Рішення

від 30.08.2013 по справі 149/1587/13-ц

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1587/13-ц

Провадження №2/149/522/13

Номер рядка звіту 49

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30.08.2013 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді: Гончарук-Аліфанової О. Ю.

при секретарі Шустер О. О.,

з участю прокурора Васильчук Ю. О., представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом органу опіки і піклування Хмільницької райдержадміністрації в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 - про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2013 року позивач звернувся до Хмільницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., та стягнення аліментів.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 серпня 2011 року малолітню ОСОБА_2 було відібрано від матері, ОСОБА_3, без позбавлення батьківських прав, дитина була влаштована під опіку прабабусі ОСОБА_4., оскільки ОСОБА_3 після відібрання дитини не змінила своє ставлення до виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям дитини з моменту відібрання її, не турбується про доньку, не займається її вихованням та утриманням, не створює належні умови для її розвитку, проявляє байдужість до подальшої долі дитини, самоусунулась від виховання дитини, позивач просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав та стягнути з неї аліменти на утримання дитини.

В судовому засіданні представник Хмільницької міжрайпрокуратури Васильчук Ю. О. щодо задоволення позовних вимог поклалася на розсуд суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду не заперечувала, зазначила, що відповідач ніяких дій по поверненню дитини за два роки не вчинила, всі заперечення проти позову стосуються покращення якості життя самої відповідача, а не дитини, вихованням якої відповідач не займається, продовжує жити в іншому місті. Зазначила, що після рішення суду про відібрання дитини ОСОБА_3 жодного разу не з'явилась на засідання органу опіки і піклування, на які регулярно запрошувалась, не виявляла бажання повернути дитину.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи у її відсутності, в телефонному режимі повідомила, що погано себе почуває, доказів поважності причини неявки не надала.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Другу неявку відповідача в судове засідання (перша - 03 червня 2013 року), ненадання нею підтвердження поважності причин неявки, суд розцінює як затягування розгляду справи, та, за наявності умов, визначених ст. 224 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 являється матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., що вбачається з копії свідоцтва про народження дитини (а. с. 8) .

З Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 12 вересня 2011 року вбачається, що реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а. с. 9-10).

ОСОБА_2 здорова, що підтверджується лікарським висновком від 29 серпня 2012 року (а. с. 15).

ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а. с. 28), на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходилась (а. с. 48, 49).

Заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 серпня 2011 року відібрано неповнолітню ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав від матері ОСОБА_3, передано під опіку органу опіки та піклування, стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини (а. с. 6).

Розпорядженням Хмільницької районної державної адміністрації № 568 від 03 жовтня 2011 року малолітній ОСОБА_2 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а. с. 5).

Розпорядженням Хмільницької районної державної адміністрації № 690 від 02 грудня 2011 року над ОСОБА_2 було встановлено опіку та призначено опікуна - ОСОБА_4, (а. с. 7).

Розпорядженням Хмільницької районної державної адміністрації № 172 від 08 травня 2013 року було зобов'язано орган опіки і піклування Хмільницької РДА надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2.(а. с. 3).

Відповідно до Висновку Хмільницької райдержадміністрації/органу опіки та піклування позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, 24 жовтня 1992 р. н., стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., та стягнення аліментів є доцільним і буде в інтересах дитини (а. с. 4)

З акту обстеження житлово-побутових умов від 27 березня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 з дочкою не проживає, опікун ОСОБА_4 створила належні умови для проживання та виховання дітей (а. с. 13).

З листа Хмільницького районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді № 01-03/146 вбачається, що ОСОБА_3 В, вкрай рідко навідується до дитини, періодично передає подарунки та кошти, точне місце перебування її не відоме (а. с. 14).

З розписки ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_3 передавала кошти для своєї доньки (а. с. 31).

З акту обстеження житлово-побутових умов від 31 липня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 у м. Вінниці не має постійного місця проживання (а. с.56).

З листа ВДВС Хмільницького МРУЮ № 3884 від 14 червня 2013 року вбачається, що відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів немає (а. с. 57).

Відповідно до пояснень третьої особи ОСОБА_4, відповідач передає гроші по мірі можливості, та приїжджає до дитини один-два рази на місяць на один два дня. При цьому коли дитина знаходилась на стаціонарному лікуванні в Хмільницькій ЦРЛ, з нею постійно знаходилась її опікун ОСОБА_4

З показів свідка ОСОБА_6, соціального працівника, яка відвідує родину ОСОБА_4 щотижня, вбачається, що вона жодного разу не бачила відповідача за місцем проживання дитини, не знайома з нею.

Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, дитина, для повного та гармонійного розвитку його особистості, потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости за піклування та відповідальності своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості: дитина не повинна, за винятком, коли є виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, відповідальність за виховання та розвиток дитини покладається на батьків.

Відповідно ст. 20 Конвенції, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особистий захист і допомогу, що надаються державою.

Згідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Підставою для позбавлення батьківських прав, передбаченою п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, є ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Оскільки вищезазначені докази свідчать про ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків, так як вона з дитиною не проживає, рідко до неї навідується, не вчиняє дій щодо повернення дитини, не сплачує аліментів на утримання дитини, її матеріальна допомога доньці має нерегулярний характер, відповідач не забезпечує належного регулярного харчування, лікування, розвитку дитини, володіє мінімумом виховного потенціалу, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не організовує відпочинок та оздоровлення дитини, також, беручи до уваги, що дитина 2010 року народження та не здатна висловити свою думку щодо предмету позову, суд приходить до висновку наявність виключних обставин, при яких дитина не виховується своєю матір'ю, а тому задоволення позову відповідатиме інтересам малолітньої ОСОБА_2

Позитивна характеристика відповідача з місця роботи (а. с. 47) стосується її професійних якостей, та не має відношення до виконання нею батьківських обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

З матеріалів справи вбачається, що рішення щодо стягнення з ОСОБА_3, аліментів на утримання ОСОБА_2 приймалося Хмільницьким міськрайонним судом 23 серпня 2011 року, тому в цій частині провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 150, 164, 166 СК України, ст. ст. 205, 213-215, 223, 226, 228, 233, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав стосовно її доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н.

Залишити малолітню ОСОБА_2 під опікою ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2

В частині стягнення аліментів провадження по справі закрити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н. , ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 вид. Хмільницьким МВ УМВС України у Вінницькій області 04 червня 2010 року 114 (сто чотирнадцять) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору відповідно до п.2 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір на користь держави (Код ЄДРПОУ 26423241, Банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015 р/р 31217206700624 код ЄДРПОУ 37730494 Одержувач: УК у Хмільницькому районі (Хмільн. район) 22030001.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Гончарук-Аліфанова О. Ю.