Постанова

від 19.08.2013 по справі 810/3712/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 року 810/3712/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Васильківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Васильківського міськрайонного центру зайнятості (надалі - позивач) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги в розмірі 7109,57 грн. (із урахуванням уточнень позовних вимог).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач у 2011-2012 рр. отримував допомогу по безробіттю. Під час проведення перевірки на підставі запиту до органу пенсійного фонду встановлено, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Козацька стріла», у зв'язку з чим він належав до зайнятого населення і не мав права на отримання статусу безробітного, та, як наслідок, на отримання відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" матеріального забезпечення. У зв'язку з тим, що відповідач не повідомив про ці обставини позивача при призначенні допомоги по безробіттю, йому всупереч вимог законодавства було призначено і виплачено вказану допомогу в сумі 11109 грн. 57 коп., 7109 грн. 57 коп. з якої підлягає відшкодуванню у зв'язку з частковим поверненням відповідачем коштів в розмірі 4000 грн.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.183-2 КАС скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідачу було надіслано копію позовної заяви з додатками, а також ухвалу судді про відкриття скороченого провадження в цій адміністративній справі. На виконання вказаної ухвали у відповідності до вимог ст.183-2 КАС України відповідач надав письмові пояснення по суті позовних вимог, у відповідності до яких він позов визнає, спірну суму зобов'язується виплатити. Також, відповідач пояснив, що не усвідомлював порушення вимог законодавства при працевлаштуванні у ТОВ «Козацька стріла».

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" (№ 803 від 01.03.1991 р.) та Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219, ОСОБА_1 на підставі його заяви було зареєстровано в Васильківському міськрайонному центрі зайнятості як особу, що шукає роботу з 18.04.2011 р.

Васильківським МРЦЗ у відповідності до статей 2 та 4 Закону України "Про зайнятість населення" відповідачу було надано статус безробітного з 25.04.2011 р. по 15.04.2013 р.

Згідно пп. є п. 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення", ст. 22 та ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136, безробітному ОСОБА_1 на підставі поданих ним відомостей та документів призначено допомогу по безробіттю.

Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яке здійснювалося відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" було встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості, а саме з 20.06.2011 р. по 02.10.2012 p., відповідач згідно договорів про надання послуг № 462 від 20.06.2011 р. та №560 від 30.12.2011 р. з 20.06.2011р. по 31.12.2011 р. та з 01.01.2012 р. по 02.10.2012 р. надавав послуги охоронника ТОВ «Козацька стріла». Договірні відносини розірвані за згодою сторін 02.10.2012 р., що також підтверджується листом ТОВ «Козацька стріла» від 26.074.2013р. № 403 та копіями договорів.

За наслідками розслідування центром зайнятості видано наказ № 189/01-06 від 23.05.2013 про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю стосовно відповідача.

24.05.2013 за № 732/01 відповідачу направлено лист-претензію з пропозицією повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 11 109 грн. 57 коп.

Як вбачається з матеріалів справи та позивачем не заперечується, відповідачем перераховано на користь Васильківського міськрайонного центру зайнятості кошти в розмірі 4 000,00 грн.

Решту коштів відповідачем повернуто не було.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини у сфері соціального захисту громадян на випадок безробіття регулюються Конституцією України, Законами України "Про зайнятість населення" і "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України від 01.03.1991 №803-XII "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

За змістом частини третьої статті 1 цього ж Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до п. "є" ч.1 ст. 4 вказаного закону держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі - Закон України від 02.03.2000 №1533-III), застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України від 02.03.2000 №1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.7 Закону України від 02.03.2000 №1533-III видами матеріального забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного. Одним із видів соціальних послуг за Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Законом України "Про зайнятість населення" є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 31 Закону України від 02.03.2000 №1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до п.6.14 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок).

Відповідно до положень пунктів 2-5 зазначеного Порядку, розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

Як встановлено судом, за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідачу у період перебування на обліку у районному центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відповідач був працевлаштований.

Суд визнає, що подавши заяву про надання статусу безробітного та виплату державної допомоги по безробіттю, відповідач не повідомив позивача про своє працевлаштування, що виключає можливість отримання статусу безробітного та відповідних виплат. Отже, відповідач порушив вимоги ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, що підтверджують наявність у відповідача заборгованості, позивачем надано суду, їх копії долучені до матеріалів справи. Крім того, відповідач подав до суду заяву про визнання позову.

Отже, з урахуванням того, що визнання відповідачем цього адміністративного позову не суперечить вимогам КАС України, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, приймає визнання адміністративного позову відповідачем, вважає вимоги позивача правомірними, а позов про стягнення з гр. ОСОБА_1 коштів у сумі 7109 грн. 07 коп. таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони-суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 183 2 , 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Васильківського міськрайонного центру зайнятості (розрахунковий рахунок № 37173001002215 в Васильківському УДКС України Київської області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 22208617) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7109 (сім тисяч сто дев'ять) грн. 07 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.