Рішення

від 20.08.2013 по справі 910/10217/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10217/13 20.08.13

За позовом Приватного підприємства "Система Оптимум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторні прилади та

технології"

про стягнення 8 000,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Кудрань М.М. (дов. б/н від 15.10.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Система Оптимум" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторні прилади та технології" (далі по тексту - відповідач) про стягнення основної заборгованості у розмірі 8 000,00 грн. заборгованості за поставку товару - блендера WARING801OS в травні 2012 року за усною домовленістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10217/13, розгляд справи призначено на 25.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 25.06.2013 року судом відкладено розгляд справи на 30.07.2013 року, у зв'язку з необхідністю належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем витягу з ЄДРПОУ адреса відповідача не співпадає з адресою, на яку надсилалася кореспонденція судом, відповідно відповідач був повідомлений про розгляд справи неналежним чином. Враховуючи зазначене, суд прийшов висновку щодо необхідності належного повідомлення відповідача про місце та час розгляду справи за юридичною адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ, а саме 02152, м. Київ, вул. Бучми, 5-а.

30.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подані документи по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/10217/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/10217/13 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 20.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/10217/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання від 20.08.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за юридичною адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено усну домовленість про поставку блендера WARING 8010S (далі по тексту - усна домовленість).

Відповідно до умов усної домовленості, відповідач зобов'язувався поставити товар, а позивач прийняти його та оплатити його вартість.

14 травня 2012 року відповідачем було направлено позивачу рахунок на оплату № ЛПТ00000456 від 14 травня 2012 року, відповідно до якого відповідач зобов'язувався поставити блендер WARING 8010S, а позивач зобов'язувався оплатити 14040, 00 грн.

23 травня 2012 року позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 14040, 00 грн. як попередньої оплати за блендер згідно рах. № 456 від 14\05\12 року.

03 серпня 2012 року відповідно рахунку на оплату № ЛПТ0000772 від 03.08.2012 року, видаткової накладної № 423 від 03.08.2012 року відповідачем було поставлено позивачу блендер WARING 800S, замість оплаченої моделі блендера WARING 8010S. Вартість блендеру WARING 800S складає 4365, 00 грн.

На твердження позивача, їм було погоджено та прийнято блендер WARING 800S вартістю 4365, 00 грн., що також підтверджують печатки позивача та підписи уповноважених осіб на видатковій накладній № 423 від 03.08.2012 року.

16 січня 2013 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення заборгованості у розмірі 8802, 00 грн. Відповідно банківської виписки станом на 18.01.2013 року, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 802, 00 грн. як часткове повернення коштів згідно акту звірки на 31.12.12 року. Таким чином станом на 18.01.2013 року заборгованість відповідача складала 8000, 00 грн.

12.03.2013 року на поштову адресу відповідача було направлено претензію-вимогу про сплату заборгованості, в якій позивач просив невідкладно перерахувати суму боргу 8000, 00 грн. на свій розрахунковий рахунок. Факт отримання претензії підтверджує поштове повідомлення про вручення поштового повідомлення 04516720. На твердження позивача відповідачем не було здійснено оплати заборгованості або надано відповіді на зазначену претензію-вимогу.

Отже станом на момент подання позовної заяви (18.04.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 8000, 00 грн. за непоставлений по передплаті товар.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Система Оптимум» з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою усна домовленість на поставку блендера WARING 8010S є усним договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до усної домовленості на поставку блендера WARING 8010S, рахунку на оплату № ЛПТ00000456 від 14.05.2012 року перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 14040, 00 грн., що підтверджує банківська виписка станом на 13.05.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, 16.01.2013 року позивач просив повернути відповідачу заборгованість за попередню оплату товару у розмірі 8, 802, 00 грн. Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання та повернуто 802, 00 грн., що підтверджується банківською випискою станом на 18.01.2013 року.

12.03.2013 року позивач повторно звернувся до відповідача з просив невідкладно перерахувати суму боргу 8000, 00 грн. на свій розрахунковий рахунок. З моменту пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення грошових коштів передплати за усною домовленістю, зобов'язання відповідача щодо поставки товару за усною домовленістю змінилося на зобов'язання по поверненню коштів передплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що лист позивача про повернення коштів передплати отримано відповідачем 18.03.2013 року відповідач зобов'язаний був повернути грошові кошти в розмірі 8000, 00 грн. протягом 7 -ми днів з моменту пред'явлення вимоги, тобто до 25.03.2013 року включно. Як встановлено судом, грошові кошти передплати в розмірі 8000, 00 грн. протягом 7 -ми днів з моменту пред'явлення вимоги повернуті відповідачем не були.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що попередньо оплачений товар за контрактом поставлений позивачу відповідачем не був, а було поставлено товар вартістю нижче на 8802, 00 грн. грошові кошти в розмірі 8802, 00 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави, і відповідно підлягають поверненню позивачу.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (18.04.2013 р.) та вирішення спору (20.08.2013 р.) заборгованість відповідача перед позивачем складає 8000, 00 грн., враховуючи повернуті 21.01.2013 року відповідачем 802, 00 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 8000, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності заборгованості у відповідача по поверненню авансових виплат позивачу за усною домовленістю щодо поставки у розмірі 8000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зазначеного зобов'язання є таким, що настав у відповідності до ст. 530 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 8000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на адвокатські послуги у розмірі 1500, 00 грн. за договором про надання правових послуг № 03/01 від 03.01.13 року.

Судом встановлено, що 01 січня 2013 року між позивачем (далі за текстом - клієнт) та Адвокатом фізичною особою-підприємцем Мацепурой В.С. (далі за текстом - адвокат) було укладено договір № 03/01 про надання правових послуг (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1. якого, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання: по наданню правової допомоги та представництву інтересів підприємства-клієнта, його працівників та службових осіб у кримінальних провадженнях на усіх стадіях кримінального процесу та справах про адміністративні правопорушення, що стосується господарської діяльності підприємства; у відповідальності до ст. 42-46 КПК України, ст.. 241 КПАП, адвокат користується усіма правами захисника і представника у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення; представляти інтереси у місцевих та апеляційних господарських судах, Вищому господарському суді України, у окружних адміністративних та апеляційних адміністративних судах, Вищому адміністративному суді України, ВСУ, інших судових, контролюючих та правоохоронних органів, організаціях, підприємствах та установах незалежно від форм власності з усіма правами сторони в процесі, передбачених ст.. 22 ГПК України, КпАП, ЦПК України, в тому числі подавати та підписувати позовні заяви, заяви та клопотання, апеляційні та касаційні скарги, подавати, підписувати та отримувати інші процесуальні документи, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог ат їх підстави, змінювати предмет позову, відмовлятися від заявлених вимог, повністю або частково, укладати та підписувати мирові угоди, завіряти документи та матеріали, оскаржувати судові рішення; здійснювати захист та представляти інтереси клієнта, як платника податків у стосунках с податковими та іншими контролюючими органами на підставі ст.. 17-19 ПК України, ст. 19-20 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» з правами, визначеними цими Законами, в тому числі: бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, підписувати їх із застереженням, подавати контролюючому органу письмові відповіді та заперечення, оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів, посадових осіб

Відповідно п. 3 договору, оплата за дані послуги проводиться за домовленістю сторін. Що може бути оформлено додатком до договору, або шляхом погодження рахунку чи підписанням акту виконаних робіт і проводиться у готівковий або безготівковий формі.

Згідно п. 4. Договору клієнт відшкодовує фактичні витрати адвоката, що понесені ним при виконанні зобов'язань за даним договором.

З матеріалів вбачається, що за надані по договору послуги клієнт сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 1 500,00 грн., що підтверджується рахунком № 03\01-1-01 на оплату юридичних, консультаційних та адвокатських послуг, платіжним дорученням № 3164 від 25.07.2013 року копія якої наявна в матеріалах справи.

У відповідності з пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 4.03.1998р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи". У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, зважаючи на тривалість розгляду і складність справи (справа не є складною, представник позивача у судових засіадннях 25.06.2013 року та 20.08.2013 року був не адвокат Мацепура В.С., а адвокат участі у справі не приймав), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених колієнтом судових витрат за отримання адвокатських послуг в сумі 1 500,00 грн. підлягають задоволенню у розмірі 1000, 00 грн., що є співрозмірним з ціною позову та необхідними розумними витратами на надання адвокатської допомоги у даній справі.

З атаких обставин, судові витрати позивача в сумі 2 720, 50 грн. (1 720, 50 судового збору та 1 000, 00 грн. витрат за послуги адвоката) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Система Оптимум» підлягають повному задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторні прилади та технології" (02152, м. Київ, вул.. Бучми, буд. 5-А, код ЄДРПОУ - 36657508; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Приватного підприємства «Система Оптимум» (79066, м. Львів, вул. Грунтова, 1, код ЄДРПОУ - 35774875) 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. передплати за усною домовленістю, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору та 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко