Рішення

від 29.08.2013 по справі 901/2429/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.2013 Справа № 901/2429/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Фотон»

(вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Втормет»

(вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про стягнення 11 991.50 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: Харахади Асан Умерович, представник, довіреність № 2 від 08.01.2013, ПАТ «Фотон»;

Від відповідача: Каплін Олексій Сергійович, директор, наказ № 01/03 від 14 березня 2011 року, ТОВ «Фортуна Втормет»;

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Фотон» звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Втормет» та просить суд стягнути суму заборгованості за договором у розмірі 11432.50 грн. та пеню у розмірі 559.00 грн..

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 06 від 29 жовтня 2012 року в частині повної та своєчасної оплати вартості товару та обґрунтовані посиланнями на статті 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначив в заяві від 29 серпня 2013 року (а.с. 53).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Оскільки така заява не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх - небудь прав або інтересів, суд прийняв її в порядку статті 78 Господарського процесуального суду України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, досидівши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив :

29 жовтня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Фотон» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Втормет» (покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 06, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - своєчасно оплатити та прийняти товар - вироби та частини виробів, які виникли в результаті демонтажу, які вийшли із вживання обладнання, яке втратило експлуатаційну цінність внаслідок фізичного та/або морального зносу, виготовлені з вуглецевої сталі, списані постачальником у відповідності з актами списання, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями по мірі готовності товару до передачі покупцю.

Моментом передачі товару вважається підписання сторонами акту приймання - передачі із зазначенням кількості товару, його характеристик та джерел походження (пункт 2.5 договору).

Згідно з пунктом 2.6 договору загальний об'єм поставок складає п'ятдесят тон.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна товару складає 850.00 грн. за одну тону товару, без ПДВ.

Пунктом 3.2 договору сторони визначили відстрочку оплати товару після фактичної передачі товару - 5 днів.

Згідно з пунктом 3.3 договору форма оплати - розрахунки за поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку протягом 5 банківських днів.

Відповідно до пункту 4.3 договору за порушення строку оплати, встановленого пунктом 3.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Згідно з пунктом 7.5 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року.

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на суму 23 349.50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 282 від 29 жовтня 2012 року, № 289 від 05 листопада 2012 року, № 331 від 17 грудня 2012 року, № 339 від 21 грудня 2012 року, № 99 від 25 березня 2013 року та актами приймання - передачі від 29 жовтня 2012 року, від 05 листопада 2012 року, від 17 грудня 2012 року, від 21 грудня 2012 року, від 25 березня 2013 року (а.с. 12-25).

Також на вказану суму відповідачу було виставлено рахунки № 580 від 29 жовтня 2012 року, № 683 від 17 грудня 2012 року, № 713 від 21 грудня 2012 року, № 156 від 25 березня 2013 року (а.с. 26-29).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином та сплатив лише частину вартості товару в сумі 11 917.00 грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем складає 11 432.50 грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Вказане з'явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Фотон» із даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалося, 29 жовтня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Фотон» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Втормет» (покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 06, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - своєчасно оплатити та прийняти товар - вироби та частини виробів, які виникли в результаті демонтажу, які вийшли із вживання обладнання, яке втратило експлуатаційну цінність внаслідок фізичного та/або морального зносу, виготовлені з вуглецевої сталі, списані постачальником у відповідності з актами списання, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 9-10) .

Так, позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на суму 23 349.50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 282 від 29 жовтня 2012 року, № 289 від 05 листопада 2012 року, № 331 від 17 грудня 2012 року, № 339 від 21 грудня 2012 року, № 99 від 25 березня 2013 року та актами приймання - передачі від 29 жовтня 2012 року, від 05 листопада 2012 року, від 17 грудня 2012 року, від 21 грудня 2012 року, від 25 березня 2013 року (а.с. 12-25).

Також на вказану суму відповідачу було виставлено рахунки № 580 від 29 жовтня 2012 року, № 683 від 17 грудня 2012 року, № 713 від 21 грудня 2012 року, № 156 від 25 березня 2013 року (а.с. 26-29).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином та сплатив лише частину вартості товару в сумі 11 917.00 грн., у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем складає 11 432.50 грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Факт поставки товару та наявність заборгованості представником відповідача не оспорювався.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, взяв на себе зобов'язання щодо оплати його вартості, однак воно належним чином виконано не було.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем також підтверджується його підписом в акті звірення взаєморозрахунків станом на 25 березня 2013 року (а.с. 11).

Доказів сплати заборгованості за отриманий товар відповідачем суду не представлено.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 11 432 .50 грн. заборгованості за отриманий товар.

Крім того, представник позивача просив суд стягнути з відповідача крім суми заборгованості пеню в сумі 559.00 грн. за період з 25 березня 2013 року по 25 липня 2013 року.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.3 договору за порушення строку оплати, встановленого пунктом 3.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що позивачем в порушення умов договору купівлі - продажу № 06 від 29 жовтня 2012 року початком періоду нарахування пені визначено дату 25 березня 2013 року, тоді як згідно з пунктом 3.3 договору форма оплати - розрахунки за поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку протягом 5 банківських днів.

Отже враховуючи викладене та те, що останній рахунок був виставлений постачальником 25 березня 2013 року відлік нарахування повинен бути здійснений з 31 березня 2013 року.

Таким чином, при здійсненні перерахунку судом (а.с. 63) встановлено, що сума пені складає 535.29 грн. за період з 31 березня 2013 року по 25 липня 2013 року. Отже, в стягненні 23.71 грн. слід відмовити.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 30 серпня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Втормет» (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, р/р 26003324171 у Сімферопольської філії ПАТ «Марфін банк», МФО 328168, ЄДРПОУ 37594659) на користь публічного акціонерного товариства «Фотон» (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, р/р 26000060725745 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 25128758) заборгованість в розмірі 11 432.59 грн., пеню в розмірі 535.29 грн. та 1 717.53 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Втормет» на користь публічного акціонерного товариства «Фотон» пені в сумі 23.71 грн. - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська