Рішення

від 21.08.2013 по справі 5015/664/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2013 р. Справа № 5015/664/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЛЕВ», м. Львів

про стягнення 41 366,48 грн.

За участю представників сторін:

від позивача : Годяк А.І. -представник (довіреність № Д 037/12 від 08.07.2013р.);

від відповідача : не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЛЕВ» із позовом про стягнення 41 366,48 грн. заборгованості, з яких 33 396,48 грн. основний борг та 7 790,00 грн. пеня.

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С. ухвалою від 08.02.2011р. прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та призначив її до судового розгляду на 15.02.2011р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

21.04.2011р. ухвалою суду провадження у даній справі було зупинено до розгляду пов'язаної з нею справи №47/120, яка розглядалася господарським судом м.Києва, за позовом ТзОВ "Інтер-Лев" до ТзОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" про визнання договору фінансового лізингу №KL 0807205 від 03.07.2008р. та угоди про порядок погашення заборгованості та врегулювання взаємовідносин від 22.12.2009р. недійсними.

У зв'язку з призначенням Данко Л.С. суддею Львівського апеляційного господарського суду, згідно вимог ст.2-1 ГПК України було призначено автоматизований розподіл, за наслідками якого справу №5015/664/11 було передано для розгляду судді Сухович Ю.О.

Ухвалою суду від 27.06.2013р. було поновлено провадження у зв'язку з тим, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі, зокрема господарським судом міста Києва було прийнято рішення від 11.04.2013р. у справі №47/120, яким повністю відмовлено у задоволенні позову ТОВ "ІНТЕР-ЛЕВ" до ТзОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" про визнання договору та додаткових домовленостей, що з нього слідують, недійсними. Цією ж ухвалою було призначено розгляд справи на 10.07.2013р.

У зв'язку з неявкою представників сторін в призначене судове засідання 10.07.2013р., розгляд справи було відкладено на 21.08.2013р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 10.07.2013р. не виконав, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №7900810618422 від 19.07.2013р., вручено 22.07.2013р. Станом на 21.08.2013р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача по наявних матеріалах, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

03.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЛЕВ» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №KL 0807205.

За умовами укладеного договору лізингодавець (позивач) купує і оплачує майно, вказане лізингоодержувачем (відповідачем), а саме, комплект кухонного обладнання: піч конвенційна гастр. 7-рівнева XVO 504, XR 114 підставка висока XR 114 (1 од.), душ ХС 201 д/пароконвектомата (1 од.), помякшувач води DVA 8 (2 од.), слайсер (1 од.), м'ясорубка МЕМ 12Е (1 од.), стіл холодильний MSP-150 (2 од.), ящик морозильний 311/417-00-3800 (1 од.), льодогенератор СВ 184 A-Q ABS (1 од.), комплект направляючих XR 714 (1 од.), 2008 р.в. (надалі предмет лізингу) і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах лізигну, а лізингоодержувач зобов'язався оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів.

На виконання договору фінансового лізингу лізингодавець придбав предмет лізингу та передав його лізингоодержувачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 11.08.2008р.

Згідно п.3.1. договору фінансового лізингу, всі платежі, що виплачуються лізингодавцю на підставі цього договору, лізингоодержувач виконує в строк та на умовах, вказаних в спеціальних умовах фінансування і уточненому графіку платежів.

Відповідно до п. 3.2 договору лізингу, лізингоодержувач зобов'язався оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказаний лізингодавцем у розділі 14 даного договору.

Пунктом 3.9. договору лізингу встановлено, що сума всіх платежів лізингоодержувача на користь лізингодавця є ціною договору. Ціна даного договору вказана в уточненому графіку платежів і встановлена в умовних одиницях (УО), та виражена в гривнях. Платіж на дату його оплати обчислюється за формулою: УО х К х (С/К), де К -офіційний курс гривні по відношенню до УО, встановлений НБУ на дату укладення цього договору лізингу, С -офіційний курс гривні по відношенню до УО на дату платежу. Оплата проводиться в гривнях та на умовах, передбачених в уточненому графіку платежів. Ціна даного договору може змінюватись на підставах і в порядку, передбаченому даним договором.

Відповідно до наявного в матеріалах справи уточненого графіку платежів від 11.08.2008р., відповідач повинен сплачувати лізингові платежі щомісячно, до 15-го числа кожного місяця.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору лізингу між сторонами 22.12.2009р. була укладена угода про порядок погашення заборгованості та врегулювання взаємовідносин, відповідно до п.2 якої, відповідач повинен був платежі за наступним графіком: 23.12.2009р.- 4 999,98 грн.; 29.01.2010р. - 5 559,24 грн., 26.02.2010р. - 5 559,24 грн., 30.03.2010р. - 5 559,24 грн., 30.04.2010р. - 5 559,24 грн., 28.05.2010р. - 5 559,24 грн., 30.06.2010р. - 5 559,24 грн., 30.07.2010р. - 5 559,24 грн., 30.08.2010р. - 5 559,24 грн., 30.09.2010р. - 5 559,24 грн., 29.10.2010р. - 5 559,24 грн., 30.11.2010р. - 5 558,68 грн.

Проте, в порушення умов вказаної угоди, зазначені платежі відповідачем повністю сплачені не були.

Згідно п.5. угоди, лізингоодержувач визнає пеню, яка була нарахована за невчасну оплату лізингових платежів по договору в розмірі 1000 доларів США (7790,00 грн.) у випадку неналежного виконання п.2 цієї угоди. За умови належної оплати платежів згідно графіку платежів, зазначена сума скасовується (списується) та лізингодавець не буде мати право її стягнути.

18.01.2011р. відповідачу було направлено лист №19/01, в якому позивач вимагав оплатити борг по несплаченим платежам та пеню, нараховану відповідно до п.5 угоди.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив зазначеної суми позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 41366,48 грн. заборгованості з яких 33 396,48 грн. основного боргу та 7 790,00 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт передачі відповідачу позивачем кухонного обладнання згідно договору лізингу підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 11.08.2008р.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов"язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Порядок сплати лізингових платежів відображений у графіку платежів за договором фінансового лізингу, який підписаний сторонами 11.08.2008р.

Сторони визначили грошовий еквівалент ціни майна за договором в умовних одиницях (УО). Ціна майна за договором лізингу розраховується у гривні за формулою: УО х К, де К-офіційний курс гривні по відношенню до УО, встановлений НБУ на дату оплати за майно та з урахуванням положень п.2.4 договору лізингу та договору придбання майна.

Ціна предмету лізингу згідно уточненого графіку платежів становить 83 745,70 грн. (17 292,83 УО). За період з 30.08.2008р. по 11.08.2009р. відповідач повинен був сплатити 89 321,22 грн. (18 444,13 УО).

Відповідачем не дотримано строків оплати вказаних у графіку платежів, у зв"язку з чим виник борг.

З метою врегулювання порядку погашення існуючого боргу відповідача між сторонами було підписано угоду про порядок погашення заборгованості та врегулювання взаємовідносин, у якій погоджено графік платежів.

Відповідач виконав умови вказаного графіку частково, як стверджує позивач, відповідач не сплатив чергові платежі: 30.06.2010р. у розмірі 5 559,23 грн., 30.07.2010р. розмірі 5 559,23 грн., 30.08.2010р. розмірі 5 559,23 грн., 30.09.2010р. розмірі 5 559,23 грн., 29.10.2010р. розмірі 5 559,23 грн., 30.11.2010р. розмірі 5 558,68 грн. Крім того, у відповідача залишився борг по несплачених платежах за 30.04.2010р. та 28.05.2010р. у сумі 41,65 грн. Відтак, основний борг становить 33 396,48 грн.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Станом на 08.07.2013р. жодних коштів від відповідача на рахунок позивача не надходило, що підтверджується наданою позивачем довідкою №03/07 від 08.07.2013р.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 33 396,48 грн. підлягають до задоволення.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.5 угоди про порядок погашення заборгованості сторони погодили, що лізингоодержувач визнає пеню, яка була нарахована за невчасну оплату лізингових платежів по договору в розмірі 1000 доларів США (7790,00 грн.) у випадку неналежного виконання п.2 цієї угоди. За умови належної оплати платежів згідно графіку платежів, зазначена сума скасовується (списується) та лізингодавець не буде мати право її стягнути.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем умов вказаної угоди, позивач правомірно просить стягнути з відповідача 7 790,00 грн. пені.

З огляду на те, що відповідачем належним чином не виконано умов договору лізингу та не сплачено повністю лізингових платежів, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата державного мита за подання позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №5842 від 03.02.2011р. про перерахування коштів в розмірі 413,66 грн.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 5843 від 03.02.2011р., які відповідно до ст.49 ГПК України (в редакції, що діяла станом на лютий 2011р.) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.1, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст.11, 525, 526, 549, 599, 610-612, 806 ЦК України, ст.ст.193, 230- 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЛЕВ» (юр. адреса: 79054, м.Львів, вул. Петлюри, 2-А; факт. адреса: 79008, вул.Краківська, 5, м.Львів, код ЄДРПОУ 19165376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 5; код ЄДРПОУ 34003114) 33 396,48 грн. суми основного боргу, 7 970,00 грн. пені, 413,66 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 27.08.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.