Рішення

від 30.08.2013 по справі 925/1258/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року Справа № 925/1258/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Пузирко О.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом фізичної особи-суб"єкта підприємницької діяльності Різановича Олександра Степановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Імпекс"

про стягнення 72 391,85 грн. (належна ціна позову 72 421,85 грн.)

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги із перевезення вантажів автомобільним транспортом в сумі 69 500,00 грн. на підставі умов укладеного між сторонами договору № 1912-ТР від 18 грудня 2012 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом, 69,50 грн. інфляційних, 485,55 грн. як 3 % річних та 2366,80 грн. пені. У складі судових витрат позивач також простить стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача виправив описку у підрахунку загальної суми позовних вимог, яка за належним розрахунком складає 72 421,85 грн., свої вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в судове засідання жодного разу не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача по справі за наявними документами в порядку ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, надані ним в ході розгляду справи, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

18 грудня 2012 року між сторонами по справі було укладено договір № 1912-ТР про перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с. 24), у відповідності до якого позивач, як перевізник, зобов'язався надавати відповідачу, як замовнику, послуги із доставки вантажів автотранспортом за заявкою відповідача, одержання якої допускається по факсимільному зв'язку (п. 2.1.,3.2 договору).

За умовами договору позивач повинен забезпечити своєчасне подання придатного для перевезення автотранспорту, виконати перевезення до місця призначення вантажу, зазначеному у товарно-транспортній накладній, забезпечити збереження вантажу.

Відповідач повинен визначити маршрут прямування вантажу, застрахувати вантаж за власний рахунок, до прибуття автомобіля позивача повинен запакувати товар, підготувати перевізні документи, пропуски на право проїзду автомобіля, забезпечити якість навантаження товару для упередження його пошкодження.

Вартість послуг перевезення визначається у заявці замовника, яка є невід'ємним додатком до договору. В цю суму входить винагорода позивачу із ПДВ.

За доводами позивача, на виконання умов договору перевезення від 18.12.2012 року та заявок відповідача № 162 від 18.12.2012 року ( а.с. 34), № 4 від 03.01.2012 року (а.с. 39), № 9 від 14.01.2013 року (а.с. 45), №21 від 29.01.2013 року (а.с. 51), № 27 від 11.02.2012 року; № 31 від 15.02.2013 року, № 36 від 21.02.2013 року, № 16 від 23.01.2013 року, (а.с. 71), № 37 від 26.02.2013 року ( а.с. 78), № 41 від 28.02.2013 року ( а.с. 80), він виконав замовлення відповідача на перевезення вантажів на загальну суму вартості цих робіт 202 000,00 грн.

Позивач вказує, що замовлення ним було виконано в точній відповідності до вказівок відповідача, доставка товару у пункти призначення підтверджується складеними міжнародними товарно-транспортними накладними та актами здачі-приймання виконаних робіт, які приєднано до справи.

За доводами позивача, до заявок № 37 та 41 (а.с. 78,80) акти здачі-приймання виконаних робіт відсутні, оскільки відповідач не повернув їх з підписання, однак доказами виконання робіт за цими заявками є міжнародні товарно-транспортні накладні та проведена відповідвачем часткова оплата цих послуг.

У відповідності до ст. 181 ГК України, господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своїм юридичним змістом угода від 18.12.2012 року між сторонами є договором перевезення, який відповідає положенням ст. 908,909 ЦК України, у відповідності до положень яких перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідач укладення між сторонами договору перевезення від 18.12.2012 року не заперечив, у справі маються докази його виконання обома сторонами.

Позивач вказує, що з приводу якості наданих послуг перевезення між сторонами спору немає, послуги перевезення вантажу позивачем належним чином надавалися та приймалися відповідачем. Відповідач не подав суду доказів про протилежне.

У відповідності до п. 6.4. договору, відповідач повинен провести розрахунки із позивачем впродовж 15 календарних днів з моменту отримання від позивача оригіналу товарно-транспортної накладної, акта виконаних робіт і рахунку.

Факт проведення часткової оплати за договором з боку відповідача свідчить про те, що у нього в розпорядженні були всі належні документи для проведення розрахунків із позивачем за виконані для нього роботи із перевезення вантажів.

Відповідач по справі не надав суду доказів того, що до часу подання позову, між ним та позивачем виник спір щодо виконання договору перевезення (втрати вантажу чи інших недоліків перевезення).

Зобов'язання, у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України, повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до наданих позивачем копій платіжних доручень про сплату відповідачем за міжнародні перевезення, відповідач за надані йому послуги сплатив лише 132 500,00 грн. і залишок боргу становить 69 500,00 грн. (202 000,00 - 132 500,00).

Строк оплати наданих послуги для відповідача вже є таким, що настав за всіма операціями з перевезення вантажів, доказів проведення повного розрахунку відповідач суду не надав, в тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 69 500,00 грн. залишку основного боргу за виконані послуги перевезення.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 366,80 грн. пені за період з 18.04.2013 року по 11.07.2013 року, 69,50 грн. інфляційних та травень 2013 року та 485,55 грн. як 3% річних з 18.04.2013 по 11.07.2013 року за прострочення проведення розрахунків по договору.

Дані вимоги теж підлягають до повного задоволення, виходячи з такого:

Суд погоджується із доводами позивача про те, що він має право нараховувати платежі за прострочення виконання зобов'язання через 15 днів після дати останньої поставки товару відповідачу, яка відбулася 11.03.2013 року (а.с. 81 за штемпелем під митним контролем), а часткова оплата коштів за цією поставкою здійснювалася відповідачем 21.03.2013 року ( а.с. 85), що свідчить про отримання відповідачем всіх первинних документів, необхідних для проведення оплати за товар.

Позивач також просить врахувати, що довідкою від 22.04.2013 року № 670/22/36779481 Смілянська об'єднана ДПІ за результатами зустрічної звірки діяльності відповідача із позивачем підтвердила проведення всіх операцій перевезення вантажів, які є предметом договору між сторонами від 18.12.2012 року (а.с. 28). Даний доказ на думку суду є додатковим підтвердженням надання відповідачу послуг в сукупності з іншими доказами.

У відповідності до п. 8.14. договору за порушення строків оплати наданих позивачем послуг перевезення, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня встановлюється сторонами у договорі, але при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач розрахував розмір пені із залишку заборгованості за надані послуги за всіма поставками товару в розмірі 69 500,00 грн. за період з 18.04.2013 року по 11.07.2013 року з урахуванням зміни облікової ставки НБУ з 7,5% до 7 % ( розрахунок а.с. 6).

Розрахунок пені в загальній сумі 2 366,80 грн. позивачем зроблено вірно та у відповідності до умов договору.

Позивач також просить стягнути з відповідача 485,55 грн. як 3% річних за порушення грошового зобов'язання та 69,50 грн. інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України.

Дані вимоги теж підлягають до задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не передбачено договором сторін.

Суд погоджується із періодом розрахунку 3% річних з 18.04.2013 року по 11.07.2013 року в розмірі 485,55 грн. та інфляційних за травень 2013 року в розмірі 69,50 грн., оскільки у вказаний період у позивача вже виникло право вимоги до відповідача по сплаті цих платежів за порушення строків розрахунків за надані послуги перевезення.

Розрахунки 3% річних та інфляційних з суми боргу 69500,00 грн. є правильними (а.с. 5) та таким, що відповідають правовідносинам сторін і обставинам спору.

Доказів про проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, заперечень проти позову суду не направив.

На підставі викладеного, суд констатує, що позивач довів наявність порушеного права в частині не проведення оплати відповідачем за надані йому послуги з перевезення вантажів та правомірність нарахування санкцій за порушення грошового зобов'язання, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 69 500,00 грн. основного боргу за надані послуги перевезення вантажу, 485,55 грн. як 3% річних, 69,50 грн. інфляційних та 2 366,80 грн. пені.

Позивач просив стягнути у складі судових витрат витрати на юридичну допомогу у вирішенні спору в розмірі 2000,00 грн. на підставі ст. 79 ЦПК України. Дані вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

В господарському процесі не можуть бути застосовані норми Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входять лише витрати на допомогу адвоката, тому витрати на юридичну допомогу у складі судових витрат відшкодованими бути не можуть.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 1 720,50 грн. на відшкодування судового збору.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрозен Імпекс" ідентифікаційний код 36779481, Черкаська область, Смілянський район, селище Холодняньке, вул. Ржевська, 24-б на користь фізичної особи-суб"єкта підприємницької діяльності Різановича Олександра Степановича, ідентифікаційний номер 3058224097, Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н Перемоги, 33 корп. "б" кв. 55 -- 69 500,00 грн. основного боргу за надані послуги перевезення вантажу, 485,55 грн. як 3% річних, 2 366,80 грн. пені, 69,50 грн. інфляційних та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 02 вересня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських