Ухвала

від 22.08.2013 по справі 816/2041/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р.Справа № 816/2041/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 816/2041/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубокомплект-Кременчук"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубокомплект-Кременчук", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби ( правонаступником якої є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2013 року № 0000482202/412, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 91986,25 грн, в тому числі 73589 грн - за основним платежем та 18397,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000472202/413, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 121163,75 грн , в тому числі 96931 грн - за основним платежем та 24232,75 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.25013р. по справі № 816/2041/13-а вимоги позивача були задоволені.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 04.03.2013 року № 0000482202/412 та № 0000472202/413.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.25013р. по справі № 816/2041/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Трубокомплект-Кременчук" (код за ЄДРПОУ 33435179) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Екобудсервіс-Плюс" (код за ЄДРПОУ 35439746) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, та ТОВ "Креміньтрансбіт" (код за ЄДРПОУ 37015929) за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року

За результатами перевірки складено акт № 1206/22.5-09/33435179 від 11.02.2013 року (а.с. 22-45, т.1), в якому відображено порушення позивачем п. 1.4 ст. 1, п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 1.23 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 04.03.2013 року:

- № 0000482202/412, яким збільшено суму грошового зобов'язання підприємства за платежем податок на додану вартість на 73589 грн за основним платежем та на 18397,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 46-47, т.1),

- № 0000472202/413, яким збільшено суму грошового зобов'язання підприємства за платежем податок на прибуток на 96931 грн за основним платежем та на 24232,75 за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 48-49, т. 1).

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2010 року ТОВ "Трубокомплект-Кременчук" (по тексту договору - Покупець) укладено з ТОВ "Креміньтрансбіт" (по тексту договору - Продавець) договір купівлі-продажу № 02-09/10 (а.с. 50, т. 1), відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах обумовлених в даному договорі. Покупець оплачує продавцю вартість товару згідно виставлених рахунків.

Підставою для формування позивачем податкового кредиту та визначення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, були податкові накладні, видані ТОВ "Креміньтрансбіт", а саме: податкові накладні № 89 від 03.09.2010 року (а.с. 55, т. 1), № 851 від 08.10.2010 року (а.с. 56, т. 1). Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ТОВ "Креміньтрансбіт", яке мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Факт господарських операцій позивача із ТОВ "Креміньтрансбіт" щодо поставки товарів (матеріалів) підтверджується іншими первинними документами, а саме: видатковими накладними № 47 від 03.09.20010 року, № 243 від 08.10.2010 року (а.с. 53-54, т. 1), рахунками-фактури № 15 від 03.09.2010 року, № 243 від 08.10.2010 року (а.с. 51-52, т. 1) банківськими виписками, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар (а.с. 57-58, т.1).

Крім того, позивачем на підтвердження реальності отримання товару, що купувався у ТОВ "Креміньтрасбіт", надана до суду копія витягу з журналу реєстрації довіреностей за 2010 рік, з якого вбачається, що товар від ТОВ "Креміньтрансбіт" отримували від імені ТОВ "Трубокомплект-Кременчук" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 107-108, т.1).

Перевезення придбаного у ТОВ "Креміньтраснбіт" товару здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 На підтвердження вказаної обставини у матеріалах справи наявні копії договору про надання транспортних послуг від 01.01.2010 року, свідоцтва про сплати єдиного податку, ліцензії ОСОБА_3 (а.с.116-119 , т.1).

В подальшому отриманий від ТОВ "Креміньтрансбіт" товар позивач використовував у своїй господарській діяльності.

Матеріали, придбані 03.09.2010 року, були списані на загальновиробничі витрати на підтвердження чого у матеріалах справи наявна копія акту списання від 30.09.2011 року (позиції 38,46,66-68, 85) (а.с. 156-162, т. 1).

Товарно-матеріальні цінності, придбані 08.10.2010 року, були реалізовані:

- 08.10.2010 року ТОВ "Ліфтмонтаж" згідно договору підряду від 21.08.2010 року, що підтверджується копіями вказаного договору, видаткової накладної від 08.10.2010 року № РН-20, податкової накладної від 08.10.2010 року № 35, довіреності від 08.10.2010 року № 28-10-03, рахунку-фактури від 08.10.2010 року № СФ-31(а.с. 140-147, т.1);

- 20.10.2010 року ТОВ "Полтаваспецмонтаж", що підтверджується копіями видаткової накладної від 20.10.2010 року № РН-21, податкової накладної від 20.10.2010 року № 36, довіреності від 20.10.2010 року № 580/1, рахунку-фактури від 19.10.2010 року № СФ-35 (а.с. 148-151, т. 1);

- 28.10.2010 року ЗАТ "Паритет", що підтверджується копіями видаткової накладної від 28.10.2010 року № РН-22, податкової накладної від 28.10.2010 року № 39, довіреності від 28.10.2010 року № 128, рахунку-фактури від 28.10.2010 року № СФ-37(а.с. 152-155, т. 1),

- використані у процесі виконання робіт, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення від 04.11.2010 року та від 17.11.2010 року, а також оборотно-сальдовою відомістю за листопад 2010 року (а.с. 163-165, т.1).

Придбані у ТОВ "Креміньтрансбіт" товари зберігались на складі, орендованому у ЗАТ "Паритет" на підставі договору оренди з додатками № 2 від 01.01.2009 року, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 111-115, т.1).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ "Креміньтрансбіт" та ТОВ "Креміньтрансбіт" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.

Крім цього, між ТОВ "Трубокомплект-Кременчук" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" укладено договір підряду № 01-11 від 01.11.2010 року (а.с. 59-60, т. 1), згідно умов якого Підрядник зобов'язується по завданню Замовника на власний ризик виконати монтажні роботи на об'єктах Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи. Згідно п. 5.1 Договору строк виконання підрядних робіт по даному договору - до 30 листопада 2010 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02.11.2010 року, а.с. 103, т.1).

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту та визначення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, були податкова накладна, видані ТОВ "Екобудсервіс-Плюс", а саме: податковою накладною від 30.11.2010 року № 894 (а.с. 67, т.1). Зазначена податкова накладна підписана та скріплена печаткою ПП "Екобдусервіс-Плюс", яке мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Факт господарських операцій позивача із ПП "Екобудсервіс-Плюс" щодо виконання робіт (матеріалів) підтверджується іншими первинними документами, а саме: рахунком-фактурою № 412 від 30.11.2010 року, довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за листопад 2010 року, довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за листопад 2010 року, актами фактичного використання підрядною організацією основних матеріалів, конструкцій та деталей замовника за листопад 2010 року, банківськими виписками (а.с. 61-66, т.1).

Так, приватним підприємством "Екобудсервіс-Плюс" відповідно умов вказаного договору було виконано виготовлення та монтаж металоконструкцій на об'єкті ТОВ "Полтаваспецмонтаж". На підтвердження вказаної обставини у матеріалах справи наявні копії договору підряду № 2510/1 від 25.10.2010 року, рахунку-фактури від 27.10.2010 року, актів прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2В за листопад 2010 року № 1, 2, 3, 4, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ3 від 30.11.2010 року, податкових накладних від 01.11.2010 року № 40, від 22.11.2010 року № 41, від 30.11.2010 року № 43, актами фактичного використання підрядною організацією основних матеріалів, конструкцій та деталей замовника за листопад 2010 року, банківських виписок про оплату виконаних робіт (а.с. 120-138, 68-72, т. 1).

Господарські операції позивача здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДР підприємств та організацій України АБ № 494284 від 06.09.2012 року (а.с. 11, т. 1), зокрема, 25.11 - виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до чинного законодавства відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив вимоги податкового чи іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження його розміру

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Однак, за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

У даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку (1 стадія), робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Отже, відповідачем не доведено, що договори позивача із ТОВ "Креміньтраснбіт" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" мали ознаки нікчемності, тобто були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та необґрунтовано дійшов висновків про порушення позивачем п. 1.23 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 1.4 ст. 1, п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 816/2041/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.