Рішення

від 20.08.2013 по справі 910/10070/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10070/13 20.08.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-Земельний фонд"

про стягнення 173 742,31 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Гузенко М.Ю. (дов. б/н від 06.01.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-Земельний фонд" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 173 742,31 грн. заборгованості за договором поставки товару № 21-05-03/2012 від 21.05.2013 року, з яких 168744, 00 грн. основного боргу, 4998, 31 грн. 3% річних та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10070/13, розгляд справи призначено на 25.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року судом відкладено розгляд справи на 30.07.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/10070/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/10070/13 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 20.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/10070/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.2013 року не з'явився, про свою відтніть суд не повідомив, вимоги ухвали суд від 30.07.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав документи по справі, а саме довідку про відстуність аналогічного спору, витяги з ЄДРПОУ на відповідача відповідно якого, адреса відповідача вказана в витягу з ЄДРПОУ є такою ж, як вказана позивачем у позовній заяві, а саме 1033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2012 року між позивачем (постачальник - за договором) та відповідачем (за договором - покупець) укладено договір поставки товару № 21-05-03\2012 (далі по тексту - договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), позивач зобов'язується поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно п. 3.2. договору, відповідач здійснює розрахунок з позивачем за поставлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача.

Пунктом 3.5. договору, відповідач здійснює оплату за поставлений товар, шляхом перерахування 100% загальної вартості поставленого товару протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору обома сторонами.

Відповідно п. 4.1.1. договору, позивач зобов'язаний поставити товар передбачений в договорі, відповідно п. 4.2.1. договору, відповідач зобов'язаний оплатити вартість поставленого товар відповідно умов договору.

Згідно п. 7 договору, договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2012 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно специфікації № 1 до договору поставки товару № 21-05-03\2012 від 21.05.2012 року, рахунку-фактури № СФ-0000055 від 16.05.2012 року та видаткової накладної № РН-0000029 від 21.05.2012 року відповідачу було поставлено товар на загальну вартість - 168744, 00 грн.

Відповідачем не було виконано своїх зобов'язань, щодо сплати грошових коштів за поставлений товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 168744, 00 грн.

Позивачем 13.12.2012 року на поштову адресу відповідача було направлено претензію вих. № 172 від 11.12.2012 року про порушення умов договорів поставки товару. Відповідно п. 5 даної претензії позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за поставлений товар у розмірі 168744, 00 грн. Позивач просив терміново перемахувати на рахунок суму заборгованості. На твердження позивача на дану претензію відповідач не відповів, заборгованість у розмірі 168744, 00 грн. не сплатив.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4998, 31 грн. 3% річних за період з 21.05.2012 року по 16.05.2013 року.

За твердженням позивача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки товару № 21-05-03\2012 від 21.05.2012 року складає 173742, 31 грн. та на момент подання позову (16.05.2013 р.) відповідачем не сплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд" підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поставки товару № 21-05-03\2012 від 21.05.2012 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, умов договору поставки товару № 21-05-03\2012 від 21.05.2012 року, специфікації № 1 до договору поставки товару № 21-05-03\2012 від 21.05.2012 року здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 168744, 00 грн. Даний факт підтверджує видаткова накладна № РН-0000029 від 21.05.2012 року.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують видаткова накладна № РН-0000029 від 21.05.2012 року скріплена печатками та підписана уповноваженими особами двох сторін, на загальну суму 168744, 00 грн.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, сплатив грошові кошти за поставлений товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 168744, 00 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (16.05.2013 року) та вирішення спору (20.08.2013 р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 168744, 00 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору поставки товару № 21-05-03\2012 від 21.05.2012 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 168744, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки товару № 21-05-03\2012 від 21.05.2012 року в сумі 168744, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару відповідно п. 3.5 договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 168744, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з 21.05.2012 року по 16.05.2013 року в розмірі 4998, 31 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в матеріалах справи розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ Земельний фонд" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1 оф. 600, код ЄДРПОУ - 37634984; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7 , код ЄДРПОУ - 25595336) 168744 (сто шістдесят вісім тисяч сімсот сорок чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 4998 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 31 коп. 3 % річних та судовий збір у розмірі 3474 (три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 85 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко