Постанова

від 27.08.2013 по справі 804/10154/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р. Справа № 804/10154/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ТОВ «Аберон ЛТД», звернувся до суду з позовом до Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську про скасування рішення №28470/10/28-215 від 09.09.11 про невизнання звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2011 року податковою декларацією та про зобов'язання МДПІ прийняти податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2011 року в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції № 869, оформлене листом №878/10/29-0 від 11.01.11 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АБЕРОН ЛТД» скасовано судом, відмінено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АБЕРОН ЛТД» з залишенням свідоцтва платника податків на додану вартість за №4348465. Оскільки рішення відповідача про скасування реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "АБЕРОН ЛТД" є скасованим з моменту його прийняття, оскаржуване рішення №28470/10/28-215 від 09.09.11 про невизнання звітності позивача з податку на додану вартість за звітний період серпень 2011 року податковою декларацією є незаконним. Крім того, позивачем зазначено, що положеннями Податкового кодексу України податковому органу не надано право приймати рішення про невизнання декларації з ПДВ податковою декларацією. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську, котра припинена за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14.03.12, правом участі в судовому засіданні не скористався, свого уповноваженого представника до суду не направив, заперечення проти позвожу не надав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить Розписка, наявна в матеріалах справи (том 2 а.с. 7).

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем 05.09.11 засобами поштового зв'язку на адресу відповідача направлені оригінали Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, Додатку 5, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011р. та Дискета. Вказані документи направлені позивачем рекомендованим листом з описом вкладення (том 1 а.с.29-34).

За результатом розгляду отриманої податкової звітності з ПДВ за серпень 2011р. відповідачем на адресу позивача направлено письмове повідомлення від 09.09.11 №28470/10/28-215 (том 1 а.с.7). Зі змісту вказаного листа вбачається, що фактичною підставою для невизнання податкової декларації позивача слугував факт прийняття відповідачем Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, видане Лівобережною МДПІ від 10.01.11 №869, адже положеннями п.184.6 ст.186 ПКУ визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. На підставі викладеного відповідачем зазначено, що відповідно до норми п.49.9 ст.49 ПКУ, податкова декларація з ПДВ за серпень, надіслана позивачем засобами поштового зв'язку 08.09.11, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Перевіряючи таке рішення МДПІ від 09.09.11 №28470/10/28-215 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

За змістом п.49.11 ст.49 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі подання таким платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.49.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ. Відповідно до п.49.15. ст.49 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Положеннями п.48.3. ст.48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами п.48.4 ст. 48 ПКУ у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п.48.7. ст.48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пп.46.4. ст..46 цього Кодексу.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Суд зважує, що відповідачем в спірному рішенні від 09.09.11 не зазначено про заповнення позивачем податкової декларації з ПДВ за серпень 2011р. з порушенням вимог п.49.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ. Судовим оглядом копії такої декларації, що знаходиться в матеріалах справи, порушень вимог наведених законодавчих положень також не встановлено.

Викладення відповідачем в спірному рішенні, що податкова декларація з ПДВ за серпень, надіслана позивачем засобами поштового зв'язку 08.09.11, складена з порушенням норм цієї статті (ст.49 ПКУ) є безпідставним, адже вказівку на конкретні порушення позивачем ст.49 ПКУ оскаржуване рішення не містить.

З приводу доводів відповідача щодо факту анулювання реєстрації позивача платником ПДВ відповідним Рішенням від 10.01.11 №869 суд зазначає таке. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.12 №2а/0470/4477/11 рішення Лівобережної МДПІ №869, оформлене листом №878/10/29-0 від 11.01.11, про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД» скасовано, анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аберон ЛТД» відмінено з залишенням в силі свідоцтва платника податку на додану вартість за №04348465, Державну податкову адміністрацію України зобов'язано внести до Реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аберон ЛТД» (том 1 а.с.138-139).

Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили, адже відповідно до ч.3 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що станом на дату подачі позивачем податкової декларації з ПДВ за серпень 2011р., останній перебував в статусі платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200123559 (том 1 а.с.251), а тому посилання відповідача в обґрунтування прийняття спірного рішення на положення п.184.6 ст.184 ПКУ та 184.2 ст.184 ПКУ є безпідставними.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.49.11 ст.49 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

В даному випадку відповідач не прийняв повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації за серпень 2011р., а надіслав позивачу спірне повідомлення про невизнання податкової декларації з ПДВ за серпень 2011р., що чинним податковим законодавством не передбачено. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення МДПІ відповідача від 09.09.11 №№28470/10/28-215 «Щодо податкової звітності» є протиправним, а подана позивачем засобами поштового зв'язку податкова декларація з ПДВ за серпень 2011р. мала бути прийнята означеним податковим органом, відтак позовні вимоги в частині скасування рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську від 09.09.11 про невизнання звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2011 року податковою декларацією підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов'язання Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську прийняти податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2011 року в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій задоволенню не підлягають, адже заявлені передчасно. Так, положеннями п.49.13 ст.49 ПКУ визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Отже податкова декларація з податку на додану вартість позивача за період серпень 2011р. з додатками вважається прийнятою у день її фактичного отримання відповідачем в силу закону, а показники такої декларації підлягають перевірці податковим органом в порядку, визначеному ПКУ.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Аберон ЛТД» підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську №28470/10/28-215 від 09.09.11 про невизнання звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2011 року податковою декларацією.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» (код ЄДРПОУ - 33858099) витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 грн. (чотирнадцять гривень) 11 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилам, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев