Ухвала

від 22.08.2013 по справі 2270/5571/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5571/12

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

позивача - Забєлін В.А., представник на підставі довіреності

відповідача - Петренко Т.Б., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Агро" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Агро" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Арта-Агро» звернулось з позовом до суду до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що має достатньо документів, які підтверджують господарські операції з контрагентами - ТОВ «ТК Вінтрейд», ТОВ «ТД-Імпакт», ТОВ «Аморелі».

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити вимоги викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин позивача з ТОВ "ТК Вінтрейд" за період з 01.05.2009 року по 30.06.2009 року, ТОВ "ТД-Імпакт" за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року та ТОВ "Аморелі" за період з 01.02.2009 року по 31.01.2011 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 1 232 330 грн., а також порушення ст.ст. 3, 4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 985 864 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 232/2301/31208071 від 02.07.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000762301 та № 0000772301 від 13.07.2012 року.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді до складу валових витрат та податкового кредиту включались суми по операціях з поставки засобів захисту рослин, здійснених згідно з укладеними договорами з TOB "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпакт" та ТОВ "Аморелі".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, що господарські відносини позивача з його контрагентами не мали реального характеру та не підтверджені наданими доказами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

02.07.2012 року посадовими особами податкового органу складено акт №232/2301/31208071 (далі - акт перевірки) про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Арта-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «ТК Вінтрейд» за період з 01.05.2009 року по 30.06.2009 року, ТОВ «ТД-Імпакт» за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року та ТОВ «Аморелі» за період з 01.02.2009 року по 31.01.2011 року.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення рішення №00007622301 та №0000772301 від 13.07.2012 року. Так, податковим повідомленням-рішенням №00007622301, у зв'язку з порушенням ст. ст. 3, 4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 073 844 грн., з яких 859075 грн. за основним платежем та 214769 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податковим повідомленням-рішенням № 0000772301, у зв'язку з порушенням ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1 540 413 грн., з яких 1 232 330 грн. за основним платежем та 308083 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, для підтвердження включення витрат за отримані товари до складу валових витрат необхідні належним чином оформлені документи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз.2 п. 2.1 Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відтак, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Отже, факт здійснення господарської операції повинен бути доведений первинними документами, що підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування, та підтверджують добросовісність дій платника податку, що полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальності усіх даних, наведених у документах, що дають право на податковий кредит, а тому наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, підлягають перевірці фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Матеріали справи містять надані позивачем на підтвердження господарських відносин з його контрагентами (ТОВ «ТК Вінтрейд», ТОВ «ТД-Імпакт», ТОВ «Аморелі») ряд документів, а саме податкові накладні, накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні. Проте суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що з вказані документи не підтверджують характер відносин по кожному контрагенту окремо, вид та обсяги постачання товару, деякі документи не місять обов'язкових реквізитів, таких як підписи та печатки. Також позивачем не надано доказів подальшого використання придбаного у контрагентів товару в господарській діяльності (переміщення товару всередині товариства) або його реалізацію. Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи позивач не надав додаткових документів, які б підтверджували факт реальності здійснення господарських операцій.

Таки чином, оцінивши у взаємному зв'язку наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем належним чином не доведено товарність господарських операцій з вищевказаними контрагентами. Посилаючись на протиправність висновків податкового органу, акцентуючи при цьому увагу на наявність у позивача всіх необхідних первинних документів, ТОВ "Арта-Агро" не спростувало у суді належними доказами у справі безтоварний характер господарських операцій, що вчинялись між ним та його контрагентами.

Суд апеляційної інстанції також не бере до уваги постанову від 30.05.2013 року про закриття кримінального провадження №32012240000000022 за ч. 3 ст. 2012 КК України за фактом несплати до бюджету службовими особами ТОВ «Арта-Агро» податків на загальну суму 2 218 194 грн., оскільки по-перше вказана постанова в основному ґрунтується на показах допитаних свідків, а не на досліджених первинних бухгалтерських документах, по-друге вказана постанова не існували на момент розгляду судом першої інстанції спірних правовідносин по суті та прийнятті постанови у справі, при цьому її наявність не змінює правове регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом першої інстанції помилки при вирішенні спору.

Крім того, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Крім того, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Таким чином, обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

Вказана правова позиція також висловлена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено господарські відносини з ТОВ «ТК Вінтрейд», ТОВ «ТД-Імпакт», ТОВ «Аморелі».

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Агро", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 серпня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.