ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА про повернення позовної заяви "30" серпня 2013 р. № 916/13/1395 Суддя господарського суду Одеської області Лічман Л.В., отримавши зареєстровану 28.08.2013 р. за вх. № 3538/13 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Дальник-Фіш” до
Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАРИБГОСП” та Земельного відділу Біляївського району про зобов'язання передати та зареєструвати державний акт, встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Дальник-Фіш” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАРИБГОСП” передати державний акт на право постійного користування землею та зобов'язання Земельного відділу Біляївського району зареєструвати державний акт на право постійного користування землею площею 99 га, виданий відповідно до рішення Біляївської районної ради від 28.12.2001 р. за № 250-ХХШ та зареєстрований в книзі реєстрації актів за № 61, номер акту І-ОД № 002967, на позивача. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Відтак, відповідачами за названим вище позовом є Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАРИБГОСП” та Земельний відділ Біляївського району. Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Невиконання вищенаведених норм є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України. В підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками Земельному відділу Біляївського району позивачем не надано жодних доказів. Крім того, в підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАРИБГОСП” позивачем надано фіскальний чек від 27.08.2013 р. та описи вкладення до нього, згідно яких Товариству з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАРИБГОСП” направлено лише додатки до позову, а сама позовна заява не направлялась. Приймаючи до уваги викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Дальник-Фіш” доданими до неї матеріалами підлягають поверненню без розгляду за правилами п.6 ч.1 ст.63 ГПК України. Згідно із п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що ставка судового збору за подачу позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до п.2.11 постанови Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. З метою доведення сплати судового збору до позовної заяви додано оригінал квитанції від 19.08.2013 р. № ПН136, яка підтверджує сплату судового збору в загальній сумі 1147,00 грн. Між тим, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою, проте сплачено судовий збір лише за одну з них. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоплату позивачем судового збору під час подачі позову з вимогами немайнового характеру, т.я. згідно чинного законодавства в даному випадку розмір судового збору повинен становити 2294,00 грн. Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Дальник-Фіш” з доданими до неї матеріалами підлягають поверненню без розгляду ще й за правилами п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України. При цьому згідно із ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення в майбутньому. Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. За таких обставин, позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в сумі 1147,00 грн., сплата якого підтверджується квитанцією від 19.08.2013 р. № ПН136. Керуючись ч.1 ст.56, п.3 ч.1 ст.57, п.п.4,6 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, ухвалив: Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Дальник-Фіш” (зареєстровану 28.08.2013 р. за вх. № 3538/13) з доданими до неї документами повернути без розгляду. Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дальник-Фіш” (67658, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Шевченка, 242, код 38399958) судовий збір у розмірі 1147/одна тисяча сто сорок сім/грн. 00 коп., сплата якого підтверджується квитанцією від 19.08.2013 р. № ПН136. Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін після її винесення. Додаток: позовна заява на 2 (двох) аркушах з додатками до неї на 31 (тридцяти одному) аркуші. Суддя Лічман Л.В.