Рішення

від 20.08.2013 по справі 910/10594/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10594/13 20.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група

морепродуктів"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус - Парк"

про стягнення 10 854, 81 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Токарев Г.Я. (дов. б/н від 10.10.2013 р.

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус - Парк" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 10854, 81 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 64с від 31.01.2013 року, також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10594/13, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року судом відкладено розгляд справи на 30.07.2013 року, у зв'язку з неналежним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.

Із поданого позивачем в матеріали справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що місцезнаходження відповідача: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського буд. 119. Враховуючи, що позивачем в позовній заяві зазначена інша адреса місцезнаходження відповідача - 04053, м. Київ, вул. Воровського, 3, суд дійшов висновку, що про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений не був, відповідно розгляд справи судом відкладено у зв'язку з необхідністю належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/10594/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/10594/13 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 20.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/10594/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.2013 року не з'явився, про свою відтніть суд не повідомив, вимоги ухвали суд від 30.07.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за юридичною адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ.

Представником позивача надані усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником позивача на вимоги ухвали суду надано оригінали документів копії яких додані до матеріалів справи для огляду в судовому засіданні.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 року між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 64с (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач на протязі терміну дії договору зобов'язується передати у власність, а відповідач зобов'язується прийняти товар та сплачувати його вартість на умовах та у порядку визначених договором.

Згідно п. 3.2. договору, момент переходу права власності на товар до відповідача і, відповідно, ризиків, яких може зазнати товар, є момент підписання відповідачем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Відповідно п. 4.1. договору, вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару згідно відповідних видаткових накладних на протязі всього терміну дії даного договору.

Згідно п. 4.3. договору, відповідач зобов'язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок позивача протягом 14 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Відповідно 4.5. договору, у випадку порушення відповідачем п.4.3. договору більше ніж на 25 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50% несплаченої вартості переданого відповідачу товару.

На твердження позивача в позовній заяві позивач передав відповідачу товар на загальну суму 12327, 72 грн., що підтверджує видаткові накладні копії яких додані до позовної заяви.

На твердження позивача у позовній заяві відповідачем була виконана часткова оплата за поставлений товар у розмірі 5091, 18 грн. За твердженням позивача з урахуванням часткової оплати заборгованості відповідачем, борг за поставлений товар складає 7236, 54 грн. та на час подання позовної заяви (28.05..2013 року) не сплачена.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3618, 27 грн. штрафних санкцій за порушення строків оплати грошових коштів за поставлений товар.

Отже станом на момент подання позовної заяви (28.05.2013 року) та вирішення строку (20.08.2013 року)загальна сума заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 64с від 31.01.2013 року складає 10854, 81 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Міжнародна група морепродуктів» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір купівлі-продажу № 64с від 31.01.2013 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу № 64с від 31.01.2013 р. поставлено відповідачу товар на суму 12327, 72 грн., що підтверджують видаткові накладні копії яких додані до позовної заяви. Відповідачем оплата товару виконана частково на суму 5091, 18 грн. що підтверджує позивач у позовній заяві. Отже, заборгованість відповідача за поставлений йому позивачем товар, станом на момент вирішення справи (20.08.2013 року) становить 7236, 54 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не подано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 7236, 54 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на момент винесення рішення за договором в сумі 7236, 54 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.3. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 7236, 54 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Станом на 04.03.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 1592, 82 грн., станом на 11.03.2013 року - 3828, 75 грн., станом на 17.03.2013 року - 7236, 54 грн.

Позивач також просить стягнути 50% штрафу за несвоєчасну оплату поставленої продукції.

Відповідно 4.5. договору, у випадку порушення відповідачем п.4.3. договору більше ніж на 25 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50% несплаченої вартості переданого відповідачу товару.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності до п. 66 Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, яке затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року №888 (далі по тексту - Положення), за безпідставну відмову від акцепту платіжної вимоги (повністю чи частково), а також за ухилення від оплати продукції при інших формах розрахунків покупець (платник) сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків суми, від уплати якої він відмовився чи ухилився.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР"№1545-ХІІ від 12.09.1991р. встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" зазначено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Конституцією, є чинними в частині, що не суперечить їй (ст. 1 розділу XV Конституції). У зв'язку з цим при розгляді справи суд може на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" застосувати нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.

З огляду на вищевикладене та на те, що розмір штрафу за несвоєчасну оплату поставленого товару встановлено законодавством, а саме п. 66 Положення, враховуючи прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати поставленого товару, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% за прострочення оплати товару, що становить 361, 82 грн. (7236, 54 * 5 %), а отже позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Міжнародна група морепродуктів» є обґрунтованими, доведеними належними доказами частково, і відповідно підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача покладається 1187,14 грн. судового збору (69%), а на позивача 533, 36 грн. судового збору (31%).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-парк" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119; код ЄДРПОУ 38204419; з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Приватного підприємства «Міжнародна група морепродуктів» (01021, м. Київ, вул.. Кловський узвіз, 11; код ЄДРПОУ 32248136) 7236 (сім тисяч двісті тридцять шість) грн. 54 коп. основного боргу, 361 (триста шістдесят одну) грн. 82 коп. штрафу та 1187, 14 (одна тисяча вісімдесят сім) грн. 14 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.13 року.

Суддя Г.П. Бондаренко