Рішення

від 27.08.2013 по справі 913/2012/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

27 серпня 2013 року Справа № 913/2012/13

Провадження №913/2012/13

За позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

до Приватного підприємства "Інвестиційна група "Донбас Інвест", м. Луганськ

про стягнення 12 767 грн. 37 коп.,

Суддя Седляр О.О.,

Секретар судового засідання Чех Т.М.,

у засіданні суду брали участь:

від заявника - Петрова Г.В., посвідчення від 09.10.2012 № 008308,

від позивача -Лесніков М.В., довіреність від 02.08.2013 № 01/03-31/4766/0/2-13,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Обставини справи: прокурором заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 2536 грн. 49 коп., пені у сумі 547 грн. 90 коп. та плати за фактичне користування орендованим майном у сумі 9591 грн. 98 коп. за договором оренди нежитлового приміщення № 88/03-Л від 01.12.2003 року.

Відповідач в судове засідання жодного разу не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду, про що свідчить поштове повідомлення про надіслання рекомендованої кореспонденції від 15.08.2013.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи .

Заявник та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників заявника та позивача під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

01.12.2003, між виконавчим комітетом Луганської міської ради (Орендарем) та Приватним підприємством "Рантьє"(Орендатором) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 88/03-Л (з урахуванням угод про зміни та доповнення до договору), що належить до комунальної власності територіальної громади (далі за текстом -договір).

Відповідно до умов пункту 1 Додаткової угоди № 4 від 09.02.2011 про зміни та доповнення до договору Приватне підприємство "Рантьє" змінено назву підприємства на Приватне підприємство "Інвестиційна група "Донбас Інвест".

У відповідності з умовами пункту 1.1 договору Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач у справі) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення розташоване, м. Луганськ, парк Дружби народів (за універмагом "Росія") загальною площею 69, 6 кв. м. під розміщення побутового комплексу з обслуговування населення (крім автосервісу та ломбарду).

09.02.2011, сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно з якою п.1.1 договору змінено, а саме замість: "…нежитлове приміщення у парку Дружби народів (за універмагом "Росія"), вказано: "… окремо розташоване нежитлове приміщення за адресою: місто Луганськ, вул. Оборонная, 2і…".

На виконання зазначених вище умов договору позивачем за відповідним актом приймання -передачі, який є додатком № 1 до договору (а.с. 13) було передано, а відповідачем прийняте нерухоме майно, що є предметом договору.

Відповідно до п.3.2 додаткової угоди № 3 до договору сторони домовились, що плата за користування об'єктом оренди з 01.03.2008 з урахуванням індексу інфляції за березень 2008 року становить 1260 грн. 02 коп. а також відповідно до п. 3.4 угоди визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.7 додаткової угоди № 3 сторони визначили порядок оплати за договором оренди щомісяця до 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок позивача.

За період дії договору, а саме з 01.12.2012 по 08.01.2013, за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 2536 грн. 49 коп., яка ним своєчасно сплачена не була.

Вказану суму заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім того, умовами п.п. 4.1.11 та 7.3 вищевказаної угоди № 3 до договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно в повному обсязі, сплачується відповідачем на користь позивача відповідно до вимог чинного законодавства України з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати заборгованості з орендної плати), позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня за період з 01.12.2012 по 31.05.2013 у розмірі 547 грн. 90 коп.

Крім того, відповідно до п. 6.10.укладеної угоди № 3 сторонами передбачено, що при припиненні або розірванні договору, в тому числі у разі відмови позивача від договору, відповідач повинен сплатити позивачеві плату за фактичне користування орендованим майном до його передачі, виходячи з розрахунку розміру орендної плати по цьому договору.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.12.2012 по справі № 2пд/5014/2986/2012, яке набрало законної сили 08.01.2013 договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2012 № 88/03-Л , укладений між сторонами , було розірвано.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не передав приміщення позивачеві, останній звернувся до виконавчої служби для примусового виконання рішення.

Відповідно до акту державного виконавця, нежитлове приміщення загальною площею 69,6 кв. м., розташоване за адресою: м. Луганськ, вул.. Оборонна, 2і було повернуто позивачеві лише 31.05.2013, а тому з врахуванням норм п. 6.10 вищезазначеної угоди позивачем нараховано відповідачеві плату за фактичне користування приміщенням за період з 09.01.2013 по 31.05.2013 у розмірі 9591 грн. 98 коп., яку він теж просить стягнути з відповідача за свою користь.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у засідання суду не прибув.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі виходячи з наступного.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати у розмірі 2536 грн. 49 коп., а тому вимога позивача по стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім суми заборгованості з орендної плати позивачем, на підставі умов п.п. 4.1.11 та 7.3 вищевказаної угоди № 3, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення орендних платежів у розмірі 547 грн. 90 коп.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України), проте правило вказаної норми є загальним і не виключає застосування спеціальних правил Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР щодо обмеження пені за прострочення виконання грошових зобов'язань (аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України у справі № 9/269-04 від 26.01.2006).

Тому позивачем обґрунтовано нарахував та заявив до стягнення, за період з 01.12.2012 по 31.05.2013 пеню у розмірі 547 грн. 90 коп., яка теж підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, умовами п. 6.10 укладеної угоди № 3 сторони домовились, щодо плати за фактичне користування орендованим майном за весь час до його фактичної передачі, виходячи з розрахунку розміру орендної плати по цьому договору.

Матеріали справи свідчать, що договір оренди було розірвано відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 25.12.2012 по справі № 2пд/5014/2986/2012, яке набрало законної сили 08.01.2013, а приміщення було звільнено лише 31.05.2013 , про що свідчить акт державного виконавця, а тому плата за період з 09.01.2013 по 31.05.2013 нарахована позивачем за фактичний час у розмірі 9591 грн. 98 коп. підлягає стягненню з відповідача з огляду на умови укладеного сторонами договору.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інвестиційна група "Донбас Інвест", м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34 А, прим. 4, кім. 2, ідентифікаційний код 32539326 на користь Виконавчого комітету Луганської міської Ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 21796730 заборгованість з орендної плати у розмірі 2536 грн. 49 коп., пеню у розмірі 547 грн. 90 коп., плату за фактичне користування орендованим майном у розмірі 9591 грн. 98 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України .

Дата підписання рішення - 02.09.2013.

Суддя О.О. Седляр