Постанова

від 21.08.2013 по справі 820/5916/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 серпня 2013 р. №820/5916/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Журавльової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.03.2013 року №0000831720, яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання по платежу податку на додану вартість на 6420,00 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2013 року, яка занесена до журналу судового засідання, на підставі ст. 55 КАС України проведено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 виходить виключно з мотивів наявності у відношенні контрагентів позивача певних висновків, викладених в акті перевірки ТОВ "Транс-термінал 5" від 18.05.2011 року №288/23/36827435. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Субботи Т.М. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту перевірки ТОВ "Транс-термінал 5" від 18.05.2011 року №288/23/36827435, ст. ст. 215, 216, 228 ЦК України, Закон України "Про податок на додану вартість". Вказала про нереальність та нікчемність укладеної угоди між позивачем та його контрагентом. Також, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на ст.ст. 185, 188, 198 ПК України.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Журавльова А.І. в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені в письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 07.03.2002 року (а.с.65), перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 14.03.2002 року за №15418 (а.с.64), є платником податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи.

12 лютого 2013 року на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС №308 керуючись п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, було розпочато документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1). (а.с.87)

18 лютого 2013 року за результатами перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФО - П ОСОБА_1 (р. н. о. к. п. п. НОМЕР_1) по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-термінал 5» код ЄДРПОУ 36827435 за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. №634/1720/НОМЕР_1 від 18.02.2013 р. (а.с.27)

Згідно висновку акту перевірки (Розділ 3) перевіркою встановлені порушення:

- п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п.7.7.1, п. 7.7, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, в результаті чого у періоді з 01.07.2010 по 31.07.2009 року занижено податок на додану вартість у розмірі 5136,00 грн., за 3 кв. 2010 року.

22 лютого 2013 року до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС позивачу було направлено заперечення на акт перевірки. Відповіддю від 01.03.2013 року № 3258/10/17,2-14 на заперечення, висновки акту перевірки були залишені без змін.(а.с.22-44)

На підставі вказаних висновків податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми „Р" №0000831720 від 06.03.2013р. за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на 6420,00 грн. (а.с.49)

Позивачем 14 березня 2013 року зазначений наказ на проведення перевірки, висновки акту, податкове повідомлення-рішення були оскарженні в ДПС у Харківській області (скарга від 14.03.2013 №13). Рішенням податкового органу скаргу залишено без задоволення (а.с.50).

17 травня 2013 року позивачем повторно були оскаржені наказ на проведення перевірки, висновки акту, податкові повідомлення-рішення до Міністерстві доходів і зборів України (скарга від 17.05.2013 №13). Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 03.06.2013 року №1732/П/99-99/10-01-03-14 - скаргу залишено без задоволення. (а.с.116-123)

За заявою позивача від 15.03.2013 року до відділу внутрішньої безпеки при ДПС у Харківській області на протиправні дії працівників ДПІ у Дзержинському районі, щодо підстав винесення наказу на проведення перевірки, висновків акту перевірки, податкового повідомлення-рішення, за результатами службової перевірки з боку працівників ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановлені порушення п.13 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ №1245 від 27.12.2010р. та п.73.3 ст.73 ПК України, в частині недотримання вимог щодо надсилання запиту (лист від 08.04.2013 №796/П/08-020-14) (а.с.58).

Таким чином, дії відповідача щодо проведення вказаної перевірки є протиправними, оскільки згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язаний надавати платнику податків обов'язковий письмовий запит, підстава для проведення документальної позапланової перевірки виникає, лише у випадку ігнорування зазначеного запиту платником податків протягом 10 робочих днів.

В даному випадку обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби перед початком перевірки позивачу не надходив, що не було спростовано в ході розгляду справи відповідачем.

Як вбачається з акту перевірки від 18.02.2013 року №634/1720/НОМЕР_1 висновки податкового органу щодо заниження позивачем ПДВ за 3й кв.2010 року ґрунтуються на посиланнях щодо нереальності господарських операцій з ТОВ "Транс-термінал 5" та нікчемності укладеної угоди між позивачем та його контрагентом виходячи з висновків акта перевірки ТОВ "Транс-термінал 5" від 18.05.2011 року №288/23/36827435 (а.с.90).

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 18.02.2013 року №634/1720/НОМЕР_1, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач перебував на спрощеній системі оподаткування.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Транс-термінал 5» (код ЄДРПОУ 36827435) (постачальник) укладено договір постачання товару №4-2-1 від 20.06.2010 р. (а.с.14). Згідно п.1 договору - постачальник зобов'язується систематично передавати у власність покупцю продукцію власного виробництва вугілля деревне марки В, С, а також лісоматеріали розпиляні і розколоті уздовж, згідно специфікацій або товарних (видаткових) накладних, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2 встановлено, що постачання товару здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP - склад покупця (Харківська область, Нововодолазький район, смт.Нова Водолага, вул.Патриса Лумумби, 1).

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с.18, 20, 22), сплативши його вартість, що підтверджується квитанціями (а.с.16-17), а ТОВ «Транс-термінал 5» виписало податкові накладні (а.с.19, 21, 23), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором ТМЦ.

На підтвердження реальності поставки товару позивачем надані товарно-транспортні накладні (а.с.103-105), з яких вбачається, що товар був поставлений постачальником на адресу приміщення позивача - АДРЕСА_1, яке згідно договору оренди від 01.07.2010 року №2А знаходиться у користуванні ФОП ОСОБА_1 ( а.с.12).

Тобто, фактично за договором постачання товару №4-2-1 від 20.06.2010 р. ТОВ «Транс-термінал 5» (постачальник) постачав ФО-П ОСОБА_1 (покупець) вугілля деревне та лісоматеріали технічні-сировина твердих порід. Отримана сировина фасувалась підприємцем у відповідну тару в орендованим спеціально для таких цілей приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та реалізовувалась споживачам.

На підтвердження наявності у позивача фасувального обладнання позивачем надано до матеріалів справи копію накладної (а.с.115) на придбання машинки пакувальної поліетиленовою стрічкою ТР201.

На підтвердження подальшого використання придбаних ТМЦ у вказаного контрагента позивачем наданий договір поставки з іншим контрагентом позивача, податкові та видаткові накладні, банківські виписки, що підтверджують реальність придбання товару (а.с.106-114), а саме ТОВ «Гефест-2000» протягом 3-13 серпня 2010 року відвантажено фасованого вугілля деревне на суму 25504,08 грн. та фасовані дрова дубові, щепа на суму 477,6 грн., зазначені суми перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_1, що підтверджується відповідними бухгалтерськими та фінансовими документами.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Транс-термінал 5», відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, які діяли на час здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транс-термінал 5».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем суми ПДВ вказаних податкових накладних було включено до складу податкового кредиту за 3 квартал 2010 року.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем у повному обсязі.

Згідно п.10.2 ст.10 наведеного закону, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем на суму бюджетного відшкодування.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п.7.7.1, п. 7.7, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-термінал 5».

Крім того, правовідносини щодо нікчемності правочинів врегульовано ст.228 Цивільного кодексу України, зі змісту якої вбачається, що з 01.01.2011 р. законодавцем виключено правочини, які укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів та віднесено такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01.01.2011 р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ належать до компетенції судових органів.

Судом встановлено, що договір від 20.06.2010 року №4-2-1 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Транс-термінал 5» у встановленому законом порядку недійсним визнаний не був.

Посилання відповідача на висновки акту перевірки ТОВ "Транс-термінал 5" від 18.05.2011 року №288/23/36827435 щодо нікчемності угоди між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Транс-термінал 5» суд не бере до уваги, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Транс-термінал 5» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.03.2013 року №0000831720, прийняте ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС - необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.03.2013 року №0000831720, яким збільшено суму грошового зобов'язання по платежу - податок на додану вартість на 6420,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 27.08.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.