Рішення

від 27.08.2013 по справі 904/4983/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.13р. Справа № 904/4983/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ", м. Одеса

до Приватного підприємства "БУДМОНТАЖТЕХНОЛОГІЇ", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення 41 018,98 грн. заборгованості за угодою (договором) на постачання будівельних матеріалів

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Від позивача: Стрижак Є.Ю., довіреність № 040613/01 від 04.06.2013 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" звернулось до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Приватного підприємства "БУДМОНТАЖТЕХНОЛОГІЇ" суму основного боргу у розмірі 33 998,58 грн., 3 005,50 грн. - пені, 615,90 грн. - 3% річних та 3 399,00 грн. - витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором на постачання матеріалів будівельного призначення № СФ0912/01 від 17.09.2012р. щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи .

В ході розгляду справи встановлено що, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 16782840 станом на 09.07.2013р. юридичною адресою Відповідача є: 53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Чехова, буд. 1 кв. 9.

На підставі цього ухвали суду надсилались Приватному підприємству "БУДМОНТАЖТЕХНОЛОГІЇ" за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Чехова, 9, зазначеною в позовній заяві та 53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Чехова, буд. 1 кв. 9 зазначеною в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копіями з реєстрів поштових відправлень суду № 9 від 01.07.2013р., № 248 від 30.07.2013р. та № 94 від 13.08.2013р. (а.с. 73-75).

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, судом у повному обсязі виконано приписи Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення сторін про дату та час судового засідання у справі шляхом направлення ухвал рекомендованими листами на адресу відповідача, зазначену в матеріалах справи.

При цьому, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку ухвали суду (відмова від її прийняття, нез'явлення до поштового відділення після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає суду підстав вважати що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в господарському суді.

В судовому засіданні 29.07.2013р. розгляд справи відкладався до 12.08.2013р., 12.08.2013р. розгляд справи відкладався до 27.08.2013р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 27.08.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший дім" (далі - Постачальник, Позивач) та Приватне підприємство "БУДМОНТАЖТЕХНОЛОГІЇ" (далі - Покупець, Відповідач) уклали між собою договір про постачання матеріалів будівельного призначення № СФ0912/01 (далі - Договір), у відповідності до умов даного договору Постачальник, на підставі заявки Покупця, зобов'язується передати у власність Покупця матеріали будівельного призначення, а саме матеріали асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках-фактури (надалі рахунок-фактура), що надані Постачальником та являють собою невід'ємну частину даного договору (надалі матеріали, що зазначені в рахунках-фактурах - Товар), а покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, замовлення Покупця на поставку товарів обов'язкові для Постачальника. Замовлення можуть надаватись Постачальнику в письмовій формі, засобами поштового, факсимільного зв'язку, по електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для Покупця та Постачальника. У заявці має бути зазначена кількість, асортиментний перелік Товару та, в разі необхідності, місце поставки товару.

В підтвердження прийняття замовлення Постачальник, протягом 2-х банківських днів надає Покупцю відповідний рахунок-фактуру (п. 2.2. Договору).

Датою поставки товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній (п. 2.5. Договору).

Пунктом. 3.1. Договору встановлено, що загальна сума Договору визначається сумою вартості всіх окремих постачань на підставі відвантажувальних документів Постачальника в період дії даного Договору.

Вартість товару вказується в рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною даного Договору і діє на момент відвантаження Товару. Ціни включають вартість товару, тари, упакування й маркування, ПДВ. Транспортні витрати, у випадку доставки товару Постачальником за адресою вказаною покупцем, також включаються у вартість Товарів. Ціни вказуються в накладних і рахунках-фактурах, а в необхідних випадках, також у відповідних протоколах узгодження цін (протоколи стають невід'ємними частинами даного Договору). Накладна на кожну окрему партію Товару, що поставляється за даним Договором, визначає вартість кожної окремої партії Товару в цілому. Ціна Товару, визначається виходячи з домовленості сторін (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору Покупець оплачує кожну поставлену партію Товару не пізніше 10 календарних днів з дати поставки. При здійсненні платежу, Покупець, у графі "призначення платежу" платіжного документа, повинен посилатися на номер та дату рахунку - фактури, на підставі якого здійснюється платіж.

Згідно п. 4.4. Договору постачання Товару і його прийняття оформлюється в накладній на відвантаження Товару, що підписується уповноваженими представниками сторін. Повноваження представника Покупця повинні бути підтверджені дорученням.

Пунктом 8.5. Договору встановлено, що даний договір набирає сили з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2012р.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, здійснив поставку продукції за Договором на загальну суму 33 998,58 грн., що підтверджується рахунком-фактури № С-ПД-0657 від 27.09.2012р. на суму 33 998,58 грн. та видатковою накладною № С-ПД-0657/001 від 10.10.2012р. на суму 33 998,58 грн., дана видаткова накладна підписана повноважним представником відповідача Веселовим Олексієм Вікторовичем (довіреність № 18 від 10.10.2012р.) та скріплена печаткою підприємства відповідача.

Відповідач поставлений товар не оплатив.

Позивачем на адресу Відповідача направлені претензії № 1 від 05.11.2012р. та № 2 від 19.11.2012р. (а.с. 35, 38), направлення претензій підтверджується фіскальним чеком № 2319 від 05.11.2012р., опис від 05.11.2012р. (а.с. 36-37) та фіскальний чек № 8285 від 19.11.2012р. (39-40).

Відповіді на претензії Відповідач не надав, суму боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач на теперішній час розрахунків за поставлений товар не провів, суму заборгованості не погасив, доводи Позивача належними доказами не спростував.

За наведеного, є правомірними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 33 998,58 грн.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 3 005,50 грн. за період з 22.10.2012р. по 31.05.2013р. та 3% річних - 615,90 грн. за період з 22.10.2012р. по 51.05.2013р.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого періоду не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі що умова договору про оплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2. при порушенні Покупцем строків оплати Товару визначених п. 3.3. Договору, Покупець, на першу вимогу Постачальника, повинен сплатити Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який платиться пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення платежу від дати поставки Товару.

Перевіривши розрахунки надані Позивачем, судом встановлено, що пеня нарахована не вірно - за весь період прострочення оплати - з 22.10.2012р. по 31.05.2013р.

Однак, суд зазначає, що відносно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду . Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін . Необхідно також мати на увазі, що умова п.5.2 договору про оплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого , ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку , за який нараховуються штрафні санкції.

З врахуванням викладеного розмір пені слід розраховувати з 22.10.2012р. по 22.04.2013р., що становить 2 556,88 грн. та підлягає до стягнення з Відповідача.

В частині стягнення 448,62 грн. пені слід відмовити.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних за період з 22.10.2012р. по 31.05.2013р. включно становлять 615,90 грн. та підлягають до стягнення.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з Відповідача на користь Позивача основного боргу у розмірі 33 998,58 грн., пені - 2 556,88 грн., інфляційних втрат - 615,90 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3 399,00 грн. - витрат на правову допомогу.

Свої вимоги в цій частині обґрунтовує тим, що для захисту своїх прав в суді відповідач вимушений був укласти договір про надання юридичних послуг з адвокатом. Та за цим договором вартість наданих адвокатських послуг склала 3 399,00грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат відноситься і оплата послуг адвоката, які визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру" (ч.3. ст. 48 ГПК України)

В контексті цих норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно п.6.3. Постанови Пленуму ВГСУ від21.02.2013р. № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат , як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката , виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в обґрунтування понесення витрат на адвокатські послуги надав копію Договору про надання адвокатських послуг від 01.01.2013р., укладеного між ТОВ «Перший дім» та Надоняном Єдуардом Валерійовичем, який діє на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 1240.(а.с.41) та Акт виконаних робіт № 15/4 від 26.12.2012р. (а.с.42).

Суд не приймає в якості доказу вищезазначений Акт, оскільки він підписаний сторонами у 2012р . містить посилання на виконання робіт по Договору від 18.06.2012р . та не може свідчити про виконання робіт по Договору, укладеному сторонами у 2013р .

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з положень ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем не надано ні копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, ні Акту виконаних робіт по Договору на виконання адвокатських послуг від 01.01.13р., ні доказів оплати по цьому Договору від 01.01.13р. у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача витрат позивача на оплату адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "БУДМОНТАЖТЕХНОЛОГІЇ" (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Чехова, б. 1, кв. 9; код ЄДРПОУ 35184327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" (65125, м. Одеса, вул. Осіпова, 10; код ЄДРПОУ 35116943) 33 998,58 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 58 коп.) - основного боргу; 615,90 грн. (шістсот п'ятнадцять грн. 90 коп.) - 3% річних; 2 556,88 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість грн. 88 коп.) - пені; 1 559,12 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять грн. 12 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В частині стягнення пені у сумі 448,62 грн. відмовити.

В частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 30.08.2013р.