Справа № 122/15099/13-ц
Провадження по справі 2/122/1267/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі Головуючого - судді Домнікової М.В., при секретарі Шерет Ф.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України про стягнення вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом і просила стягнути з відповідача - Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України вихідну допомогу в сумі 2670,18 грн., компенсацію за 87 днів невикористаних відпусток у сумі 6579,38 грн., зобов'язати відповідача здійснити розрахунок і сплатити позивачці середній заробіток за час затримки виплат належних сум при звільненні за період з 29.12.2012 р. по день фактичного розрахунку, зобов'язати відповідача здійснити розрахунок і сплатити позивачці компенсацію (індексацію) за кожен місяць затримки відповідно з індексом споживчих цін. Позов мотивовано тим, що 29.12.2012 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України звільнена з Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України. Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Проте, в день звільнення і до теперішнього часу, всупереч вимогам статті 116 КЗпП України, їй не виплачено компенсацію за невикористані дні відпусток, а також не виплачено вихідну допомогу. Крім того відповідач письмово не повідомив позивачку про нараховані суми, що належать їй до сплати при звільненні, у зв'язку з чим 21.01.2013 року позивачка звернулася до відповідача з претензією На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача - Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України вказані вище суми.
Ухвалою суду від 13.05.2013 року задоволено заяву ОСОБА_1 про залишення позовних вимог без розгляду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного закладу "Кримська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства Охорони здоров'я України про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок і сплатити позивачці середній заробіток за час затримки виплат належних сум при звільненні за період з 29.12.2012 р. по день фактичного розрахунку, зобов'язання відповідача здійснити розрахунок і сплатити позивачці компенсацію (індексацію) за кожен місяць затримки відповідно з індексом споживчих цін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Кримська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства Охорони здоров'я України про стягнення заборгованості по заробітній платі залишені без розгляду.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити за мотивами, наведеними у позовній заяві, та просила поновити строк звернення до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги, у зв'язку з його пропуском з поважних причин, а саме у зв'язку з тим, що відповідач обіцяв сплатити суму заборгованості добровільно, розрахунок заборгованості був здійснений несвоєчасно а саме - 31.01.2013 року (л.с. 7). Крім того, позивачка зверталася до суду за захистом свого порушеного права, але в наказному провадженні. Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.02.2013 року позивачці було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з Державного закладу "Кримська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства Охорони здоров'я України компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердила доводи клопотання про поновлення строку позивачки.
У судовому засіданні представник відповідача позов визнала частково, пояснила, що коштів виділених Міністерством Охорони Здоров'я України хватило для здійснення повного розрахунку лише із частиною працівників, звільнених у зв'язку з ліквідацією станції. Компенсація за невикористану відпустку а також вихідна допомога ОСОБА_1 дійсно не була сплачена, проте коштів на це Станція не має, про наявність заборгованості ними повідомлялося розпорядника коштів - Міністерство Охорони Здоров'я України, але до теперішнього часу гроші не отримані.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що строк для звернення до суду підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом № 21 по СЕС ст. Сімферополь від 30.03.1973 року ОСОБА_1 прийнято на посаду помічника санітарного лікаря промвідділу з 02.04.1973 року. Наказом №56 по СЕС Кримського відділення від 03.10.1975 року у зв'язку з укладенням шлюбу змінено прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 На підставі наказу №74-ОК від 28.12.2012 року (а.с. 5) позивача ОСОБА_1 з 29.12.2012 року було звільнено з посади чергового помічника лікаря епідеміолога згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства Охорони Здоров'я України. Зазначені обставини також підтверджуються копією трудової книжки ОСОБА_1 (л.с. 6).
Згідно з розрахунком, наявним в довідці №44 від 31.01.2013року (л.с.7), сума вихідної допомоги ОСОБА_1 складає 2670,18 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят гривень 18 коп.). Загальна кількість днів невикористаних відпусток складає 87 календарних днів, що підлягає компенсації в розмірі 6579,38 грн. (шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 38 коп.).
Зазначені суми по теперішній час ОСОБА_1 не виплачені, що визнається сторонами.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Частиною 1 статті 61 встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до частин 1-2 статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Пунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2004 року «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» визначено, що оплата а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодаввством, відноситься до фонду додаткової заробітної плати, який є частиною фонду заробітної плати., тому строк для звернення до суду з позовом про стягнення суми компенсації за дні невикористаних відпусток визначено у частині 2 статті 233 КЗПП України.
Пунктом 3.8 вищезазначеної інструкції визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Оскільки розрахунок з позивачем відбувся 29 грудня 2012 року, у день звільнення з підприємства - що встановлено у судовому засіданні, то позивачем пропущений тримісячний строк для звернення до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги.
Судом встановлено, що розрахунок суми при звільненні був надісланий позивачу лише 12.01.2013 року (л.с. 8), позивачка у визначений законом тримісячний строк звернулася до суду, проте визначила невірний засіб захисту свого порушеного права, що підтверджується ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.02.2013 року якою їй було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Вищезазначену ухвалу суду позивачка отримала лише 15.03.2013 року, у зв'язку з чим суд вважає можливим поновити цей строк, згідно з вимогами статті 234 КЗпП України, через його пропуск з поважних причин.
При ухваленні рішення відповідач не ліквідований, обов'язок розрахунку за належними працівникові платежами покладена законом саме на власника, з яким працівник перебував у трудових відносинах, відповідно до статті 47 КЗпП України.
За таких обставин вимоги позову про стягнення вказаної суми з відповідача - Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Судові витрати, а саме розмір судового збору за розгляд судами позовів майнового характеру - 229 грн. 40 коп. суд стягує з Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України який необхідно сплатити на розрахунковий рахунок: 31215206700003, отримувач: УДКСУ у м. Сімферополі (Залізничний район м. Сімферополя), код платежу - 22030001, ЄДРПОУ - 38040558, банк одержувача - ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО - 824026 із зарахуванням даної суми до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
На підставі статей 47, 116, 232-234 КЗпП України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовними вимогами до Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України про стягнення вихідної допомоги.
Позов ОСОБА_1 до Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України про стягнення суми вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку- задовольнити.
Стягнути з Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код 20746730) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вихідну допомогу у сумі 2670 грн. 18 коп. ( дві тисячі шістсот сімдесят гривень 18 коп. ).
Стягнути з Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код 20746730) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за невикористану відпустку у сумі 6579 грн. 38 коп. ( шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 38 коп. ).
Стягнути з Державного закладу "Кримська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Придніпровській залізниці" Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код 20746730) на користь Держави судовий збір у сумі 229грн. 40коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим.
Суддя Домнікова М.В.
Суд | Залізничний районний суд м. Сімферополя |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2013 |
Оприлюднено | 05.09.2013 |
Номер документу | 33216369 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Залізничний районний суд м. Сімферополя
Домнікова М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні