Рішення

від 22.08.2013 по справі 910/4591/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4591/13 22.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека-С"

до Комунального підприємства "Київпастранс" Подільське трамвайне

ремонтно-експлуатаційне ДЕПО

про стягнення 88 538,90 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Тарасова А. М. (дов. б/н від 14.05.2013 р.)

Від відповідача Солодовник В. С. (дов. № 06-5/22 від 02.01.2013 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека-С" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" Подільське трамвайне ремонтно-експлуатаційне управління про стягнення 88 538,90 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.04.13 р. На підставі 77 ГПК України, в судовому засіданні 17.04.13р. оголошено перерву до 15.05.13р.

07.05.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву та додаткові матеріали по справі.

15.05.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали на виконання вимог ухвали суду.

На підставі 77 ГПК України, в судовому засіданні 15.05.13р. оголошено перерву до 05.06.13р. 04.06.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано заперечення на відзив

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 05.06.13 р., у зв'язку з відпусткою судді Мельника С.М. справу передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року суддя Ломака В.С. прийняла справу № 910/4591/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 26.06.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.06.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/4591/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року суддею Бондаренко Г.П. прийнято справу № 910/4591/13 до свого провадження. Судом розгляд справи призначено на 30.07.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/4591/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року справу прийнято до провадження судді Босого В. П. та розгляд справи призначено на 20.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/4591/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П., та прийнято до її провадження.

В судовому засіданні 20.08.2013 року судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 22.08.2013 року.

22.08.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано документи по справі.

В судове засідання 22.08.2013 року представники сторін з'явились.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 226 про охорону об'єкту від 01.08.2010 року, щодо оплати наданих послуг. Звернувшись до суду позивач просив стягнути з відповідача 78 063, 75 грн. основного боргу, та 10 475, 15 грн. штрафних санкцій, також позивач просив покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

В ході розгляду справи судом, позивачем були подана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 73 063, 75 грн. основного боргу, 7 663, 43 грн. пені та 1 874, 81 грн. 3 % річних.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав відсутності у нього грошових коштів, в зв'язку з несвоєчасною компенсацією органами державної влади та місцевого самоврядування витрат за перевезення пільгових категорій пасажирів та зазначає, що оскільки Подільське трамвайно-експлуатаційне ДЕПО не є юридичною особою, воно не може бути відповідачем по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2010 року між позивачем, як охороною, та відповідачем (Подільським трамвайним ремонтно-експлуатаційним депо Комунального підприємства «Київпастранс»), як замовником укладено договір № 226 про охорону об'єкту (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1 розділу 1, якого замовник передає, а охорона приймає на себе обов'язки щодо охорони об'єкту (об'єктів): 1, 2, 3 Подільське трамвайно-експлуатаційним депо Комунального підприємства «Київпастранс», адреса розташування: м. Київ, вул. Фрунзе, 132.

Відповідно до п. 1 розділу 2 сума вартості наданих послуг за цим договором визначається сторонами на підставі розрахунку (додатком 2 до договору) та сплачується згідно актів виконаних робіт. Згідно п. 2 розділу 2 оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та фактичного часу охорони здійснюється щомісячно на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, що складається на останнє число поточного місяця, протягом 10 днів з моменту підписання такого акта.

Згідно п. 1 розділу 8 договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об'єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 1 розділу 10 договору, цей договір укладається сторонами на один рік і набуває чинності з дня його підписання. Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін.

Позивач надав відповідачу у відповідності до договору послуги з охорони в квітні - серпні 2012 року на загальну суму 90063,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) підписаними сторонами, та не заперечується відповідачем.

Надані позивачем відповідачу послуги за квітень 2012 року за договором були частково оплачені відповідачем на загальну суму 17000, 00 грн., наступним чином: 5000,00 грн. - 06.08.2012 року, 5000, 00 грн. - 14.08.2012 року, 2000, 00 грн. - 23.11.2012 року, 5000,00 грн. - 04.04.2013 року. Послуги надані в травні - серпні 2012 року за договором відповідачем не оплачувалися взагалі.

З метою досудового врегулювання спору позивач декілька разів звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується матеріалами справи. Доказів направлення відповіді відповідачем на звернення позивача щодо сплати заборгованості за договором матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір № 226 про охорону об'єкту від 01.08.2010 року є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав відповідачу в квітні - серпні 2012 року послуги з охорони на загальну суму 90 063, 75 грн. Надані позивачем в зазначений період послуги були прийняті/спожити відповідачем, проте були оплачені лише частково на загальну суму 17 000, 00 грн. Доказів наявності претензій з боку відповідача щодо повноти та якості наданих послуг та/або повної оплати наданих послуг матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та наявних в матеріалах справи документів суд дійшов висновку, що станом на момент винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 73 063, 75 грн., строк оплати якої у відповідності до п. 2 розділу 2 договору сплив.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за надані позивачем відповідачу послуги з охорони за договором в розмірі 73 063, 75 грн. належним чином доведений, підтверджений документально, відповідно позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 73 063, 75 грн. обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, доводи відповідача, щодо відсутності у нього грошових коштів, в зв'язку з несвоєчасною компенсацією органами державної влади та місцевого самоврядування витрат за перевезення пільгових категорій пасажирів не приймаються судом, відповідно до наступного.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, при цьому згідно вимог чинного законодавства, наведених вище, одностороння відмова/зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач уклав договір, прийняв виконані роботи, а отже взяв на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг та порушив їх не оплативши надані послуги.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також, відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються такими обставинами, що звільніють порушника від виконання зобов'язань, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості, позивач заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 874, 81 грн. за період з 11.05.2012 року по 01.03.2013 року за прострочення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України, та 7 663, 43 грн. пені за період з 11.05.2012 року по 01.03.2013 року за порушення грошового зобов'язання відповідно до п. 1 розділу 8 договору.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Як вже зазначалося п. 1 розділу 8 договору, укладеного між сторонами за прострочення оплати за надані послуги передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 7 663, 43 грн. обґрунтовані та належним чином доведені.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

На підставі викладених приписів чинного законодавства, враховуючи причини неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, зокрема, тяжке фінансове становище та нездійснення бюджетного фінансування, вжиття відповідачем заходів до виконання його зобов'язань за договором по мірі можливості, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення строків оплати наданих за договором послуг до 100, 00 грн.

Витрати по оплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 132; код ЄДРПОУ 33230748; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека - С» (04201, м. Київ, вул. Петра Панча, буд. 4, офіс 15; код ЄДРПОУ 31611888) 73 063 (сімдесят три тисячі шістдесят три) грн. 75 коп. основної заборгованості, 100 (сто) грн. пені, 1 874 (одну тисячу вісімсот сімдесят чотири) грн. 81 коп. 3 % річних та 1 770 (одну тисячу сімсот сімдесят) грн. 78 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.08.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко