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу "Права и обязанности сторон" в новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесення арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" та ст. 4 Закону України від 01.07.04 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Лугань", ідентифікаційний код 00308005, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Оборонна, 9, - на користь Державного бюджету України на рахунок: №31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, ККД - 22030001, символ звітності банку - 206, - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції в місті Луганську.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 27.08.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 30 серпня 2013 року.

Суддя А.П.Середа