Рішення

від 30.08.2013 по справі 243/8017/13-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№243/8017/13-ц

№ 2/243/3089/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

30 серпня 2013 року Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

при секретарі - Степановій С.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного Акціонерного Товариства «Слов'янський завод електромонтажних виробів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітній плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітній плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, обґрунтувавши свої вимоги тим, що у період з 16.01.1979 року по 02.08.2013 року вона працювала у ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» на різних посадах. Наказом №18 від 02.03.1995 року вона була переведена на посаду начальника цеху. Звільнена на підставі Наказу №29-к від 02.08.2013 року у відповідності до ст. 38 КЗпП.

Заборгованість з розрахунку по заробітній платі за період з 01.01.2013 року по 02.08.2013 року яка складає 26562,41 грн., що вбачається з Довідки № 207 від 02.08.2013 року наданої ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів».

Таким чином, відповідачем грубо порушені вимоги ст.24 Закону України "Про оплату праці", оскільки виплати по заробітні платі не здійснені по теперішній час.

Також, оскільки відповідачем не було здійснено розрахунок всіх сум при звільненні, у відповідності до ст. 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

ЇЇ середньоденна заробітна плата складає 145,55 грн., таким чином, середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку необхідно стягнути з 03.08.2013 року по день винесення рішення по справі.

Також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу понесені нею, оскільки вона не є спеціалістом в галузі права, вартість правової допомоги складає 2000 грн. У зв'язку з зазначеним вона звернулася до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.11,13),до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, свої інтереси довіряє представляти своєму представнику.(а.с.17)

Представник позивачки ОСОБА_1 який діє на підставі Договору про надання правової допомоги під час розгляду судом цивільної справи від 15 серпня 2013 року(а.с.9) в судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог, навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві,не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином(а.с.11-12,15),до суду з заявою про розгляд справи без його участі не звертався.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітній плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, та зазначене вбачається з Трудової книжки, що позивачка ОСОБА_2 з 16.01.1979 року по 02.08.2013 року працювала у ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» на різних посадах (а.с.5-8).

Наказом №18 від 02.03.1995 року ОСОБА_2 була переведена на посаду начальника цеху. (а.с.8)

Звільнена позивачка на підставі Наказу №29-к від 02.08.2013 року у відповідності до ст. 38 КЗпП за згодою сторін.(а.с.7)

Відповідач належним чином не здійснював виплату заробітної плати, та мав заборгованість перед позивачкою.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У відповідності до ст. 24 ЗУ "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів

Згідно Довідки №207 від 02.08.2013 року наданої ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 року по 02.08.2013 року складає 26562,41 грн. (а.с.3,18)

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, судом встановлено, що з моменту звільнення та до теперішнього часу позивачці не виплачена вся сума, що належить від підприємства, у відповідності до чого заборгованість по заробітній платі у розмірі 26562,41 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні враховуючи наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ "Оплата праці" указаного Кодексу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов"язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Позивачка просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку по заробітній платі з 03 серпня 2013 року по день ухвалення судом рішення по справі.

Відповідно до вимог розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, середній заробіток визначається з загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за два календарні місяці роботи, що передувала події, з якою пов'язана відповідна виплата. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов"язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов"язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе, відповідно до ст. 117 КЗпП України, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 03 серпня 2013 року по 30 серпня 2013 року у розмірі 2765,45 грн. виходячи з наступного розрахунку.

У відповідності до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 та з урахуванням наявної в матеріалах справи довідки (а.с.4), середньоденна заробітна плата позивачки складає 145,55 грн.

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин).

Кількість робочих днів з 03 серпня 2013 року по 30 серпня 2013 року складає 19 днів.

З урахуванням наведеного сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача дорівнює 2765,45 грн.( 145,55 грн.х 19 днів)

Таким чином, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку підлягають задоволенню у розмірі 2765,45 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.84 ЦПК передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони,крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається із ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Статтею 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації страт на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до Витягу з договору про надання правової допомоги при розгляді судом цивільної справи від 15 серпня 2013 року, адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про надання правової допомоги при підготовці позовної заяви та представництво інтересів клієнта в суді.(а.с.9)

Згідно даних журналу судового засідання адвокат ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні 30.08.2013 року яке почалося о 13 год. 04 хв. та закінчилося о 13 год. 53 хв. тобто тривалість судового засіданні становить 49 хвилин, розмір мінімальної заробітної плати станом на 30 серпня 2013 року складає 1147,00 грн., тоді витрати на правову допомогу становитимуть: 1147 грн.х40% = 458,80 грн- вартість одного часу роботи. За 49 хвилин ( 458,80 х 49 хв.):60 = 374,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на правову допомогу.

Належних доказів на підтвердження тривалості часу проведеного при складанні позовної заяви та інших дій адвокатом під час дослідження та аналізування документів, позивачкою не надано, у відповідності до чого суд вважає, що загалом витрати на правову допомогу позивачці підлягають відшкодуванню у розмірі 1000,00 грн.

У відповідності до чого сума у розмірі 1000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв'язку з чим, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 303,27 грн.

На підставі п. 2 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справі про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У відповідності до чого рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більш ніж за один місяц підлягає негайному виконанню у розмірі 4489,74 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,27,59,60,84,88,192,209,212-215,218,224-226,367 ЦПК України, ст.ст. 47,116,117, КЗпП України, ст. 1,4, 24 ЗУ "Про оплату праці", ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного Акціонерного Товариства «Слов'янський завод електромонтажних виробів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітній плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Слов'янський завод електромонтажних виробів», юридична адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Мартиненко,73, р/р 26002301032113 у ПАТ «КБ «Актив-банк» м. Краматорськ, МФО 300852, ОКПО 05419152, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, суму заборгованості по заробітній платі за період з 01.01.2013 року по 02.08.2013 року у розмірі 26562,41 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати розрахунку у розмірі 2911,00 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. усього 30327,86 грн.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Слов'янський завод електромонтажних виробів», юридична адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Мартиненко,73, р/р 26002301032113 у ПАТ «КБ «Актив-банк» м. Краматорськ, МФО 300852, ОКПО 05419152, судовий збір (КДД 22030001) у розмірі 303,27 грн. до державного бюджету коштів, отримувач коштів Слов'янське УК/Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банка МФО 834016, рахунок 31210206700075, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Допуститин негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більш ніж за один місяц у розмірі 4489,74 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити у звязку з відсутністю підстав.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалене і підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова